ПРИ КАВІ | Блог Юрія Фінклера

https://leopolis.news/post/112693/pry-kavi--blog-yuriya-finklera

17/10/2024

Боже, це було двадцять шість років назад у Франківську – ну, ти знаєш, я закінчила нафти і газу, а він ... все, мабуть, через мене, але, саме тоді при тій каві, в тій кімнаті все і почалось, а закінчилось так само при каві, але в тихій маленькій кав'ярні біля автостанції у Франківську, коли я його бачила востаннє, коли він сказав, що не зможе так більше, що цього всього не витримає його сумління, а він сам ріс без батьків, у старої бабці, вірної католички, яка причепила йому почуття занадто великої провини за будь-що, що виходило за рамці його порядності, і моя вагітність від нього стала гнітючим фактором його самогубства, яке мене спустошило до самих нутрощів, я була не собою, я була тінь від людської натури, я залишила сина у повитухи, від якої тікала, себе не пам'ятаючи, і ніколи не цікавилась долею сина, я була в тумані аж до народження Мар'янки, і тільки Мар'янка, навіть не мій чоловік, а саме Мар'янка могла повернути мене до тями, до життя, до смаку того, що є навколо, могла допомогти забути і Франківськ, і інститут, вже двадцять два роки, але твоя поява у моєму житті, у житті Мар'янки, у житті моєї родини – пам'ятаєш нашу спільну першу – ну, ти, Мар'янка і я – зустріч при каві на Ринку, коли ти розповідав про себе, і як я ледь не знепритомніла, як намагалась пришвидшити кінець того побачення, ну, знаєш, ти ж був на океані, як потужна хвиля знову мене накрила і повернула думками в ту кімнату гуртожитку, ну, Стасику, не ти, а твої очі, це його очі – так, ти народився в той самий день, коли я народила сина, так, тебе всиновили, ти жив добре, багато, купаючись у достатку, ти мав хороше виховання, ти вчився в Америці, ти приїхав до Львова і познайомився з Мар'янкою, ти нічого не знав, ти не міг знати, що ти... але ти ... що ти – мій син, синку мій, дорогий мій Стасику, я твоя рідна мама, яка тебе покинула, яка про тебе забула, і все ж .. бачиш, доля звела нас, але як тепер нам бути, Стасику, із Мар'янкою, як їй сказати, як ... може, ми разом подумаємо, може ... саме тут, синку, синку, при каві ...