ДП «Ліси України» відмовило у наданні статусу пралісових пам’яток природи загальнодержавного значення та інших природоохоронних об’єктів для понад 5 тисяч гектарів найцінніших лісів Закарпатської та Івано-Франківської області.

Про це повідомляє WWF-Україна.

Попри наявність усіх необхідних наукових обґрунтувань та висновків, державне підприємство двічі відмовило WWF-Україна, не погоджуючи такі об’єкти як: «Квазіпраліси Кедринського лісництва»; «Квазіпраліси Тур’є-Реметівського лісництва»; «Праліси і квазіпраліси Брадульського лісництва»; «Праліси лісництва “Шипот”»; «Природні ліси потоку Росішний» та інші. Окрім того, без відповіді зі сторони ДП «Ліси України» залишаються повторні клопотання на створення інших пралісових пам'яток природи та заказників загальнодержавного значення, заповідних урочищ «Бистрицьке», «Зеленицьке», «Зубровицьке» та «Козя».

Як зазначається, висновки про належність цих лісових ділянок до пралісів і квазіпралісів підготовлені WWF-Україна відповідно до Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів та погоджені тоді ще окремими лісогосподарськими підприємствами, на землях яких вони знаходяться (нині філії ДП «Ліси України»). Наступний логічний етап — створення пралісових пам’яток природи у межах погоджених лісових ділянок. Для цього WWF-Україна подав відповідні клопотання ще у липні 2023 року, які у жовтні 2023 року отримали схвалення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Відповідно до вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України» для створення заповідних об’єктів на наступному етапі необхідно отримати погодження власника і користувача природних ресурсів, яким у цьому випадку є ДП «Ліси України».

ДП «Ліси України» відмовляється погоджувати створення пралісових пам’яток природи, висновки щодо яких були погоджені лісогосподарськими підприємствами ще до змін в управлінні лісової галузі. Державне підприємство відмовляє у погодженні клопотань, мотивуючи це:

Невідповідністю вимогам Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів — у відповідь на ці зауваження WWF-Україна надав аргументовані розрахунки, що підтверджують відповідність вимозі Методики щодо відстані між будь-якими двома протилежними межами через середину ділянки (масиву), яка повинна становити не менше ніж 200 м. Проте підприємство повторно відмовило у погодженні зазначених пралісових пам’яток через «неврахування зауважень».

Невідповідністю матеріалів, наданих у клопотанні, Методичним рекомендаціям щодо розроблення проєктів створення природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, які насправді не є нормативно-правовим актом, не встановлюють нових правових норм, а є базовими пропозиціями й не можуть бути приводом для відмови у наданні заповідного статусу.

Вимогами до надання пропозицій щодо ширини охоронної зони навколо пралісових пам’яток природи — причина є неправомірною, оскільки охоронні зони встановлюються матеріалами лісовпорядкування.

«Такі відмови є абсурдними та беззмістовними, оскільки на всі лісові ділянки, які мають статус пралісів, квазіпралісів та природних лісів, вже поширюється відповідний природоохоронний режим з повною забороною рубок всіх видів (з відповідними охоронними зонами), що передбачений чинним законодавством незалежно від створення пралісової пам’ятки природи. Пралісові ділянки Українських Карпат є важливими осередками біорізноманіття на рівні усієї Європи, а їх збереження є частиною євроінтеграційних зобов’язань України», — коментують у WWF-Україна.

WWF-Україна закликає ДП «Ліси України» припинити блокування процесу та погодити надання пралісам належного природоохоронного статусу. Захист старовікових лісів — це внесок у майбутнє нашої природи, відповідність євроінтеграційним стандартам та прояв відповідальності перед наступними поколіннями.

Leopolis.news