А якщо вибори будуть у 2025 році: чого чекати українцям? | Дайджест

Раптові масові перевірки керівників ТЦК та МСЕК, активізація антикорупційних органів з показовими затриманнями, анонсована президентом «видача» 1000 грн усім громадянам засвідчують початок активних політичних зрушень в українській владі. Зокрема, на думку низки експертів, дуже нагадують старт передвиборчих перегонів, як він відбувався за мирних часів. Про варіанти проведення виборів «в обхід» воєнного стану та шанси головних претендентів на владу розповів для Mind політолог Валерій Майданюк.

Чому вибори можуть відбутися вже 2025 року?

Чимало подій, які відбулися в українській політиці за останні кілька місяців дуже нагадують кроки, котрі здійснюються лише перед виборами. А те, що комусь здається популізмом, для політиків є інвестицією. І хоч наскільки небезпечні вибори під час повномасштабної війни за незалежність країни, а в умовах потужних російських інформаційних диверсій та ІПСО в інтернет-просторі (де найбільше споживають інформацію українці і який держава не в змозі контролювати) і поготів, але все свідчить про ймовірність виборів уже наступного року.

Варіант уряду національної єдності, який міг би зберегти основні важелі влади в руках Офісу президента, очевидно, застосовувати на третьому році війни вже запізно. Зрештою є достатньо підстав вважати, що уряд із представників партій, що конкурують, став би ареною популістської боротьби. Єдиним варіантом збереження однопартійного урядового кабінету та демократичного обличчя влади залишилися вибори. Впливове видання The Economist зазначає, що Зеленський серйозно розглядає проведення президентських виборів 2025 року й планує цей крок для консолідації влади на тлі зниження довіри з боку населення.

Виборів від української влади очікують й іноземні партнери, для яких багато значить мандат демократичної легітимності. Ніхто із західних політиків не бажає бути звинуваченим виборцями й опозицією в тому, що дають гроші та зброю недемократичній владі, яка утримує правління понад конституційну норму, не кажучи вже про обмеження громадянських прав і свобод. Але не можна виключати й варіант, за яким через механізм виборів в Україні міжнародні партнери воліли б змінити команду переговорників з української сторони, з котрою перемовини не завжди були задовільними для Заходу.

Як відомо, «політики народ просто так не балують», тож спроби завоювати народні симпатії турботою про дітей є електоральною стратегією впливу на матерів та батьків. І хоча безоплатне харчування для школярів усіх вікових груп є лише у Швеції, Фінляндії та Естонії, тоді як в Австрії, Франції, Бельгії, Німеччині, Британії – воно передбачене тільки для дітей із сімей із низьким доходом, українська влада виявляє безпрецедентну турботу про молоде покоління. Як зазначено в повідомленні Міністерства освіти, державна ініціатива сприятиме формуванню правильних харчових звичок із раннього віку. У країні, звісно, не вистачає коштів на оборону, але закони передвиборчих кампаній нещадні – більшість електорату найбільше оцінить саме такі кроки. З цього погляду логіка влади зрозуміла – з початком офіційної виборчої кампанії завойовувати симпатії виборців буде вже пізно.

А як же воєнний стан?

Безумовно, вибори під час воєнного стану заборонені Конституцією, але задля виживання держави зупинені й окремі положення законодавства щодо прав і свобод громадян. Найімовірніше, монобільшість «Слуг народу» не продовжить воєнний стан, щоб з’явилася юридична можливість для проведення виборів. Виборчий кодекс України зобов’язує почати виборчий процес не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного стану. Можливо, за сприяння західних партнерів на фронті на цей період буде досягнуто відносного затишшя. Але можливо, війна й обстріли триватимуть, але юридично нетривалий вихід країни з воєнного стану можна буде порівняти з виписуванням хворого пацієнта з лікарні.

Проблемою для влади стане відкриття кордонів і ризик виїзду мільйонів військовозобов’язаних чоловіків, які не можуть бути обмеженими за умов скасування воєнного стану. Серед варіантів, як запобігти такому підриву обороноздатності країни, у влади може виникнути ініціатива ухвалення змін до Конституції, котру тоді якраз можна буде змінювати, або запровадження «особливого» закону, який заборонятиме виїзд військовозобов’язаних навіть у «мирний» час. Значний відплив громадян, котрі не завжди захочуть голосувати за кордоном, може погано вплинути на рівень легітимності влади. Європейці, яким не хотілося б воювати з росією замість українців, зможуть закрити очі на таку недемократичність.

Одним із демократичних способів зупинити виїзд виборців можуть стати хороші новини від НАТО. Зеленський повідомив, що очікує запрошення вступу до Альянсу найближчим часом. Якщо це не голослівна заява, а узгоджена в політичному закуліссі позиція найвпливовіших західних лідерів – влада може переконувати виборців першими інтеграційними кроками. «Можна вже не втікати – ми йдемо під натівську «безпекову парасольку», росія не наважиться продовжувати агресію, війна йде до завершення, і вам не потрібно буде вмирати в окопах, вдома краще!» – така інформаційна кампанія може вплинути на частину тих, хто не хотів би міняти батьківщину на чужину.

Зеленський vs Залужний у другому турі

Ідея проведення одночасно президентських і парламентських виборів сповнена ризиків втрати влади керівною партією, тож їх, швидше за все, розведуть у часі. Тоді, навіть якщо «Слуга народу» втратить більшість, владні важелі залишаться в Офісі Президента, який зможе залучити коаліційних партнерів.

Звільнення Залужного в лютому 2024 року зумовило зменшення згадок про ексголовкома, але не знизило його політичних перспектив. Опитування свідчать про те, що чимало українців позитивно ставиться до постаті досвідченого військового на чолі держави – Залужний має сформований в інформаційному просторі імідж «батька-захисника». Виборці можуть оцінити, що, коли в Зеленського обіцяли швидку перемогу, Залужний говорив про важку реальну ситуацію. Але в разі старту його передвиборчої кампанії «залізному генералу» пригадають і втрати кількох областей та «маневрену оборону», котра призвела до залишення цивільних під російською окупацією, і дисертацію під час війни, і невдалий контрнаступ паралельно з широкомасштабним «культом особи» в українському сегменті соцмереж.

Дані соцопитувань щодо потенційної перемоги в другому турі між Зеленським і Залужним різняться: SOCIS прогнозує перемогу Залужного – 67,5% проти 32,5%. Натомість опитування соціологічної групи «Рейтинг» віддає незначну перевагу Зеленському – 42%, тоді як у Залужного – 40%.