16-07-2024 13:401380
У Галицькому районному суді Львова досвідчений суддя Олег Юрків повинен був продовжити слухання кримінальної справи стосовно свого тезки Олега Дроздова. Проте не склалось. На судове засідання не прибув Ігор Акер, захисник підсудного. Суддя Олег Юрків, прокурор Назар Мотрук, інші учасники судового процесу були вельми розчаровані, а дехто навіть і обурений. Окрім підсудного Олега Дроздова, уродженця рашистського міста Омськ.
Історія цієї кримінальної справи така. На початку 2019 року в кафе «Цвібак», що на площі Катедральній, пильні представники силових структур затримали Олега Дроздова, місьвиконкомівського фінансиста і близького соратника міського голови Андрія Садового. Олег Дроздов вимагав і отримав 5 березня 2019 року від директорки приватного підприємства «Компанія Унітранс» 8000 гривень за те, що не буде перешкоджати підприємству ремонтувати невеличку й тупикову вулицю Вузьку, бічну вулиці Личаківської. А опісля ремонту не матиме фінансових претензій до якості виконаних ремонтних робіт.
Наприкінці жовтня 2021 року суддя Галицького районного суду Людмила Фролова (тепер вона Мироненко) виправдала Олега Дроздова. А перед тим, у квітні 2021 року, ця ж суддя також повністю виправдала і Андрія Садового від звинувачень у службовій корупції.
Принагідно зазначимо: у Львові в певних колах побутує переконання, що Людмила Мироненко-Фролова стала довіреною суддею Андрія Садового, коли виправдала міського голову під час розгляду судового позову «НАЗК проти Андрія Садового». Із рішення судді можна зробити висновок, що Андрій Садовий перед законом чистий, наче сльоза цнотливої юнки, а в НАЗК працюють цілковиті недотепи, які 14 разів поспіль ставали на ті ж самі граблі.
Зайве говорити, що радості міського голови не було меж. У звитяжній екзальтації своєї виправданої душі Андрій Садовий навіть почав пророкувати: «Думаю, цю справу ще вивчатимуть на юридичних факультетах».
Стосовно ж Олега Дроздова, то прокуратура не погодилась із виправдальним вироком у Галицькому суді й подала апеляцію. Проте на площі Соборній колегія суддів підтримала рішення Галицького суду. Невідомо з якої мотивації. Припустимо, що просто зі суддівської солідарності. Колегія суддів постановила: «Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_7 без змін». Овації сторони підсудного, завіса опущена, можна розходитись.
Якби не так. Наполеглива обласна прокуратура, яка категорично не сприйняла факту, що в судах їх мають за недотеп, подала касацію аж у столицю Київ. У столиці постановили: «Касаційну скаргу прокурора задовольнити. Ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 квітня 2022 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: Наталія Антонюк, Станіслав Голубицький і Надія Стефанів».
Кримінальну справу переслали з Києва на площу Соборну, де вже інша колегія суддів повернула її у Галицький суд на новий розгляд. Здійснивши такий судовий кульбіт у національній сфері юстиції, кримінальна справа «Прокуратура проти Олега Дроздова» від судді Людмили Мироненко-Фролової потрапила до судді Олега Юрківа.
Важко зрозуміти, на що сподівались у Галицькому і апеляційному судах, коли виправдовували правопорушення Олега Дроздова. У прокуратури були сильні карти. Силовики писали Олега Дроздова, коли у кафе «Цвібак» він виторговував собі 1% хабаря від суми бюджетних коштів, скерованих на ремонт вулиці Вузької.
Тим часом у судовому засіданні Діана Пахолко, помічниця судді Олега Юрківа, додзвонилась до захисника підсудного і дізналась, що адвокат не прийде у суд, тому що бере участь в іншій справі, у слідчих діях. А це є груба неповага до суду, адже слідчі дії необхідно узгоджувати із раніше усталеним графіком судових слухань.
Суддя Олег Юрків має всі підстави написати скаргу на адвоката Ігоря Акера у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області. Проте можна побитись об заклад, що суддя цього не зробить із двох причин:
а) з огляду на своє добре серце вибачить адвокатові Акеру на перший раз;
б) зазначена львівська комісія адвокатури так догосподарювалась і дозловживалась, що в неї забрали право розглядати скарги на адвокатів. Тепер скарги на львівських адвокатів треба скеровувати в Київ, а столиця вже вирішить, де буде розгляд цієї скарги: у Тернополі, в Рівному, в Івано-Франківську чи в Луцьку.
А взагалі підсудний у поважному статусі Олега Дроздова може мати не одного адвоката, щоби не затягувати процес розгляду справи. Наприклад, в одного із корупціонерів Андрія Садового, якого недосудили в одному зі судів, брав у судові засідання трьох, а іноді й чотирьох своїх захисників. А службовий ранг цього недосудженого на два порядки нижчий, аніж у підсудного Дроздова. Врешті й міський голова теж може фінансово підсобити своєму приятелю, сімейство Садових суттєво не збідніє.
Ще одна судова справа
Підлеглі міського голови Львова не перестають дивувати львів'ян, які фінансово їх утримують через податки. Мова про Інну Свистун, директорку департаменту економічного розвитку виконкому. На тернистій стезі чиновниці є понад два десятки судових справ, із чого можна зробити припущення, що Інна Свистун під патронатом Андрія Садового стала непересічною судовою рецидивісткою. Треба буде в майбутньому зробити окрему публікацію про судові подвиги директорки департаменту, коли вже стабілізують постачання електроенергії. Сьогодні лише розглянемо одну курйозну судову справу.
Суддя Галицького суду Львова Христина Мисько видала 5 червня 2023 року судовий наказ про стягнення із ОСОБИ_1, ОСОБИ_2 та ОСОБИ_3 заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення на підставі чотирьох статей Цивільно процесуального кодексу. Суддя постановила стягнути заборгованість на користь міського комунального підприємства «Львіводоканал». Сума заборгованості становила 2240 гривень 31 копійку. Боржники – ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – це сімейство Свистунів, а головна відповідачка перед водоканалом саме чиновниця Андрія Садового, боржниця Інна Свистун.
Директорка департаменту економічного розвитку і борг у дві тисячі з копійками гривень. У цьому випадку навіть не вмію нічого сказати.
Ярослав ЛЕВКІВ, для Leopolis.news