Ісус був звичайним юдейським протестантом | Блог Івана Спринського

ЛЮБІТЬ СВОЇХ ВОРОГІВ!
“Любіть ворогів своїх!” (Матвія, 5: 44; Луки, 6: 27, 35).
НЕ ПРОТИВТЕСЬ ЗЛОМУ!
“Я вам кажу: не противитись злому!” (Матвія, 5: 39)
ЗАОХОЧУЙ ЗЛО!
НЕ ПРОТИВТЕСЬ НАСИЛЛЮ!
“І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, — підстав йому й другу! (Матвія, 5: 39).
ВІДІБРАНЕ НЕ ПОВЕРТАЙ!
“А хто хоче забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому!” (Матвія, 5: 39—40; Луки, 6: 29).
ПОЗИЧЕНЕ (У ТЕБЕ) НАЗАД НЕ ЖАДАЙ!
“Від того, хто твоє забирає, — назад не жадай!” (Матвія, 5: 30).
“Позичайте, не ждучи нічого назад! А коли позичаєте тим,
що від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка?” (Луки, 6: 35, 34).
БЛАГОСЛОВЛЯЙТЕ ТИХ, ХТО ВАС ПРОКЛИНАЄ!
РОБІТЬ ДОБРО ТИМ, ХТО ВАС НЕНАВИДИТЬ!
МОЛІТЬСЯ ЗА ТИХ, ХТО ВАМ КРИВДУ ЧИНИТЬ!
“Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає,
творіть добро тим, хто ненавидить вас,
і моліться за тих, хто вас переслідує!” (Матвія, 5: 44).“Добро робіть тим, хто ненавидить вас” (Луки, 6: 27).

“Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто вам кривду чинить!” (Луки, 6: 28).
Знайомлячись з цими заповідями, бачимо, що підступніших заповідей не мала жодна релігія в світі за всю історію існування людства, а нинішній “розвиток” християнства в Західній Європі є звичайний відхід від основ євангельського абсурду. Саме Західна Європа прославилася масовими протестантськими рухами: кальвінізм і лютеранство — це протест проти традиційного уявлення про “християнське співіснування”. Руйнувалися держави і навіть імперії, коли їхнє населення розпочинало жити “по-християнськи”. Де тепер Велика Римська Імперія, де освічена і культурна Греція, де могутня і древня Русь-Україна, військо якої примушувало християнських завойовників з Візантії та Риму трястися з переляку? Варто було б зазначити основи християнської ідеології: християнські завойовники жили за заповідями Старого заповіту, а серед завойованих і поневолених народів поширювали смирення, покору і рабське ставлення до світу, яке проповідує Новий заповіт. Найкращим доказом нежиттєвості і неприродності заповідей Нового заповіту є незаперечна істина, що за всю майже двохтисячолітню історію панування християнства не з’явилося жодної країни чи держави, яка б ризикнула беззастережно розпочати жити за Євангеліями, відмовившись від віковічних законів і конституцій, випробуваних складним громадським життям.
Якось Ф. Нітше зауважив у своїй філософській праці “Антихрист або Прокляття християнству”, що “по суті, був тільки один християнин і той був розіп’ятий на хресті. Те, що з цього часу почало називатися “Євангелією”, було вже протилежністю його життя… “Християнським” може бути лише таке життя, яким жив Ісус... Учні Учні Ісуса були далекі від того, щоб вибачити (ворогам) смерть свого вчителя, — це було б по євангельськи, — або віддати себе на таку ж, чи більш жорстокішу страту з ніжним і лагідним серцем. Але випливло на поверхню зовсім не євангельське почуття — почуття помсти до тих, хто розіп’яв Ісуса… “Не судіть!” — говорять християни, але самі від- правляють в пекло все, що стоїть у них на шляху… Світ, в який нас веде Євангелія — це світ бідних, хворих і жебраків…”
По-перше, Ісус (якщо визнати його існування) не створив окремої, відмінної від юдаїзму релігії, а був (за євангеліями) звичайним юдейським протестантом. Він не виступив проти жодного релігій-ного догмату чи культу юдаїзму, а лише пропонував деякі відмінні
норми поведінки, які повинні були руйнувати усталені юдейські звичаї і традиції. На противагу старозаповітній заповіді “кров за кров” він висунув заповідь — “не протився насиллю (злу)!”. Покажіть на прикладі, яка з “християнських” держав хоч раз виконала цю ісусівську заповідь, а виконавши, продовжила своє існування, як незалежна і самостійна держава?.. Та й навіщо далеко ходити? Візьмемо для прикладу “християнське” життя Ісуса, аби спростувати поняття “жити, мислити і поводитися по-християнськи”…

Орфорафію та пунктуацію автора збережено.