27-01-2021 13:327242
Перший заступник голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк назвав 5 помилок фінансової політики у 2020-му.
Про це нардеп написав у своєму блозі на «Українській правді».
Суми недофінансованих платіжок на початок грудня сягнули рекордних на рік 16,3 млрд грн. Це означає, що десь зупинялося будівництво доріг, не вистачало грошей на капітальні ремонти в школах чи ставилися на паузу проєкти міністерств чи інших ЦОВВів.
Це призвело до того, що за результатами 11 місяців план видатків був недовиконаний на 11%, а за три дня до кінця року — на 7,9%.
Тож в останні три дні Держказначейству довелося проводити платежі на 50 млрд грн — це приблизно сума платежів за весь січень 2020 року. Причини такої ситуації криються в інших промахах як у зовнішній, так і внутрішній фінансовій політиці.
Відверті зазіхання на незалежність Нацбанку та спроби повернути Приватбанк колишнім власникам, перерозподіл грошей з цільового «антиковідного фонду» на будівництво доріг, загрози антикорупційній системі та надроздутий через всі забаганки дефіцит Держбюджету, який не могли погодити аж до кінця листопада.
Влада весь рік героїчно створювала проблеми, щоб наприкінці року в авральному режимі не менш героїчно їх вирішувати. Бо пауза у співпраці з МВФ та розміри бюджетної «діри» загрожувала тотальним недофінансуванням та великим «касовим розривом».
Перший — необґрунтоване підвищення дохідності ОВГЗ, більше ніж на 2 в. п. за півроку. Основними покупцями державних паперів стали держбанки та банки.
Під це НБУ навіть виділив більше 170 млрд грн рефінансування. При чому, за весь рік банкам їх продали стільки, що на купівлю ОВГЗ були встановлені ліміти.
Другий — розблокування співпраці з МВФ. Причому приїзд місії та обіцянки грошей (staff-level agreement) лише під кінець року призвели до марафону зовнішніх запозичень у грудні.
Вдалося розблокувати транш Євросоюзу, вийти з розміщенням євробондів та залучити брідж-кредити Deutsche Bank та Cargill Financial Services International, Inc.
Допомогло і те, що податкова принесла в бюджет 650 млрд грн — на 49 млрд більше, ніж очікували, а Фонд держмайна перевиконав план у 4,5 рази (2,2 млрд грн замість 0,5 млрд).
А от митниця провалила всі задачі по наповненню бюджету. Там не дотягнули 29,5 млрд грн навіть до зменшеного навесні плану.
При чому у порівнянні з 2019 роком ситуація тільки погіршилася (296 млрд у 2020 до 320-та в 2019 році), хоча здешевлення гривні теж грало на користь більших надходжень митниці.
Схоже, зміна 5-ти керівників, зашкварна кадрова політика та роздача потоків на митниці різним політичним групам дали такий негативний результат. Якщо коротко — хтось там «заробив» непогано, але точно не держава.
Це, звичайно, пояснюється тим, що через коронавірус частина підприємців та робітників була звільнена від сплати ЄСВ, зменшилися робочі місця. Втім, це не відміняє факту, що у ПФ досі наявна заборгованість перед казначейством десь на 14 млрд грн, яку треба буде погасити.
Ситуація погіршується і тим, що в Держбюджеті на 2021 рік зрізали 8,5 млрд грн із фінансування Пенсійного фонду. Це означає, що Пенсійний фонд має в наступному році ці 8,5 млрд ще додатково заробити.
А частина підвищення мінімалки зсунулася з липня на грудень. Тож додаткових надходжень не передбачено.
Це говорить про те, що уряд або готовий відмовитися від індексації пенсій. Або ж це лише гарна картинка для зовнішніх кредиторів, а насправді ці гроші потім будуть перекидати всередині року з інших програм.
Leopolis.news