Як стверджують розробники, виробництво нового ракети-дрона вартує менше, ніж українського дрона-камікадзе «Лютий». Ціна ж останнього на початок року була у межах 200 тисяч доларів, зазначає «Мілітарний».

Ідея розробки «Пекла» зародилася після консультацій з військовими, котрі просили відносно дешевий засіб ураження з невеликою бойовою частиною для цілей на відстані кілька сотень кілометрів. У серпні 2023 року конструктори представили перші ескізи та відтоді працювали упродовж року. Проєкт фінансував виробник, і коштувало це йому кілька мільйонів доларів.

Ракета-дрон «Пекло», а фактично — невелика крилата ракета, завдяки реактивній тязі стала в рази швидшою за звичайні ударні дрони, розвиваючи швидкість до 700 км/год та долаючи відстань 700 кілометрів.

Офіційні особи не розкривають масу бойової частини нової розробки, однак у статті зазначають, що вона важить значно менше за 100-кілограмову БЧ в аналогічного ракето-дрона «Паляниця». Конструктори порівнюють її з тими, що використовуються у звичайних далекобійних дронах, котрі несуть від 30 до 50 кг.

Навігація та наведення ракети на ціль відбувається за класичною схемою, яка базується на автономній інерційній системі з корекцією за супутниковим сигналом GPS. Конструктори також працюють над складнішими способами наведення, що будуть інтегровані у наступних версіях.

Виробники звернули увагу на те, що реактивний рушій дозволив реалізувати вищі технічні характеристики, водночас зробивши неможливими традиційні для українських ударних дронів способи запуску з катапульти або злітної смуги.

Реалізований для «Пекла» метод не оголошується, однак звичайні крилаті ракети для початкового набору швидкості використовують повітряний старт із літака або ж твердопаливний ракетний прискорювач при запуску зі спеціальних наземних пускових установок.

Свою яскраву назву ракета отримала під час одного із завершальних випробувань на полігоні, який відвідав президент Зеленський. За інформацією ЕП, саме він і вигадав назву «Пекло», оскільки вона викликала у нього відповідні асоціації.

Після завершення розробки та кодифікації ракета одразу ж пішла у серійне виробництво. За останні три місяці розробник виготовив близько 100 ракет і зараз нарощує спроможності виробництва. Охочих купити її знайшлося вдосталь: контракти з компанією укладають ті самі підрозділи, що оперують далекобійними дронами.

За словами розробника, ракета на 70% складається з українських компонентів, вироблених державними та приватними компаніями. Вузьких місць у серійному виробництві вистачає, тож їх намагаються нівелювати за рахунок взаємозамінності елементів. Наприклад, ракета зможе працювати на різних двигунах, залежно від їх доступності на ринку.

Leopolis.news