Про необхідність будівництва концертно-спортивного комплексу і конгрес-холу ми чуємо постійно, особливо цю тему розкручують коли потрібно надати право користування величезною земельною ділянкою в межах міста.

За три каденції Андрія Садового місто неодноразово виділяло території під масштабні громадські центри, створювали спільні підприємства, однак жодного об’єкту досі не побудовано. Станом на зараз львів’яни чекають на будівництво Конгрес-холу на вул. Ряшівській і Спортивного комплексу на Сихові, але ці очікування можуть закінчитися, як і у попередніх випадках, нічим, пише «Гостра правда».

Концертно-спортивний комплекс на проспекті Чорновола

Вперше про будівництво міського спортивно-концертного комплексу заговорили у 2005 році. З цією метою у січні 2006 року Ухвалою ЛМР №1790 депутати погодили ЛКП «Спортресурс» місце розташування земельної ділянки на пр. Чорновола – вул. Торф’яній площею 2,47 га. У травні 2008 року Ухвалою №1790 затверджено ЛКП «Спортресурс» проект землеустрою на цю землю під будівництво спортивно-концертного комплексу, при цьому міська рада знехтувала права власника будівлі яка знаходиться в межах цієї ділянки за адресою вул. Торфяна,12 ТзОВ «Автолюбитель – плюс», який пропустив термін продовження договору оренди землі і в подальшому до 2014 року безуспішно намагався відновити право користування землею довкола власної споруди.

Рівно через рік, у травні 2009 року між ТзОВ КСК «Львів» та ЛКП «Спортресурс» було укладено договір про спільну діяльність (без створення юридичної особи). Згідно умов договору сторони зобов’язались об’єднати свої матеріальні, фінансові, технічні, управлінські, трудові та інші ресурси для здійснення спільної діяльності, спрямованої на підготовку проектно-кошторисної документації для будівництва концертно-спортивного комплексу на земельній ділянці площею 2,2371 на пр. Чорновола- вул.Торф’яна. На виконання умов даного договору від 29.05.2009р. ТзОВ «Концертно-спортивний комплекс «Львів» по акту приймання-передачі прийняло від ЛКП «Спортресурс» земельну ділянку площею 2,2371 га, кадастровий номер 4610137500:05:003:0112 для забудови з метою спорудження концертно-спортивного комплексу. Згідно п.п.4.4. вказаного договору, вкладом ЛКП «Спортресурс» у спільну господарську діяльність є право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

На цьому історія спорудження спортивно-концертного комплексу завершилася: на відведеній комунальній земельній ділянці функціонує платна автостоянка, дохід від господарської діяльності йде приватній структурі ТзОВ «Концертно-спортивний комплекс «Львів» (33533079), власником якого є Віталій Критович (ТзОВ «Комплекс «Медик»), місто не отримує орендної плати на землю, а ідея будівництва комплексу залишилася в архівних документах ЛМР.

Конференц-центр та виставковий зал на вул. Стрийській – кільцевій дорозі

Будівництво конференц-центру та виставкового залу на Стрийській поблизу стадіону «Арена Львів» завмерло на стадії візуалізації. У жовтні 2017 року Ухвалою №2528 депутати затвердили ЛКП «Львівське конференц-бюро» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,4342 га (кадастровий номер 4610136800:08:005:0072) на вул. Стрийській – кільцевій дорозі (А) у постійне користування для будівництва багатофункціонального комплексу (конференц-центру та виставкового залу) за кошти міського бюджету. Напередодні, у лютому 2017 року компанія «JLL» представила для ЗМІ перші напрацювання проекту багатофункціонального комплексу, попередній бізнес-план та візуалізацію. Міська рада багато говорила про цей проект, запрошувала експертів і проводила форуми. Планували розширити площі конференц-центру до 32,5 тисяч квадратних метрів виставкових площ, які могли б приймати конгреси на 10 тисяч людей. Наприкінці 2017 року мали оголосити міжнародний інвестиційний конкурс, але нажаль більше інформації про цей проект не з’являлося. З цього часу є лише одна згадка про ЛКП «Львівське конференц-бюро» — у квітні цього року йому збільшили статутний капітал на 4 млн грн. Станом на сьогодні це ЛКП розпоряджається землею площею 3,43 га під багатофункціональний конференц-центр і при своїй збитковості має у статутний капітал розміром майже 27 млн грн.

Спорт-комплекс на Сихові

У жовтні 2017 року Львівська міська рада обрала переможців всеукраїнського архітектурного конкурсу на проект будівництва спорткомплексу на Сихові. Будівництво зі слів Андрія Садового мали почати в кінці 2018 року. «Унікальний» спорткомплекс площею 1,87 га поблизу церкви Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ за проектом мав би мати чотири окремі криті зали для регбі, гандболу, баскетболу та волейболу, критий басейн для водного поло та блок адміністративно-господарських приміщень, а на даху споруди планували облаштувати лижні спуски. Частину коштів, а саме 54 млн грн мали виділити як субвенцію з державного бюджету 2018 року. Замовником будівництва палацу спорту визначили нещодавно створене ЛКП «Палац ігрових видів спорту» з статутним капіталом 50 млн грн. Йому передали у постійне користування земельну ділянку площею 1,87 га на проспекті Червоної Калини. На проектну документацію передбачили близько 16 млн гривень. У підсумку, місто отримало лише 27 млн гривень держдотації на спорткомплекс. 12 листопада 2018 року ЛКП «Палац ігрових видів спорту» оголосило тендер на будівництво Палацу спорту на Сихові майже за мільярд гривень. Звести його мали до 2023 року, але в грудні тендер скасували через дуже високу вартість будівництва. Здешевити весь проект вирішили шляхом відмови від будівництва комунального басейну і застосовуючи альтернативні, дешевші матеріали будівництва. Після коригування вартість будівництва склала 685 млн і міська влада в червні 2019 року повторно оголосила тендер по якому досі триває процедура оскарження прекваліфікації, однак вже відомо, що з чотирьох претендентів до закупівлі допущені лише двоє: ТОВ «Галицька будівельна гільдія» і ТОВ «Альтіс-Констракшин». У тендерній документації зазначено що будівництво має бути завершено в травні 2022 року, але у міській раді не приховують що кошти проситимуть у державному бюджеті, що в умовах децентралізації може бути марною справою. Тому ймовірність, що спорткомплекс буде комунальним щороку стає мізернішою.

Конгрес-хол на вул. Ряшівській

І вкотре, з метою реалізації потреби міста у багатофункціональному культурно-розважальному конгрес-центр, який зможе приймати заходи ділової та наукової програм, виставки, шоу, концерти та офіційні події на місцевому, національному та міжнародних рівнях 19 вересня 2019 року, сесія ЛМР підтримала створення ТзОВ «Сінерджі Альянс». Засновниками виступили ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур конструкційон інтернешнл». В статутний капітал місто передало земельну ділянку площею 4,8 гектара (кадастровий номер 4610136300:04:015:0135) на вул. Щирецькій – вул. Ряшівській (проектованій), вартістю, згідно з оцінкою, 105 мільйонів гривень. Частка ТзОВ «Онур конструкційон інтернешнл» у створеному 8 жовтня 2019 року ТзОВ «Сінерджі Альянс» становить більш ніж 94,5%, тобто 1млрд 854 млн 230 тис. грн і відповідно кінцевим бенефіціарним власником значиться турецька компанія Ісхан Четінджевіз. Саме на переданій містом ділянці має постати об’єкт громадського призначення Конгрес-хол. В будівництво цього об’єкту є кілька невідомих: хто, коли і за які кошти має його збудувати.

Щодо Конгрес-холу, який має бути збудований у безпосередній близькості до Львівського аеропорту існує кілька застережень. По-перше, частка міської влади у статутному фонді підприємства підозріло маленька, тобто незначне збільшення статутного капіталу зі сторони ТзОВ «Онур конструкційон інтернешнл» може вивести ЛМР з числа засновників. По-друге, станом на сьогодні Львівська міська рада, на відміну від попередніх випадків, не здійснила жодних кроків щодо розроблення проектно-кошторисної документації, проекту майбутнього Конгрес-холу, залучення інвесторів і оголошення конкурсу. По-третє, участь турків у переговорах щодо отримання Львівського аеропорту в концесію наводить на думку, що ніхто не планував будувати Конгрес-хол. ТзОВ «Онур конструкційон інтернешнл» маючи особливі привілеї у місті Львові швидше збудують на цій ділянці склади, вантажні термінали або асфальтний завод, що сприятиме розвитку турецького бізнесу на теренах Львівщини.

Коли з чотирьох примарних унікальних громадських споруд хоча б одна стане реальністю для львів’ян невідомо, однак ймовірно, що по завершенні каденції Львівського міського голови на цих ділянках можуть вирости інші об’єкти – менш громадські, зате більш прибуткові.

Leopolis.news