Цього року П'ятидесятниця припадає на 7 червня. Наступного дня — 8 червня — свято Святого Духа, Трійці. Саме П’ятидесятницю вважають днем, коли народилася та почала діяти Христова Церква, пише РІСУ.

Головний мотив святкування П’ятидесятниці для новозавітньої Церкви — це подія зіслання Святого Духа у вигляді вогненних язиків на апостолів на 50-ий день після Воскресіння Господнього. Тому це свято ще називається Зісланням Святого Духа.

На свято Зіслання Святого Духа сповняється обіцянка Христа, що після Його відходу на небо Отець надішле учням і Церкві іншого Утішителя, Святого Духа, який дасть повне навчання всього, що Христос об'явив (Йо. 14: 26; 16: 13).

Подія Зіслання Святого Духа детально описана у Книзі Діянь апостолів. Там сказано, що після зіслання апостоли почали проповідувати різними мовами, таким чином вони одержали змогу донести Слово Боже усім народам: «А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (гл.2: 1-4).

У понеділок після П’ятидесятниці відзначають свято Святого Духа. Це пов’язано з традицією Східної Церкви наступного дня після великого свята віддавати честь тим особам, що виконували головну роль у цьому святі. У день П’ятдесятниці святкують саму подію зіслання Святого Духа на апостолів, а в понеділок віддають особливу честь Святому Духові, як третій Божій Особі.

Зазначимо, що ці дні також називають Зеленими святами, їх починають відзначати за кілька днів до Трійці і вони тривають ще кілька днів після неї.

Зелені свята, які відзначались в Україні задовго до приходу християнства, з часом поєдналось зі Святою Неділею, яку називають Трійцею, пише BBC-Україна.

Вони починають літній цикл християнських свят. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев, а найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою та шуваром.

З часом люди почали прикрашати зеленню на Трійцю і християнські храми.

У християнстві Трійця є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня.

Як вказують дослідники, напередодні неділі українці обов'язково прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев - верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли травою, серед якої може бути чебрець, осока, любисток, татарське зілля - суміш трав з лепехою. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни.

Зелені свята були тісно пов'язані з поминанням померлих предків, тому вважається, що душі померлих зможуть повернутись та сховатись у траві.

Принесення зелені до хати часто пов'язують із закликанням урожаю та багатства.

З поширенням християнства з'явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля.

Після служби священники могли йти до ланів й освячувати угіддя, щоб вберегти врожай.

Як і на поминальні дні, на Зелені свята люди відвідували могили своїх померлих родичів, влаштовували панахиди й колективні поминальні трапези.

Leopolis.news