Україна продовжує збільшувати свій експорт як на світовий, так і на європейський ринки, про що свідчать дані міжнародної статистики. Звісно певного коригування у цьому завдала коронавірусна інфекція, яка суттєво вплинула на економіку кожної країни. Такі непрогнозовані чинники формують нові виклики у боротьбі підприємств за ринки збуту. Так, в Україні співпраця з ЄС зростає вищими темпами, ніж з рештою світу. Але суттєвим мінусом нашої торгівлі залишається висока частка експорту сировини: її понад 70% від загального обсягу, тоді як країни Європейського Союзу експортують закордон всього 11,6% сировини і близько – 64% високотехнологічної продукції: верстати, автомобілі, побутову техніку.

Без сумніву, що модернізація аграрної галузі – це запорука процвітання України, яка має перейти від сировинної до інноваційної моделі розвитку.

Якщо в Україні аграрні підприємства не торгуватимуть сировиною, а матимуть переробку – це гарантована стовідсоткова рентабельність. Такі підприємства можуть окупитися за кілька років. Це і є частина нашого українського економічного дива. Якби безцінні 42 мільйони гектарів української сільгоспземлі ефективно використовувалися, то жодні запозичення у МВФ нам не потрібні були б. Адже тільки в цій сфері ВВП був би вдвічі, а то й втричі більшим.

Переконаний, що сільськогосподарська галузь може збільшити потенціал за рахунок вирощування сировини та її подальшої переробки. Зараз прогресивні країни торгують не металом, лісом чи зерном, а машинами, меблями, макаронами, крупами та іншими виробами.

Ми «засипаємо» світ зерном, добиваємося зменшення на нього ціни, а наші аграрії не отримують нічого. Інші країни, які його купують, виробляють корми, борошно, макаронні вироби і торгують готовою продукцією в світі. Зрештою українці не отримують зі своєї землі нічого, а світ – трильйони доходів.

Український сільськогосподарський сектор є самодостатньою галуззю народного господарства, а експорт сільгосппродукції є ключовим для економіки, одним з найважливіших джерел наповнення держбюджету, а також припливу валюти. Тому експорт продукції сільгоспвиробництва, поряд з експортом промислових товарів і послуг, так важливий для економічного розвитку України.

Зазначу, що зараз в нашій країні працює Експортна стратегія України так звана «дорожня карта» стратегічного розвитку торгівлі на 2017-2021 роки. Її завдання – перевести економіку з експорту сировини на готову продукцію. Інше питання – наскільки вона ефективна…

На жаль, наша сировина й надалі їде за кордон, а слідом за нею – люди, яким потрібна робота. Згідно зі статистикою, країну залишає працездатне населення, молодь, яка хоче працювати. Але абсурдність ситуації полягає в тому, що там вони переробляють українську сировину, яка у вигляді продукції потім повертається назад в Україну.

Михайло ЦИМБАЛЮК