logo
23/10
21/10
19/10
18/10
16/10
14/10
10/10
09/10
08/10
07/10
27/09
20/09
18/09
17/09
3 ...

Гриценко й Мостова як опікуни Зеленського

11-06-2019 14:165918

Гриценко й Мостова як опікуни Зеленського
Фото: glavcom.ua

Попри високий результат Володимира Зеленського в першому турі виборів –30,24% проти 15,95% у Петра Порошенка – певна інтрига щодо результатів другого раунду все ж зберігалася. Для дуже багатьох виборців, які в першому турі віддали голоси за інших кандидатів, Зеленський залишався котом у мішку. Тому вони могли або віддати свої голоси Порошенкові, або ж, протестуючи проти поразки свого кандидата, не прийти на вибори.

 

Саме тому «Зе команді» та її покровителям конче було потрібне схвалення від відомого і розкрученого політика, бажано учасника тих-таки президентських перегонів, який би подав сигнал, що Зеленському можна довіряти. І що він не зробить найгіршого – не здасть Україну Росії.

Муж…

Цю місію добровільно чи не зовсім узявся виконати вже двічі непрохідний Анатолій Гриценко, який будь-яким способом прагнув повернутися у владу. Після зустрічііз політичним неофітом, яка відбулася 6 квітня, відставний полковник оприлюднив дві вкрай важливі для невибагливого виборця фрази. По-перше, і це було зрозуміло електорату від самого початку, тому і сприймалося на віру, до президентства Зеленський не готовий. А по-друге, і це набагато важливіше для тих, у чиєму серці ще були зерна сумнівів, він «відповідальність усвідомлює, готовий докладати зусиль і декларує намір спиратися на професіоналів». Також Гриценко запевнив, що Зеленський не має домовленостей з кимось із нинішніх високопосадовців щодо збереження їх на посадах чи щодо місця в його команді, він не відмовиться від вступу в ЄС і НАТО, не принижуватиме українську мову і не має зобов'язань перед Ігорем Коломойським. 

Візитом у лігво політичного неофіта та своїми меседжами Гриценко фактично створив Зеленському політичну програму й політичну біографію, що в перемозі «Слуги народу» на виборах відіграло не останню роль. Якби цей крок полковника на підтримку Зеленського виявився б одиничним, його можна було б проігнорувати: чи ж мало хто робить у своєму житті помилкових учинків, за якими потім гірко шкодує. Однак невдовзі пішли і наступні. Причому для Зеленського так само важливі та вкрай актуальні.

Так, 24 квітня, коли у штабі Зеленського пили шампанське, а деякі політичні сили, стурбовані результатом виборів, задумалися над обмеженням влади президента, аби той, бува, не нарубав у державі дров, Гриценко знову рішуче виступив на його підтримку. Лідер «Громадянської позиції» нищівно розкритикував законопроект авторства Оксани Сироїд про обмеження влади президента як шкідливий для держави.

«Прочитав законопроект «Про Президента України» авторства Оксани Сироїд. Висновок: не можна його приймати, не варто навіть реєструвати – цей законопроект є шкідливим для країни.

1) Чи треба позбавити президента нинішніх неконституційних кадрових повноважень щодо Укроборонпрому чи державних регуляторів? Так, треба. І як кандидат у президенти я сам це пропонував. Але...

2) Категорично неприпустимо позбавляти/обмежувати конституційні повноваження президента, як це пропонує пані Сироїд, передаючи Верховній Раді, Кабміну чи прем’єр-міністру питання кадрової політики і підзвітності по лінії Міністерства оборони, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, навіть формування складу РНБО України», – написав Гриценко у Фейсбук.

А через два тижні, коли стало зрозуміло, що парламент навмисно тягне з інавгурацією Зеленського, розуміючи, що йому загрожує антиконституційний розпуск, Гриценко вже втретє підставляє новоспеченому президентові плече, висловлюючись за якомога швидшу передачу йому влади. Отримавши цю владу, Зеленський оголошує про наміри відправити парламент у відставку, Гриценко заявляє про підтримку цього рішення й очікування нових виборів, у яких він готовий узяти участь.

Те, що розпуск парламенту незаконний і неконституційний, ще й загрожує узурпацією влади з боку Зеленського та олігархів, які за ним стоять, самозваного «найчеснішого» українського політика та такого ж самозваного борця з олігархами Гриценка аніскільки не бентежить. Розрахунок на хвилі критики Порошенка та примазування до перемоги Зеленського повернути собі депутатський мандат та всі пов’язані з ним привілеї надійно і впевнено переміг у нього здоровий глузд.

…і жона…

Неприємний осад, хиткість ситуації, невпевненість, незрозумілість намірів Зеленського після його інавгурації залишилися в багатьох. І розвіяти її вирішила дружина Гриценка, головна редакторка газети «Дзеркало тижня», якою колись зачитувалися всі українські інтелектуали, Юлія Мостова.

У програмній статті «Квартал «чорних лебедів» вона оприлюднила свою інтерпретацію абсолютно всіх страхів навколо Зе. Ось її головні тези: справді хоче змінити країну; не маріонетка Коломойського; усі його призначення, у тому числі нелюстрованого Богдана, правильні. Тощо, тощо.

І все це написано настільки м’яко, доброзичливо, майже по-материнськи, що, як пожартував політолог Євген Магда, «Юлія Мостова інформаційно всиновила Володимира Зеленського».

…одна…

По суті, опікунство з боку подружжя Гриценка-Мостової викликала і давня ненависть до Петра Порошенка, і бажання повернутися у вищі ешелони влади та бути причетним до прийняття важливих державних рішень.

Щодо Порошенка, то його обоє не любили ніколи. Гриценко образився, не отримавши 2014 року посади міністра оборони, а Мостова гнівалася через нереалізовані амбіції чоловіка. Настільки, що в статті кількарічної давності добряче поплакалася через безвихідь, безнадію, бажання покинути країну через постійну бідність.

Дай Боже, отак бідувати кожному з нас, адже сім’я Гриценків має у власності кілька квартир у Києві, чималий заміський будинок, та й банківські рахунки в них не порожні, хоч ніхто з них не займався серйозним бізнесом.

Інший відомий журналіст Віталій Портников, реагуючи на цю сльозливу статтю, зауважив, що пані Мостова, схоже, не зовсім розуміє, що насправді відбувається в її країні. Які в ній тривають реформи, як ведуть боротьбу з корупцією, скільки інших важливих кроків зробила Україна від 2014 року.  

Чи не буде соромно Гриценкові-Мостовій за простягнуту руку дружби Зеленському в разі його провалу, покаже час. Утім, таким людям, здається, ніколи не буває соромно.

Борис МОРГУН, для Leopolis.news