26 січня 2025 року в Білорусі, державі, із території якої в 2022 році пішли в наступ на Україну російські війська, відбулися так звані президентські вибори. Перемогу «зовсім неочікувано» здобув чинний самопроголошений президент Олександр Лукашенко. Напередодні виборів журналіст Leopolis.news поспілкувався з представником білоруської опозиції у Львові та волонтером Олексієм Францкевичем.

Францкевич Олексій Григорович народився і проживав у Білорусі. За місяць до виборів 2006 року вперше був вимушений виїхати з країни як політичний біженець через свою активну позицію. Під час так званої «лібералізації» у 2015 році пан Олексій повернувся на батьківщину, відмовившись від статусу біженця в Чехії.

Однак надовго там він не затримався: у серпні 2020 року, коли в Білорусі проходили масові антиурядові акції протесту, проти Олексія Францкевича було порушено справу. Активіст виїхав до України, де став координатором Білоруського кризового центру. Центр допомагав евакуйовувати репресованих білорусів, надавав психологічну допомогу співвітчизникам, а також організовував опозиційні акції. Із початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ситуація значно ускладнилась, тому виникла потреба у відкритті благодійного фонду «Вільна Білорусь».

На сьогодні фонд, з-поміж іншого, допомагає сім’ям загиблих за Україну білоруських добровольців; збирає кошти на обмундирування, ліки та медичне обладнання для ЗСУ; займається розвитком білоруської культури, яка також завжди зазнавала імперіалістичних утисків з боку росії. Сама організація діє у 10 містах України та за кордоном.

Фото: Вечірній Київ

У вересні 2024 року у Львові було відкрито Дім Вільної Білорусі, який став певним осередком для об’єднання білорусів, що були вимушені покинути батьківщину. Тут було проведено низку культурних заходів та створено фотовиставку «З Україною в серці», що присвячена загиблим за Україну білоруським героям». Виставка вже побувала в 21 місті країни.

«Ми змінюємо ставлення до білорусів. Ми чітко намагаємося розмежувати лукашистів та білорусів. Білоруси – це ті, хто тут віддають свої життя та пліч-о-пліч із українцями стоять на захисті не тільки України, а всього людства. Лукашисти – це ті, хто надали свою територію і підтримують російську агресію», – стверджує Олексій Францкевич.

На виставці репрезентовано речі, а також історії життя та боротьби білоруських героїв. Особливо торкнула історія про воїна Павла Горбача, яку розповів нам пан Олексій. Павло та його дружина служили в ЗСУ. Він був штурмовиком, а вона його очима: операторкою БПЛА. Проте герой загинув у боротьбі за Україну тоді, коли його дружина перебувала на сьомому місяці вагітності. Відбиток маленької донечки Павла нанесено на його улюблену гітару.

Завдяки діяльності «Вільної Білорусі» вже було перейменовано низку вулиць на території України в честь білоруських воїнів; триває боротьба за встановлення монумента герою Небесної Сотні Михайлу Жизневському та започатковано діяльність Білоруського центру національної пам’яті, який збирає інформацію про загиблих із 2014 року білорусів в Україні.

Пан Олексій поділився, що хоче зберегти пам’ять про цвіт білоруської нації, який разом із українцями гине на полі бою за спільне майбутнє своїх держав. Проте його фонд стикнувся з проблемою: відсутність власного приміщення для збереження всіх пам’ятних речей. Приміщення, яке показав журналісту Олексій Францкевич, фонд продовжує орендувати за власні кошти. Зважаючи на це, «Вільна Білорусь» сподівається на співпрацю з Львівською міською радою, щоб мати змогу отримати власне приміщення. Як повідомив активіст, речі героїв можна було б віддати в музей, проте тоді вони стануть його власністю. Це поставить хрест на намірах фонду: перевезти речі до Білорусі після перемоги над режимом Лукашенка.

На Батьківщині режим Лукашенка не обділив увагою таку діяльність пана Олексія. У Білорусі він засуджений за статтею «Зрада Батьківщини», яка передбачає смертну кару. Навіть його акаунт у фейсбуці білоруська влада визнала екстремістським. Однак подібні політичні репресії в країні не є рідкістю.

«У Білорусі на сьогодні кількість політичних в’язнів офіційно нараховує понад 1,5 тисячі. Сміливо множте це число на два, а потім множте на 6: це члени родин», – розповів опозиціонер.

У контексті президентських виборів, які зараз проходять у Білорусі, ми поцікавились у пана Олексія, що він думає стосовно виборів та щодо того, чи мають білоруси шанс на зміну влади зараз. Опозиціонер відповів, що не вірить у зміну режиму на даний момент.

«У Білорусі авторитарний режим трансформувався в тоталітарний. Про які демократичні вибори може йти мова? Тобто чи може щось змінитися? На мою думку, ні. Все громадянське суспільство зачищене. У Білорусі 4 роки триває ціленаправлений геноцид та нескінченні репресії», – пояснив пан Олексій.

На думку опозиціонера, щоб перемогти режим Лукашенка, білорусам необхідно перемогти росію в Україні: «Як тільки росія стане слабшою та не матиме ресурсів підтримувати режим, він протримається 3 дні». Це єдиний спосіб. На акції виходити також немає сенсу, оскільки громадяни просто потраплять до в’язниці, а протести будуть придушені урядовими та російськими військами.

Додамо від себе, що війна рф проти України ставить під загрозу існування не тільки України, але й Білорусі. Росія, керуючись імперіалістичними амбіціями та шовінізмом, намагається асимілювати всі народи пострадянського простору. Зважаючи на це, білоруси продовжують боротися за волю підпільно на території своєї країни та відкрито, боронячи Україну від російської навали.

Московитська експансія, у свою чергу, відбувається у всіх аспектах життя і культурний не є винятком. РФ активно нав’язує народам свою мову, змушуючи їх забути рідну. Проблема є особливо гострою і в Білорусі.

Зважаючи на це, фонд «Вільна Білорусь» відкрив школу для вивчення білоруської мови у Львові. Щонеділі за свій кошт із Тернополя до Львова приїжджає вчитель, який у форматі розмовних клубів, викладає білоруську мову для всіх охочих. Відвідування школи, за словами голови фонду, завжди є високим. Пан Олексій розповів: «У нас у державі дві мови: російська й білоруська. За ці роки Лукашенко знищив усе білоруське. Тобто, в Білорусі, можна сказати, що не залишилось жодного білоруськомовного дитсадка та школи». Серед громадян Білорусі національна мова активніше почала звучати у період протестів 2020-2021 рр. та після них. Білоруська мова стала своєрідним актом вираження незгоди з режимом. За словами Олексія Францкевича, розвиток та популяризація рідної мови є вельми необхідною для збереження нації. Мова є одним із чинників, що відрізняє білорусів від росіян.

Загалом, у планах фонду на 2025 рік – сформувати білоруську діаспору та посприяти об’єднанню різних національних організацій. Фонд також продовжить підтримку звичайних білоруських громадян, надалі допомагатиме ЗСУ та боротиметься за правовий статус іноземних військових в Україні. Однією з головних цілей «Вільної Білорусі» залишається перемога України у війні з росією, оскільки це дасть шанс на звільнення Білорусі з-під московського гніту.

«Росія – це імперія: вона або розширюється, або зникає», – влучно висловився з цього приводу Олексій Францкевич.

Максим ЩЕРБАК, для Leopolis.news