Фахівці громадської організації Вибір» розповіли про практику надання соціальних послуг ветеранам у Винниківському госпіталі та реабілітаційному центрі «Галичина».

Як зазначають у ГО «Вибір», практика надання соціальних послуг ветеранам, сприяння їх соціалізації, проведення мобільних юридичних консультацій, соціального супроводу таких осіб, накопичує немалу кількість інформації про проблематику цільової групи ветеранів з інвалідністю внаслідок війни.

Фахівці організації навели кілька прикладів проблем, з якими стикаються ветерани, та дають поради, як діяти у подібних ситуаціях.

Консультуємо Юрія Сергійовича. Він командир танка. Має поранення правого боку тулуба, правої руки, пошкоджено обидві ноги. Розповідає про своє поранення. Його танк відстрілявся по рашистських позиціях і відкотив на свою позицію. Екіпаж заганяє танк в окоп. При цьому командир вилазить з танка, знаходиться позаду танка і керує механіку, який здає назад, в танковий окоп. Водій-механік висунувся у своє вікно, аби краще бачити/чути. Навідник наполовину висунувся з люку і теж допомагає командиру, дублює команди для механіка та з обзором праворуч-ліворуч. В цей момент починається мінометний обстріл і поряд з танком вибухає міна. Командир отримує порцію осколків в правий бік і його кидає на землю. Навідник також отримує порцію осколків і провалюється в люк. У механіка теж влучає осколок. Вибиває око і той непритомніє, втрачаючи керування танком і падає на важелі керування танком. Танк смикається і наїжджає на ноги командиру, який лежить поза танком. Весь екіпаж танка виведено із строю. Поки екіпажу надали допомогу, привели іншого водія, який зрушив танк з ніг командира, пройшло хвилин тридцять. Ноги також пошкоджено.

Зараз Юрій Сергійович лікується в госпіталі. Розбираємося з його документами. Довідка про обставини поранення докладно описує мінно-вибухову травму правої сторони та вказує, що поранення отримано «із захистом Батьківщини». Це вже добре для подальшого проходження оцінювання фізичного стану та отримання групи інвалідності. Але про пошкоджені ноги нічого не написано. Виявляється командири не вважають це бойовою травмою, а травмою через власну необережність. І думають скласти акт розслідування про необережність. Тобто, командир сам винен. І те, що травма ніг не вписана в довідку про поранення, може стати причиною того, що Сергій отримає третю групу інвалідності, а не другу. Очевидно, що це несправедливо і неправильно. Радимо не чекати рішення командирів, а негайно діяти. Ну що можна зробити? Відповідно до Порядку Постанови КМУ від 8.09.2015 №685 треба подати рапорт на видачу уточненої довідки про обставини травми/поранення.

Якщо довідка НЕ ВИДАВАЛАСЯ/СКЛАДЕНА НЕ В ПОВНОМУ ОБ’ЄМІ, потрібно скласти рапорт на командира в/ч з проханням провести розслідування та видати довідку про обставини травми. До рапорту потрібно додати свої пояснення про обставини поранення. За можливості додати також пояснення свідків (інших військовослужбовців, які були з Вами в момент отримання поранення).

ВАЖЛИВО! У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин НЕ ПРОВОДИТЬСЯ. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом 5 днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров’я або ТЦК та СП у порядку, встановленому КМУ.

Леонід Олександрович отримав поранення в глибокому тилу, куди його військова частини направила на навчання. В той учбовий центр прилетів «Іскандер» і Леонід Олександрович втратив ногу. Зараз лікується, очікує на протезування. Має вже дві довідки військово-лікарської комісії про причинний звя’зок поранення/каліцтва «із захистом Батьківщини». Але він не був в зоні бойових дій і не має посвідчення учасника бойових дій. Це може бути проблемою при проходженні шляху отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Очевидно, що «Іскандер» - бойова дія. Але от документи…

Надано консультацію юриста: довідки ВЛК написано добре і правильно і вони є підставою для направлення на експертну команду з оцінювання і має бути надана група інвалідності у зв’язку «із захистом Батьківщини» і видачею посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. А посвідчення УБД у Леоніда Олександровича не має і не буде видано. Тут нічого страшного немає, додають у ГО.

Микола Андрійович воював на посаді головного сержанта в районі Попасної. Отримав кульове поранення голови від ворожого снайпера. З такими пораненнями не виживають. Але він вижив. Був у реанімації 38 днів у комі, але якось потрошку з Божою допомогою, та професіоналізму медиків йому вдалося вижити. Хоч і прогнози лікарів зовсім були не втішні, та шансів на життя зовсім ніхто не давав, але якась сила, та медики, зробили диво - їм вдалося провести багатогодинну надважку операцію на головний мозок і стан пораненого потрошку стабілізували. Медики зробили пластику та поставили пластину, закривши мозок замість черепної кістки, а потім почалася важка реабілітація, яка триває по сьогоднішній день, Миколі Андрійовичу, в прямому сенсі, все доводилося навчатися з самого початку: говорити, їсти, пити, сидіти, стояти, спати, рівновагу тримати, як дитині від народження. Ну, і соціалізуватися. Куди ж без соціуму? На кошти, які накопичилися на його рахунку від військових виплат, купив однокімнатну квартиру. І лише після надбання права власності на житло, дізнався, що мав право на отримання житла безкоштовно, як учасник бойових дій та інвалід першої групи внаслідок війни, відповідно до Постанови КМУ від 19 жовтня 2016 р. №719. Ось так погано поставлено інформування ветеранів під час реабілітації.

Як зазначили у ГО, на даний час, тут у Львові в госпіталях, крім їх ініціативи, ніякі ветеранські центри не проводять такого соціального інформування системно. Іноді проводять, звісно, на волонтерських засадах, не системно і не професійно. До речі, свідоцтва державного зразка фахівців із соціального супроводу ветеранів мають у Львові лише фахівці ГО «Вибір».

Ну от і попав Микола Андрійович у ситуацію, що сам себе позбавив дуже важливої пільги. Як йому виправити ситуацію? Якщо продати квартиру і податися на квартирну чергу в порядку 719-й постанови, то буде мати місце штучне погіршення житлових умов для незаконного отримання соціальних пільг з відповідними правовими наслідками. Добре, що він однокімнатну квартиру купив, а не двокімнатну. У випадку збільшення його родини, він отримає право на 719-ту постанову через зменшення нормативу площі на кожного члена родини. Або може відчужити квартиру і через 5 років після відчуження він знову набуде право на пільгу. А що таке 5 років? Це небагато. Але наша стаття не про юридичні тонкощі, а про соціальний супровід…

А тепер розглянемо типову ситуацію. Після поранення на початку 2024 року і до кінця 2024 року Сергій Олександрович перебував на лікуванні та реабілітації у різних медзакладах, але із травня йому не нараховували додаткову винагороду (бойова премія до 100 тисяч грн). Командир військової частини наказав не нараховувати солдату додаткової винагороди, бо він нібито перебував не на стаціонарному лікування, а на реабілітації. До речі, причини припинити виплати «бойових» командири військових частин можуть висувати різні, наприклад, виведення поза штат, тощо.

Згідно з довідкою ВЛК, поранення Сергія Олександровича пов’язане із захистом Батьківщини та класифіковане, як важке. Згідно вимог Постанови КМУ від 28.02.2022р №168 позивач набув право на отримання додаткової грошової винагороди у збільшеному до 100 тисяч гривень розмірі, в розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров’я внаслідок поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини. Тому Сергій Олександрович звернувся з позовом до суду, відповідач військова частина. Суд повністю задовольнив позов, та зобов’язав нарахувати Сергію Олександровичу додаткову винагороду за час перебування на лікуванні у спірний період.

Важливо не те, що «справедливість» торжествує, а те, що важкопоранений воїн в умовах війни шукає захисту у судової влади України і змушений звертатися до суду.

Надзвичайно прикро, коли пряма норма закону порушується, коли є неправильне трактуванні закону чи його нерозуміння посадовими особами і, як наслідок, фактичне нанесення шкоди воїну у вигляді недоотримання таких виплат.

На жаль, мають місце непоодинокі випадки, коли воїни, які перебувають на стаціонарному лікуванні, мають довідки про обставини отримання травми при захисті Батьківщини, належать до однієї ж тієї силової структури, однаково надають ідентичні довідки про перебування на стаціонарному лікуванні від лікувальної установи до своїх військових частин з однаковою регулярністю, мають однакові терміни такого перебування на лікуванні, але одна з військових частин проводить виплату, інша такої виплати не проводить.

При з’ясуванні причин не виплат стало зрозуміло, що причиною невиплати коштів є те, що посадова особа вважає – раз в назві лікувальної установи є слово «реабілітація», то такі виплати не проводяться. При подальшому з’ясуванні обставин невиплат коштів, виявилося, що рекомендації не проводити виплати, надали фахівці з вищестоящих штабів.

Очевидно, що такі речі потребують невідкладної реакції всіх дотичних посадових осіб, функціональні обов’язки яких передбачають соціальні питання, узагальнення практики дотримання законодавства. І головне - підвищення кваліфікації посадових осіб у вищестоящих штабах та міністерствах. Можливо на часі і притягнення до відповідальності осіб, які в такий спосіб наносять шкоду важкопораненому воїну і він змушений захищати свої права в суді і цей факт порушення зафіксований рішенням суду.

За результатами проведеної роботи ГО «Вибір» продовжує такого роду аналітичну діяльність, інформує суспільство і, разом з іншими фахівцями, здійснює заходи на зменшення кола проблем, з якими зустрічаються воїни у період довготривалого лікування, чи в інших життєвих ситуаціях.

Далі буде…

Ігор Орел, голова ГО «Вибір», Михайло Гринишин, фахівець із супроводу ветеранів.

Громадська організація «Вибір» (м.Львів) реалізує Проєкт «Підвищення спроможності ОГС надавати соціальні послуги ветеранам/кам та їх сім’ям» в межах субгранту Проєкту Європейського Союзу "Посилення залучення громадянського суспільства для розвитку соціальної сфери в Україні" (EU4CSOs Empower UA).