Фонд гарантування вкладів подав проти Жеваго позов на 46 млрд грн

https://leopolis.news/post/77814/fond-garantuvannya-vkladiv-podav-proty-jevago-pozov-na-46-mlrd-grn-

04/01/2023

Як пояснили у Фонді, черговий крок для захисту кредиторів банку став можливим у тому числі завдяки отриманим документам та доказам, зібраним під час підготовки і розгляду Високим Судом Англії та Уельсу справи за позовом Фонду проти власника банку. У цій справі суд дійшов висновку, що він не має юрисдикції для розгляду справи через потребу застосування українського законодавства, утім визнав наявність достатніх підстав для всесвітнього арешту активів Жеваго і отримав його письмове зобов’язання не ухилятись від участі у судовому процесі в Україні.

«Ми отримали фінальні висновки від лондонських юристів влітку цього року і почали готуватись до процесу в Україні, – зазначив заступник директора-розпорядника Фонду Віктор Новіков. – У нас міцна доказова база – понад 7000 оригіналів і копій документів - листів, описів схем і матеріалів кредитних справ загальним обсягом близько 300 тисяч сторінок».

Нагадаємо, головною причиною неплатоспроможності Банку та нестачі коштів для повного розрахунку з його кредиторами стали значні збитки від схемного виведення коштів шляхом кредитування пов’язаних з власником Банку компаній. Ці компанії не повернули отримані кредити та у більшості виявились неплатоспроможними.

Фактично вдалось встановити, що у схемах виведення коштів (заподіяння шкоди), окрім Банку були задіяні пов’язані компанії-позичальники, майнові поручителі та нерезиденти – постачальники товарів, і всі ці юридичні особи, включно з Банком, контролювались в кінцевому підсумку Жеваго.

При кредитуванні згаданих позичальників Банк використовував схему перехресного забезпечення (сross-collateralization) – приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов’язаного позичальника, переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю (в окремих випадках - в сотні разів).

Яскраві приклади прийнятої банком застави за кредитами: відходи збагачення залізних руд (частина державного фонду надр, який належить народу України і згідно з законодавством не може виступати заставою); права на отримання неіснуючих товарів за контрактами пов’язаних з Жеваго позичальників з його ж іноземними компаніями; права вимоги товарів/ грошових коштів за контрактами, яких ніколи не виникало; акції пов’язаних із Банком компаній-позичальників із завищеною вартістю, тощо.

Пов’язані позичальники як мінімум з 2011 року перераховували значну частину отриманих в Банку кредитних коштів на користь низки компаній-нерезидентів. Кошти перераховувались як передплата за поставку товарів. Жодної поставки товарів за цими контрактами не було.

Звітність компаній-нерезидентів свідчить про їх підконтрольність власнику Банку і неспроможність апріорі виконати укладені контакти через незначний розмір бізнесу, відсутність потрібних виробничих потужностей, запасів готової продукції чи активів, тощо. Окремі компанії взагалі не здійснювали діяльності та не відображали у звітності надходження коштів за контрактами.

Пропри це, Банк видавав позичальникам нові і нові транші за кредитами, які знову перераховувались нерезидентам. На підставі нових контрактів повертались кошти за попередніми. Схема працювала до серпня 2014 року, коли компанії-нерезиденти припинили повернення коштів. Права вимоги до цих компаній було передано Банку у заставу за новими кредитами.

Через систематичне кредитування пов’язаних з Жеваго позичальників та перерахування коштів належним йому ж компаніям-нерезидентам за фіктивними контрактами з Банку було виведено понад 223,1 млн дол. та 18,4 млн євро. Вигодонабувач у цій схемі – безпосередньо Жеваго. Загальний розмір заподіяних Банку збитків від кредитування пов’язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд грн.

Зазначимо, що у березні 2016 року ліквідатор банку звернувся до правоохоронців із заявою про злочин через списання з коррахунків в Meinl Bank AG та Bank Frick & Co AG коштів банку на 113 млн дол. нібито за неповернення компанією Nasterno Commercial Ltd. кредитів цим банкам під заставу грошей на коррахунках АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

За цим епізодом у вересні 2019 року ДБР оголосило підозру колишньому власнику банку, а у липні 2021 повідомило про його міжнародний розшук. У грудні 2022 року Жеваго затримали на гірськолижному курорті Куршавель у Франції.

За даними слідства, до цієї схеми причетні колишній власник та посадові особи банку. Матеріали щодо одного з фігурантів, Демченка О.І. (колишній помічник Жеваго у Верховній Раді та номінальний власник Nasterno Commercial Ltd.), виділено в окреме провадження. Цивільний позов банку до Демченка про стягнення 2,5 млрд грн задоволено в повному обсязі.

У 2021 році Жеваго купив 5 спиртзаводів, у тому числі на Львівщині.

Згідно з рейтингом Forbes, на кінець 2022 року Костянтин Жеваго — п'ята найбагатша людина України. Правда, з лютого його статки впали з 2,1 мільярда доларів до 1,4 мільярда.

Підготував Олександр Чамара, Leopolis.news