Яке майбутнє Журавнівського обласного дитячого протитуберкульозного санаторію?

https://leopolis.news/post/42857/yake-maybutne-juravnivskogo-oblasnogo-dytyachogo-protytuberkuloznogo-sanatoriyu

20/05/2021

Цього року Журавнівський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій міг відзначати ювілей – 65 років: у вже далекому 1956 році на базі госпіталю для інвалідів війни, через непросту ситуацію із захворюваністю на туберкульоз було створено дитячий протитуберкульозний санаторій. Прекрасні природні умови: ліс, річка, чисте повітря мали сприяти лікуванню і оздоровленню дітей.

За медпоказами діти скеровувалися до цього закладу на лікування і реабілітацію, і могли без відриву від навчання покращувати своє здоров’я. І так було: тут пролікувалися десятки тисяч дітей з цілої України, а заклад навіть в один час був у республіканському підпорядкуванні. На базі дитячого санаторію проходила Всесоюзна конференція по дитячому туберкульозу, в якій брав участь головний пульмонолог СРСР. 

Останні 30 років дитячий санаторій мав статус комунального медичного закладу Львівської обласної ради.

Реформа медичної галузі не оминула і протитуберкульозний дитячий санаторій. Виявилося, що заклади такого типу державі сьогодні не потрібні, НСЗУ їх не фінансує, а утримувати за рахунок обласного бюджету – немає змоги. Функціонери від медицини кажуть, що дітей з туберкульозом – «не має бути»… Але це функціонери, а статистика каже інше: ситуація з туберкульозом в Україні дуже складна – починаючи з 1995 р. зареєстрована епідемія туберкульозу, вона невпинно прогресує та набуває загрозливих масштабів. Проблема вийшла за межі суто медичної на державний рівень.

В Україні станом на кінець 2020 року зареєстровано 675 671 хворих на туберкульоз, що дорівнює 1,4% від усієї чисельності населення країни, із них кількість хворих з активними формами туберкульозу становить 144 041 (21,2%). З 1990 року захворюваність за всіма формами туберкульозу збільшилась в 2,6 рази, або з 32,0 до 83,3 на 100 тис. населення. Щороку помирає від цієї хвороби 10-11 тис. хворих на туберкульоз, що становить більше 30 чоловік в день. В 1995 році ВООЗ зафіксувала в Україні епідемію туберкульозу, оскільки кількість хворих перевищувала 1% населення. Епідемія невпинно прогресує і набуває загрозливих масштабів. 

Захворюваність на туберкульоз серед дітей збільшилася в 2,1 рази (з 4,7 до 8,8 на 100 тис. населення), що є несприятливою прогностичною ознакою. Крім того, 67,4% вперше захворілих на туберкульоз становлять особи найбільш працездатного і репродуктивного віку – від 20 до 50 років, хоча підвищення рівня захворюваності на туберкульоз спостерігають у всіх вікових групах. Отже, туберкульоз руйнує трудовий потенціал нашої держави… 

Складається враження, що сьогодні у «загальнодержавному хаосі» медицина не бачить і не чує ні статистику, ні реальну ситуацію… Кілька років тому у районі, який займав «перші» місця в області за рівнем захворюваності на туберкульоз, було закрито тубдиспансер у Журавні, минулого року у Жидачеві закрили амбулаторне відділення Центру легеневого здоров’я. Настала черга санаторію… У всіх випадках просте формулювання: нема за що утримувати. Уже ніхто не виходить з потреби лікування, всі виходять із можливостей. Рано чи пізно це може призвести до надзвичайних наслідків, але хто сьогодні в державі думає про медицину, окрім коронавірусу, який і близько не можна порівнювати навіть за смертністю з туберкульозом…

Сьогодні у санаторії ще працює 139 людей: медики, педагоги, обслуговуючий персонал. Для більшості цих людей робота в цьому закладі – єдиний дохід на всю сім’ю, оскільки на території Журавнівської ОТГ – іншої роботи просто немає…

Це все добре розуміє голова обласної ради Ірина Гримак, але в сьогоднішніх умовах існування закладу так, як він існував до сьогодні – неможливе. Заклад чекає реорганізація.

Що пропонують власники – Львівська обласна рада? Перше, що треба зробити, на їхню думку – реорганізувати заклад в комунальне неприбуткове підприємство КНП. Це, так би мовити, справи «технічні», бо тільки так заклад може отримати «пакет медпослуг» від НСЗУ. 

Ірина Гримак і Мар’яна Возниця пропонують, що на базі закладу мають паралельно працювати 3 напрямки: медичний – реабілітація дітей після коронавірусу, спробувати підписати кілька пакетів медпослуг з НСЗУ. На базі школи можна створити дитячий дошкільний заклад, і на базі бальнеологічного відділення – діагностичний центр. 

Попри благі наміри і підтримку обласної влади та безпосередньо нардепа Андрія Кота, зрозумілим є те, що всі ці задуми треба ще втілити в життя. В той же час, санаторій має фінансування тільки до 1 червня. Реально, підписати «пакети медпослуг» з НСЗУ можна буде лише з 1 квітня 2022 року, за умови виконання необхідних вимог НСЗУ... 

Це розуміють в Журавнівській ОТГ, тому голова Василь Вітер насамперед висловив щиру вдячність за те, що Ірина Гримак особисто приїхали вже вдруге до ОТГ, щоб посприяти у вирішенні цього непростого питання. Адже не слід забувати, що у Журавні є міська лікарня, яка теж має проблеми з фінансуванням, і тому потрібно враховувати всі нюанси при плануванні медичних послуг, які фінансуватиме НСЗУ. 

Ірина Гримак після відвідин санаторію мала змогу побувати і у міській лікарні, де директор закладу Ярослав Овсянецький розповів про нинішній день медзакладу, про проблеми з функціонуванням паліативного відділення. 

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що в будь-якому разі Журавнівський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій чекають зміни. Поки власнику – Львівській обласній раді – треба думати, де знайти кошти, щоб дофінансувати бюджетний рік. Адже, навіть у найкращому випадку, фінансування від НСЗУ можна буде отримати тільки через рік… А щодо персоналу, скоріш за все буде велике скорочення, тому люди мають це знати…

Андрій ДАНИЛЕЦЬ, для Leopolis.news