Покрова Пресвятої Богородиці — християнське і народне свято, яке відзначається східними церквами візантійського обряду 1 жовтня. Свято вшановує захист, наданий вірним через заступництво Богородиці. У слов'янських православних церквах свято відзначається як найважливіше свято, крім Дванадесятих свят і Великодня. В Україні воно має особливе значення через зв’язок із Днем Українського козацтва і, відповідно, віднедавна, з Днем захисників і захисниць України.

Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом.

Згідно з переказами та легендами, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) — то і маємо козацьке свято на Покрову.

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої (Успіння Пресвятої Богородиці, 28 серпня).

До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту.

А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!»

Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.

Сніг дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї.

У багатьох народів, зокрема і у слов'ян, покривало (фата) вважалося важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою одруженої жінки. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (хоча, можливо, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз весільна фата широко представлена у весільному обряді.

Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка — це стародавнє вбрання одружених жінок, яке зав'язували навколо голови. Вже після сватання нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова — найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів — період весіль, і юнаки залюбки брали участь у весільних обрядах.

21 лютого 2015 року Президент Порошенко ініціював встановлення Дня захисника України, який святкується на Покрову 14 жовтня, державним святом.

Через реформу церковного календаря в Україні з 2023 року святкування Дня захисників і захисниць України перенесено на 1 жовтня.

Дані взято з Вікіпедії.

Підготував Володимир Піняжко, Leopolis.news