Місцеві вибори за завісою таємничості | Блог Михайла Цимбалюка

Дійсно, більшість українців розуміє, що наприкінці жовтня обиратимуть нових мерів та голів сільських і селищних рад. Але є декілька важливих аспектів – рішення про голосування передбачені і перші вибори до рад в об’єднаних територіальних громадах ще й за оновленим виборчим законодавством.

Так звані «перші вибори» 25 жовтня пройдуть у 1439 об'єднаних територіальних громадах. Оскільки в Україні, з порушенням принципу добровільності і лобіювання інтересів певних територій, відбулось укрупнення районів, і тепер замість 490 країна отримала 136 районів, то й вибори, очевидно, що  мали би проходити до райрад новостворених територіальних одиниць.

Проте у виборчому законодавстві виникла правова колізія, згідно з якою з переліку «випали» районні ради. Логічно, що у ЦВК звернулись за роз'ясненням до профільного Комітету Верховної ради і Міністерства розвитку громад та територій щодо призначення перших виборів депутатів районних рад, оскільки довгий час залишалася певна правова невизначеність з цього питання.

З одного боку, питання проведення виборів і існування районних рад, у принципі, – дискусійне. Бо коли були створені ОТГ і повноваження територіального керівництва передали на місця, то потреба у райрадах майже відпала, оскільки вони не мають і наразі не матимуть суттєвих завдань і повноважень. З іншого боку, райони повинні бути, бо вони передбачені Конституцією, а зміни до основного Закону країни вносити не на часі. 

Висловлювали занепокоєння щодо районних рад і виборів до них у Асоціації міст України, адже там вважали, що положення абзацу другого частини сьомої статті 194 чинного Виборчого кодексу України не дозволяють Центральній виборчій комісії у правовий спосіб призначити перші місцеві вибори депутатів районних рад новоутворених районів. Законодавством України не визначено було орган, який має приймати рішення про утворення обласних та районних рад, а також не встановлено процедуру прийняття такого рішення, Центральна виборча комісія позбавлена можливості виконати приписи Виборчого кодексу України.

Парламентський профільний комітет мав час на роз’яснення до 14 серпня і там, на диво, встигли (а це не непритаманно нинішній владі). Відтак ЦВК має усі підстави оголошувати вибори до районних рад, попри певну неузгодженість окремих положень Виборчого кодексу України із законодавством у сферах місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою.

За завісою організації виборчого процесу до місцевих виборів ховається й інша небезпека – ситуація в Україні із захворюваністю на коронавірусну інфекцію. Чимало медиків прогнозували другу хвилю в Україні на вересень-жовтень, але ми вже зараз спостерігаємо сумну картину – декілька днів поспіль у нашій країні антирекорди у показниках на нових хворих на COVID-19.

А тому не потрібно забувати, що в Україні майже 33 400 дільниць, на яких працюватимуть сотні тисяч людей – це і члени комісій, спостерігачі, представники правоохоронних органів. У Комітеті виборців України вже б’ють на сполох, адже кожну з цих дільниць необхідно забезпечити достатньою кількістю дезінфекційних засобів – кожного члена комісії необхідно забезпечити захисними масками, змінювати їх кожні декілька годин. Відповідно видатки держбюджету на закупівлю засобів захисту для виборчих комісій можуть вимірюватися сотнями мільйонів гривень.

Попереду у політичному житті країни два гарячих місяці і переконаний, що чим ближче буде до дня голосування градус напруги у суспільстві зростатиме – вже зовсім інше питання для чого – підвищення власних рейтингів чи організації нестабільності у країні. Погодьтеся, що організація виборів в час боротьби з пандемією в Україні – виклик для кожного українця. А тому тут важливо не нехтувати заходами безпеки, цінувати своє здоров’я, бо виборчі кодекси змінюються, а наше завдання – працювати задля блага батьківщини та своїх рідних. 

Михайло ЦИМБАЛЮК, народний депутат України, голова ВО «Батьківщини» на Львівщині