logo
25/08
11/08
10/08
21/07
13/07
03/07
14/06
06/06
14/05
08/05
01/05
... 8
10 ...

Виборча історія: багатоходівочки одного «парашутиста»

05-06-2019 16:495514

Виборча історія: багатоходівочки одного «парашутиста»
Фото: zik.ua

Після оголошення президентом Володимиром Зеленським указу про розпуск парламенту стало зрозуміло, що на спокійне літо очікувати марно. Після кількаденного затишшя політичні партії та політики-одинаки почали заявляти про свою участь у виборчій кампанії. Серед таких заяв було (і ще буде) чимало несподіванок. Одна з них – заява заступника голови Львівської обласної ради, представника політичної партії «Громадянська позиція» Володимира Гірняка про власне бажання балотуватися до Верховної Ради в мажоритарному окрузі №120 (Городоцький, Мостиський та Самбірський райони).

 

 

Перед тим, як спробувати з’ясувати мотиви цього бажання, слід наголосити, що й саму заяву було зроблено в доволі дивний спосіб. Насправді Володимир Гірняк… нічого не заявляв. А вже пізніше, після скандалу на сесії обласної ради, коли голова ЛОР Олександр Ганущин звинуватив свого заступника в заколоті та спробі усунути його з посади, виявилося, що все це тому, що сам пан Гірняк зазіхнув на округ колеги Ганущина Ярослава Дубневича. Але й таке несподіване рішення, зізнається сам Володимир Олегович в одному з інтерв’ю, далося йому важко і було вимушеним.

«Я взагалі не хотів іти у Верховну Раду, але є речі, на які прагну впливати. Скажімо, дороги. Мені запропонували йти до парламенту по округу Дубневича, який там розвів повний феодалізм. Я ще остаточного рішення не прийняв, але до мене приходять люди і кажуть: «Володимире Олеговичу, давайте зустрічатися не у вашому кабінеті, а десь на каві, щоб нас ніхто не бачив. Ми вас підтримаємо, але боїмося. Ви не знаєте, що в нас твориться. Нас можуть посадити, забрати, віджати». Я такого ще не бачив», – поділився враженнями депутат.

Ключовим у цій цитаті є твердження про те, що панові Гірняку запропонували йти на округ, тобто таке рішення є вимушеним. І це не дивно, адже навіщо львів’янину, багаторазовому депутатові Львівської міської ради, тричі кандидату на посаду міського голови Львова висуватися в окрузі в чужому сільському районі? Тим паче, якщо там же балотується кандидат з набагато потужнішими ресурсами: фінансовими, електоральними, людськими. У Галичині загалом, а особливо в сільській місцевості таких «парашутистів» не надто люблять і шансів на успіх у них відверто мало. Понад те, якби пан Гірняк балотувався в будь-якому з округів у місті Львові, то шансів на успіх мав би більше. Такий досвідчений політик, як Володимир Гірняк, не може цього не знати і все ж уперто підкреслює своє бажання брати участь у виборах саме у 120-му окрузі. 

Прикра «шахматка»

Є два чинники, які визначили вибір округу та й узагалі намір балотуватися. Перший з них – об’єктивний та абсолютно незалежний від намірів самого Володимира Олеговича. У Києві після завершення президентських виборів лідер партії, до якої нині належить пан Гірняк, Анатолій Гриценко вкотре вирішив принаймні на кілька передвиборчих місяців пов’язати свою політичну долю з фаворитом президентської гонки. А простіше – злити свою партію «Громадянська позиція» під Зеленського. Спочатку це можна було помітити за наполегливістю, з якою Анатолій Степанович намагався підсунути новообраному президентові кандидатуру свого давнього і близького друга Івана Апаршина в ролі міністра оборони. Однак після кількох неадекватних та непрофесійних заяв оточення новообраного глави держави зуміло розібратися в професійних якостях пана Апаршина. Нині ж лідер «Громадянської позиції» у Фейсбуці активно й підозріло демонстративно підтримує Зеленського. Натомість його дружина Юлія Мостова присвятила цілий розворот своєї газети  «Дзеркало тижня» відбілюванню реноме Зеленського від ярлика маріонетки олігарха. Такі подвоєні зусилля подружжя Гриценків не могли не дати результату, і домовленостей між Гриценком та Зеленським таки було досягнуто. Щоправда, за участю ще однієї партії – «Народний контроль». Результатами домовленостей стала угода про ненапад, відсутність взаємної критики, а також – і це в нашому випадку головне – розподіл мажоритарних виборчих округів, або так звана «шахматка».

 

Відповідно до цих домовленостей, 12 округів Львівської області було розділено між партією «Слуга народу», «Народним контролем» та власне «Громадянською позицією». Ще частина мажоритарних округів дісталася політикам, які домовлялися з командою Зеленського самостійно. У підсумку розподілу (і це, мабуть, визначає важливість такої партії, як «Громадянська позиція») соратникам Гриценка дісталось «аж» два округи. Один з них, у місті Львові, ймовірно, отримає нардеп попередніх скликань Тарас Стецьків. Інший – менш зручний – якраз і дістався Володимиру Гірняку. Тому говорити про свідомий вибір стати на стежку «боротьби з олігархами», мабуть, годі. Володимиру Олеговичу просто довелося змиритися з тим, що йому дали. Бо могли і зовсім нічого не дати.

Складний округ – крутий трамплін

Однак поганий той політик, який не може використати скрутну для себе ситуацію на власну користь. Володимир Гірняк до таких навряд чи належить, що доводить увесь його звивистий політичний шлях. Тут починає діяти другий чинник – особистий.

Розуміючи, що народним депутатом 9 скликання йому не стати – надто чужий округ і сильні суперники, – герой нашої публікації вирішив використати цю ситуацію на власну користь. Справжня ціль походу на дострокові вибори для Володимира Гірняка – спробувати використати виборчу кампанію для розкрутки своєї персони на місцевих виборах. Як відомо, в команді Володимира Зеленського планують після проведення парламентських виборів та формування нової коаліції закріпити успіх і в місцевих радах. Таким чином, місцеві вибори будуть або достроковими, в жовтні 2019 року, або черговими – 2020-го. Тоді (а можливо, і швидше) стане вакантною посада львівського міського голови. І саме крісло мера Львова є найбажанішою ціллю Володимира Гірняка.

Міський голова Львова Андрій Садовий уже неодноразово заявляв, що не планує балотуватися на виборах мера ще раз. Тому вперше за останніх 10 років у Володимира Гірняка з’явилася можливість усерйоз поборотися за цю посаду. Однак досвідчений та хитрий політик не встряває зараз у цю боротьбу, яка вже почалася: бійки та метушня під міськрадою пов’язані саме з цим. Поки чинний міський голова Садовий та найближчі претенденти на його крісло міряються силами, Володимир Гірняк вирішив відсидітись у відносно тихому сільському окрузі, вдаючи, що намагається потрапити до парламенту. А коли внаслідок взаємної війни на знищення в основних конкурентів не залишиться сил та ресурсів, на політичну сцену вийде пан Гірняк і, скаржачись, що його кинули під каток олігархів, звернеться до львів’ян зі слізливим благанням обрати його міським головою Львова. Урешті, четверта спроба отримати ключ від міста може виявитися вдалою.

У такий спосіб Володимир Гірняк у властивому йому стилі намагається використати і «Громадянську позицію» з Анатолієм Гриценком, і президента Зеленського, і навіть конкурентів по 120-му виборчому округу у власній політичній багатоходівці. І є немалі шанси, що такий маневр буде вдалим, а Львів матиме міського голову, який таким довгим та заплутаним шляхом дістався свого.

Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news