logo
03/12
02/12
01/12
30/11
29/11
28/11
26/11
25/11
2 ...

Українська письменниця Забужко отримала премію імені Вінценза, але були й ті, хто не поділяє це рішення

23-11-2022 09:51304

Українська письменниця Забужко отримала премію імені Вінценза, але були й ті, хто не поділяє це рішення
Фото: РАР

Цьогоріч премію імені Станіслава Вінценза отримала українська письменниця Оксана Забужко. Вона була нагороджена Радою міста Кракова. Напередодні церемонії нагородження передувала акція протесту Всепольської молоді, яка звинувачує лауреатку в применшенні значення геноциду поляків на Волині.

Про це повідомляє РАР.

Нагорода міської ради Кракова Премія Станіслава Вінценза вручається за видатні досягнення в популяризації культури Центральної та Східної Європи. Відзнаку присуджує комісія з нагородження, до складу якої входять колишні переможці та особи, визначені нагородами голови міської ради Кракова, який також є головою ради журі премії.

Церемонія нагородження відбулася в ICE Kraków Congress Center і була частиною програми Економічного саміту Open Eyes.

«Величезна праця пані Оксани Забужко щодо усвідомлення світу історичної, культурної та екзистенційної специфіки України в ширшому контексті цивілізації, сучасної історії та зв’язків між народами, а також її літературні досягнення, які в особливий спосіб наближають чутливість нашого макрорегіону, змусили журі майже одноголосно прийняти її кандидатуру», – сказав Артур Бушек (Nowoczesna), віце-голова міської ради Кракова.

Заступник директора Міжнародного культурного центру (MCK) Лукаш Ґалусек у своєму обгрунтуванні нагороди для письменниці зазначив, що Оксану Забужко та Станіслава Вінценза багато що об’єднує, але головне – це віра в силу слова.

«У своїй творчості Оксана Забужко багато приділяє пам’яті, впертості, незнищенності, міцності. У минулому столітті, щоб вижити, українцям довелося навчитися мовчати. Радянська влада не шкодувала зусиль, щоб перервати всі нитки культурної спадкоємності в Україні, і все ж там, де нічого не повинно було залишитися, щось дивним чином проростало та продовжувалося», – сказав Галусек і наголосив, що «сьогодні вільна нація не повинна мовчати».

Перед врученням нагороди із залу пролунав голос: «Ганьба, пане президенте, ганьба». Нагороду переможцю вручили віце-голова Ради культури Артур Бушек та Роберт Пясковский, уповноважений мера Кракова з питань культури, член журі премії. Група противників також підійшла до будівлі Конгрес-центру.

У своєму виступі Оксана Забужко підкреслила, що хоче віддати шану Кракову, якому вона «завдячує більше, ніж може сказати будь-якою мовою», завдяки видатним діячам культури ХХ століття, який назавжди змінив ментально та психологічно ландшафт Центральної Європи», – сказала вона. Письменниця, між іншим, зазначила, що відтепер Краків для неї також є містом Станіслава Вінценза, який, за її словами, як інтелектуал навчив бути собою, розуміти інших і протистояти будь-якій спробі принизити людину.

За день до нагородження відбулася зустріч із письменником. Вечір у Міжнародному культурному центрі був перерваний через те, що одна із учасниць зустрічі вирішила запитати українку про її думку щодо Волинської різанини. У той час співведучий зустрічі Лукаш Галусек намагався перешкодити молодій жінці закінчити своє запитання. Група людей, які зібралися в залі, почали викрикувати «Ганьба», «Бандеру геть за Дон». У соцмережах, де можна знайти запис цієї події, серед інших були: коментарі, що вихваляють протестну акцію. Інтернет-користувачі, серед інших вони називали Забужко «бандерою». На самій зустрічі довелося викликати поліцію до МКЦ.

Про участь у понеділковій зустрічі повідомила Всепольська молодь. «Письменниця відома своїми скандальними висловлюваннями щодо Волинської різанини та улесливою думкою про Романа Шухевича, одного з головних виконавців геноциду поляків. Крім того, вона часто маргіналізувала значення геноциду, стверджуючи, що масштаби злочину в польській історіографії перебільшені, а праці польських істориків, присвячені вбивству, є пропагандою».

У вівторок, отримуючи нагороду, Забужко посилалася на події понеділка. Виступ групи учасників вона порівняла з Мюнхенським путчем, на що гості церемонії відреагували оплесками.

«Темні сили, які вигнали Станіслава Вінценза в еміграцію в 1939 році, ще мають шанс повернутися в цю країну. Велика війна, велика боротьба за свободу, за вільну людину, боротьба, якій присвятив своє життя Станіслав Вінценз, ще триває в Україні, в Польщі, в усьому світі. Я сприймаю цю нагороду як визнання міста Кракова того, що ми не маємо права програти цю боротьбу», – підсумувала вона.

Міхал Древницький (PiS), заступник голови Краківської міської ради, повідомив ПАП, що деякі представники ради дізналися зі ЗМІ про перемогу Забужко у боротьбі за престижну нагороду. З депутатами муніципалітету щодо вибору лауреата не консультувалися.

«Я вважаю, що краще нагороджувати людей, які сприяють історичній правді та діалогу між Польщею та Україною, і не обов’язково мають мати такі погляди, які можуть порушити цю угоду, це примирення в правді. Я вважаю, що журі та пану Комаревичу варто було уважніше придивитися до заявок претендентів на премію», – зазначив заступник голови міської ради.

Оксана Забужко народилася 1960 року в Луцьку. Вона – відома в Україні письменниця, поетеса, есеїстка, докторка філософії, викладачка української філології в університетах США. Її «Польові дослідження українського сексу» (1996) є однією з найважливіших книжок незалежної України.

У Польщі, окрім роману «Польові дослідження українського сексу» (2003), вийшли друком книги: «Музей покинутих секретів» (2012), збірка оповідань «Сестро, сестро» (2007), збірник інтерв’ю «Український палімпсест. Оксана Забужко в розмові з Ізою Хруслінською» (2013). У 2013 році вона отримала Центральноєвропейську літературну премію Angelus за «Музей покинутих секретів». Оксана Забужко неодноразово брала участь у Фестивалі Конрада, організованому в Кракові, була також гостею інших національних літературних фестивалів.

У лютому 2022 року Agora видала її останню книгу «Планета Полин», у якій вона дивиться на сучасну Україну.

«У своїй багатошаровій творчості авторка прагне пояснити сучасну Україну жителю Заходу, водночас вступаючи в діалог із культурою та текстами своїх сусідів», – зазначає міська влада Кракова.

Премія Станіслава Вінценза – це відзнака, традиція якої сягає 2005 року. Премія становить 50 000 злотих. Лауреат також отримує статуетку та диплом.

Кандидати на здобуття премії висуваються членами комісії з премії. Склад члену журі визначає голова Краківської міської ради. Цього року лауреата обирали: Рафал Комаревич – голова Краківської міської ради, Роберт Пясковський – уповноважений мера Кракова з питань культури, Катажина Олесяк – директор Департаменту культури та національної спадщини Університету Миколая Коперника, Яцек Пурхла – президент Товариства любителів історії та пам’яток Кракова, Чаба Кісс – угорський політолог, культурний діяч, Кшиштоф Чижевський – президент Фундації «Pogranicze», Єжи Гауснер – голова програмної ради Open Eyes Economy Summit та переможці попередні видання премії Ярослав Грицак і Войцех Орнат.

Наразі нагороду отримали такі відомі особистості Томаш Венцлова, Еміль Брікс, Аґнєшка Голланд, Тетяна Толстой, Анджей Стасюк, Мартін Поллак, Магдалена Вашарьова, Сергій Жадан, Яцек Пурхла, Світлана Алексієвич, Кшиштоф Пендерецький. Переможцем торішнього видання став Войцех Орнат, власник і співзасновник видавництва Austeria.

Патроном нагороди є Станіслав Вінценз (1888-1971) – етнограф, есеїст, філософ, цінний письменник, автор відомої трилогії «На високих пасовиськах». Він був дослідником культури Гуцульщини та Покуття, організатором першого конгресу «малих батьківщин» у швейцарському Валламонті та автором концепції, згідно з якою не стільки держава, скільки регіональні «малі батьківщини» становлять зв’язок між європейцями. 

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news