Наталія Шийка: Підбузька районна лікарня не готова до ліцензування та укладення договорів із НСЗУ

Наприкінці травня депутати Східницької селищної ради своїм рішенням затвердили акти приймання-передачі основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних предметів прийому-передачі майна відокремлених структурних підрозділів Підбузька районна лікарня та амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с. Новий Кропивник КНП «Дрогобицької районної лікарні» Дрогобицької районної ради на баланс Східницької селищної ради.

Позаяк медична галузь в Україні є ліцензованим видом діяльності, а для отримання ліцензії Міністерство охорони здоров’я ставить  жорсткі та конкретні вимоги щодо матеріального та кадрового забезпечення, ми вирішили поговорити про матеріальну базу Підбузької районної лікарні із заступником Східницького селищного голови та водночас головою тимчасової комісії з питань прийняття на баланс майна ВСП Підбузької районної лікарні КНП та ВСП АСП села Новий Копивник КНП «Дрогобицької районної лікарні» Дрогобицької районної ради Наталею Шийка:

Пані Наталю, наприкінці травня завешилася процедура прийому-передачі майна структурного підрозділу Дрогобицької районної лікарні у Підбужі Східницькій громаді. Для нікого не є таємницею, що питання подальшого функціонування Підбузької лікарні набуло особливої гостроти. Чи не могли б Ви, так би мовити, із перших уст надати інформацію, у якому стані знаходиться майно цього лікувального закладу? Наскільки майновий стан лікарні у Підбужі відповідає вимогам Міністерства охорони здоров’я для отримання ліцензії та підписання договорів з НСЗУ для надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню?

Скажу відверто: стан матеріально-технічної бази, яка знаходиться у відокремленому підрозділі Дрогобицької районної лікарні Підбужі викликає сумнів щодо можливості отримання ліцензії, а тим більше в подальшому підписання договорів з НСЗУ.

Чи не могли б конкретизувати своє судження. На чому базується Ваше тведження, що Підбузька районна лікарня станом на сьогоднішній день не відповідає ліцензійним вимогам МОЗУ та не може підписати договорів з НСЗУ на надання медичної допомоги населенню?

Судження напрошуються самі по собі після ознайомленням із змістом акту прийому-передачі майна, яке є сьогодні у розпорядженні медиків Підбужа. Висновок один – Підбузька районна лікарня не готова до ліцензування та укладення договорів із НСЗУ. Хочу зазначити, що інвентаризаційні описи майна свого структурного підрозділу у Підбужі адміністрація Дрогобицької районної лікарні надала нам після багаторазових звернень, в тому числі до керівництва області, а із майном лікувального закладу, яке переходило у розпорядження новоствореної громади мали можливість ознайомитися не лише члени комісії, але й депутати селищної ради та громадські активісти, які були присутні під час інвентаризації.

І що з тим майном не так?

Висновки щодо придатності чи непридатності майна, на мій погляд, мають робити експерти. Наша комісія просто фіксувала стан та наявність матеріальних цінностей відповідно до інвентаризаційних описів, переданих нам адміністрацією Дрогобицької районної лікарні. Якщо звернете увагу на список переліку обладнання, то побачите дуже багато лінійок червоного кольору (показує). Це обладнання, переважно застаріле, яке фізично відсутнє, але продовжує фігурувати в інвентаризаційних описах. Зрозуміло, що адміністрація районної лікарні мусить його списати. Тепер перейдемо до конкретики. Ренгенкабінет знаходиться в нікчемному стані і розташований в приміщенні овочесховища. Вентиляції немає. Відповідно вентиляційного паспорта немає. Паспорта і визначення опору заземлення немає також. Кабінет, у якому перебуває лікар та рентгенлаборант, незахищений. Видимі контури заземлення не викликають довіри. Документів про визначення радіаційного захисту немає. Відсутня ліцензія ядерного комітету. Ренгенапарат  РУМ-20 1986 року випуску. Скопічна частина ренгенапарата не працює. Ренгенфлюрограф. Санітарний паспорт відсутній. Фотолабораторія ренгенкабінету – жахлива, без вентиляції, технологічний процес обробки рентгенплівок з 60-х років минулого століття не дотримується. Атестації робочих місць не має.

Невже все настільки все погано?

Ще раз хочу наголосити, що завдання інвентаризаційної комісії полягало зафіксувати факт наявності та відсутності того чи іншого об’єкту інвентаризаційного опису та його стан, а не давати оцінки. Тому продовжу далі. Приміщення лабораторії знаходиться в жалюгідному стані. Обладнання і меблі не придатні для роботи. У лабораторії з п’яти мікроскопів – фактично один знаходиться в робочому стані. Вентиляції немає. Вентиляційного паспорту також немає. Лабораторія не акредитована. Приміщення амбулаторного відділення потребує вдосконалень і ремонтних робіт: деякий персонал необхідно передислокувати по кабінетах, потребують заміни двері і вікна, необхідно також розмежувати потоки пацієнтів, зробити санітарний ремонт стін і стелі, встановити 10 бактерицидних рециркуляторів та активізувати роботу медперсоналу з ІТ-обладнанням. Приміщення дитячого відділення закрите, використовується під склад. Приміщення старої котельні не використовуються. Пральня потребує капітального ремонту і вдосконалення. Гаражі частково зруйновані. Водопостачання лікарні здійснюється з 2-ох свердловин. Санітарно-епідеміологічний  режим водозабору не контролюється. Теплопостачання лікувальних корпусів здійснюється з недавно збудованих міні-котелень, які потребують значних енергоефективних заходів. Водовідведення у медичному закладі відсутнє. Незалежного енергопостачання також немає. Джерело мережі аварійного електроживлення відсутнє. Значна частина обладнання (більше 40%) на території лікарні старе, вичерпало свій ресурс і давно мало би бути утилізоване. Медичний персонал використовує прилади без метрологічної повірки.

Перепрошую за нетактовність, але, перебуваючи у Підбужі, я неодноразово чув хороші відгуки про медиків, які працюють у тамтешній лікарні.

А я цього не заперечую. У лікарні справді працює фаховий, досвідчений колектив, який добросовісно ставиться до своїх пацієнтів і дуже часто в умовах недостатнього матеріального забезпечення, рятуючи людські життя, виявляє чудеса винахідливості. Ми зараз говоримо про зовсім інше. Медичний персонал не використовує в роботі медично-інформаційну систему (МІС) – електронну система документообігу між лікувальними установами та пацієнтами, що дозволяє вносити, зберігати та обробляти медичні дані пацієнта. Наявність МІС – одна з вимог для укладення договору з НСЗУ. А без цього пройти ліцензування і укласти договори з НСЗУ сьогодні не реально. Як нам би не було прикро про це говорити: стан та майно структурного підрозділу у Підбужі КНП «Дрогобицька районна лікарня» не відповідає вимогам для того, щоб отримати ліцензію та укласти договори з НСЗУ на надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.

А що потрібно для того, що лікарня у Підбужі змогла надалі працювати?

Щоб отримати ліцензію на медичну практику, а  в подальшому підписати  договори з НСЗУ потрібно закупити відсутнє медичне обладнання, а наявні медичні прилади мають пройти повірку (метрологію), отримати акт лабораторного центру щодо відповідності умов медичної практики, провести комп’ютеризацію кожного робочого місця лікаря. До слова, це мало бути зроблено ще 2-3 роки назад. Сьогодні вся робота вторинки базується на електронних скеруваннях лікарів «первинки». Без електронного скерування сімейного лікаря робота «вторинки» не обліковується, а НСЗУ вважає таку роботу самодіяльністю і не оплачує. Зрозуміло, що для запровадження медично-інформаційної системи потрібне навчання лікарського і медсестринського персоналу щодо облікування роботи згідно вимог НСЗУ у медично-інформаційній системі (МІС).

Це мова йде про лікарню загалом чи стаціонарне відділення?

Для збереження стаціонару потрібно доукомплектувати штатщонайменше 2 особами, які працюють за основним місцем роботи в закладі із спеціальностю лікар-анестезіолог та/або лікар-анестезіолог дитячий (за умови надання допомоги дітям). Окрім того, у штаті медичного закладу повинен бути один лікар, який працює за основним місцем роботи або за сумісництвом в закладі – лікар-ендоскопіст та/або лікар з ультразвукової діагностики, та/або лікар-рентгенолог, та/або лікар з променевої терапії, та/або лікар-радіолог, та/або лікар з радіонуклідної діагностики, та/або лікар з функціональної діагностики. Щонайменше 4 сестри медичні, 5 лікарів, 3 сестри медичні, 5 санітарок, 2 поварі та 2 лаборанти.

Це мова, йде про штат. А яке обладнання необхідно докупити, щоб зберегти у Підбужі стаціонар? Чи не могли б Ви орієнтовно назвати суми коштів, необхідні для його закупівлі?

Почнемо із того, що необхідно придбати: система централізованого постачання кисню (400-500 тис. грн.) або кисневий концентратор, здатний забезпечувати необхідний потік та тиск кисню в системі для роботи апарата/ів ШВЛ (600 тис грн.); УЗД-апарат з можливістю проведення доплерографії. Технічний паспорт на систему ультразвукової діагностики відсутній.  Відсутній лінійний датчик (130 тис грн.); монітор пацієнта (ЧСС, ЕКГ, АТ, SpO2) (40 тис. грн.); портативний дефібрилятор з функцією синхронізації (40 тис грн.); автоматичні дозатори лікувальних речовин (79,500 грн.); автоматичне перемикальне комутаційне обладнання (АПКО) та/або блок безперебійного живлення та щонайменше одне джерело мережі аварійного електроживлення (800 тис. грн.); спектрофотометр (45-50 тис грн.); 15 бактерицидних рециркуляторів (45 тис грн.); медично-інформаційна система (МІС) (30 тис грн.) 5 комп’ютерів (50 тис грн.); 5 принтерів (45 тис грн.). Окрім того наявні на сьогоднішній день у лікарні медичні прилади мають пройти повірку (метрологію). Це орієнтовно – ще 35 тис грн. І нарешті останнє, з чого, власне, ми розпочинали нашу розмову – рентгенівський апарат. Відсутнє належне приміщення для ренгенкабінету. У наявного ренгенапарата  РУМ -20 скопічна частина не працює. Відсутня  ліцензія ядерного комітету, вентиляційний паспорт, протокол дозометричного дослідження, замір опору заземлення. Це орієнтовно буде коштувати більше 3 млн. грн. До цього слід до плюсувати ремонт та реконструкцію приміщень, модернізацію котелень, заміну електропроводки, реконструкцію водозабезпечення та  водовідведення, встановлення протипожежної сигналізації та інше.

Мушу признатися, що названі Вами цифри завели мене у сум’яття. Це ж величезі суми, які посеред року в умовах ковідних обмежень у бюджеті громади знайти нереально. Даруйте за нахабство, але поставлю питання руба – невже Підбузька районна лікарня перестане функціонувати?

Такого я не казала і, сподіваюся, ніколи не скажу. Мною лише аргументовано було вказано, що на даний момент отримання КНП «Підбузька лікарня Східницької територіальної громади» ліцензій на медичну практику, проведення діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, ліцензію ядерного комітету є неможливим. Відразу мушу наголосити, що адміністрація Східницької територіальної громади спільно із Східницьким селищним головою Іваном Піляком докладає всіх можливих зусиль, щоб їх отримати та зберегти для громади лікарню у Підбужі, як базовий медичний заклад для надання вторинної (спеціалізованої) лікарської допомоги мешканцям гірських населених пунктів. Зрозуміло, що новостворене НКП «Підбузька лікарня Східницької ТГ» уже ніколи не буде функціонувати у такому вигляді, який маємо сьогодні. Підбузька лікарня потребує серйозної реорганізації та перебудови приміщень. На це потрібен час і максимальне сприяння з боку Дрогобицької районної та Львівської обласної рад, а також державних адміністрацій. Оскільки НСЗУ на даний час (серед року) не приймає пропозиції від суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, а строк їх подання завершився 31 березня 2021 року, підписати договори новоствореному КНП з НСЗУ до 01 липня 2021 року не має правових підстав. Єдиним правильним виходом у ситуації, що склалася, була пропозиція, яку неодноразово озвучував наш голова Іван Піляк: щодо збереження Дрогобицької районної лікарні за умови підписання угоди про співпрацю Дрогобицької, Меденицької та Східницької територіальних громад, що дозволило б Підбузькій та Грушівській районним лікарням надавати лікарську допомогу населенню, скориставшись ліцензією районної лікарні № 5. Мусимо констатувати факт, що згідно рішення Дрогобицької районної ради спільною ліцензією скористається лише Дрогобицька районна лікарня.

Розмову записав Петро МАГУР, інтернет-видання «Східницька громада»