32 туристичні об'єкти, розташовані у населених пунктах по обидва боки українсько-польського кордону і пролягають за маршрутом Першої угорсько-галицької залізниці, стануть більш відомими завдяки проєкту, який має на меті їхню популяризацію.

Цей проєкт зараз реалізовують громадська організація «Лінія102.ua», Державна Східноєвропейська вища школа у Перемишлі у партнерстві з Західноукраїнським ресурсним центром у межах програми «Польща – Білорусь – Україна» і планують завершити до кінця цього року.

Один з ініціаторів проєкту Віктор Гальчинський розповів: «Наша заявка перемогла у межах програми «Польща – Білорусь – Україна», і ми отримали грант. 2020 року ми почали реалізовувати наш проєкт. Щоправда, у зв’язку з пандемією довелося дещо змінити бюджетні параметри, терміни, і фактично цей проєкт реалізовуємо у 2021 році».

Як зазначають автори проєкту, останніми роками значно зросла громадська активність, спрямована на популяризацію і необхідність відновлення Першої угорсько-галицької залізниці. Зокрема, проходили такі акції, як «Сокиризада 2016», «Миколай без кордонів», «Зніч (свічка пам'яті)», «З Перемишля до джерел Сяну», взаємні візити молоді. Ці акції показали значний інтерес громадськості до малих інженерних споруд та об'єктів інфраструктури залізниці (малих мостів, пасажирських будівель), які збереглися з часів її будівництва, а також об'єктів, розташованих у безпосередній близькості до них. На цьому шляху також розташовані цікаві об'єкти архітектури - палаци Козловських у Нижанковичах та Любомирських у Перемишлі, ратуші у Новому Місті, Добромилі, дерев'яні церкви та костели.

Проєкт «Популяризація туристичних об’єктів Першої угорсько-галицької залізниці», реалізація якого тепер триває, присвячений тому, аби про ці об’єкти дізналися якомога більше людей. Одним із його складових став тренінг із залізничного туризму і привабливості для представників територіальних громад і громадських активістів по обидва боки кордону, який відбувся 30 липня.

Зараз відбуваються активності із залученням молоді України та Польщі. У межах проєкту у першочерговому варіанті планували зробити спільні візити молоді до місцевостей, розташованих уздовж цієї давньої лінії. На жаль, закритість кордонів пандемія завадила. Тому заходи відбуваються паралельно по обидва боки кордону. Наприкінці вересня вже відбувся об’їзд на польській стороні, а на українській стороні візит молоді планується наприкінці жовтня. За результатами поїздок молодь писатиме есеї та подаватиме на відкритий конкурс про об’єкти історичної спадщини, що розташовані поблизу Першої Угорсько-Галицької залізниці. Конкурс проводитиметься окремо для польської та української молоді, і в його підсумку оберуть по 35 переможців з обох сторін.

Окрім того, у межах проєкту планується ознакувати пам’ятки архітектурної та культурної спадщини. До речі, на українській стороні біля кожного з об’єктів такі інформаційні таблиці вже встановлені. Завершить проєкт підсумкова наукова конференція.

Ініціатори відновлення цього відтинку Першої Угорсько-Галицької залізниці нагадують коротко її історію.

Збудована у 1860-х роках, вона відігравала стратегічну роль у тодішній Галичині, як частині Австрійської імперії.

Після Другої Світової війни почала занепадати, оскільки у двох місцях її перетнув державний кордон. До 1994 року там їздив пасажирський експрес Варшава - Заґуж, який не зупинявся на території сучасної України, а проїжджав транзитом під конвоєм радянських прикордонників. Це була своєрідна туристична атракція: можна було потрапити на територію Совєтського Союзу без паспортного контролю і подивитися з вікна поїзда, як там, в СРСР.

Цей поїзд їздив до 1994 року. Після чого, коли закінчилася міждержавна угода між Радянським Союзом і Польською Народною Республікою, відповідно правонаступниками стали Україна і Польща, цю угоду вирішили не продовжувати і рух колії зупинився.

Ще до 2010 року курсував поїзд з двох вагонів польської залізниці. Вирішили припинити рух через спроби провезення контрабанди і пов’язаної з цим нищенням вагонів.

У 2016 році група польських волонтерів згадала про цю забуту, однак збережену залізницю. Вона ініціювала акцію «Бещадська Сокиризада» («сокиризада» - очищення). Зібралися 200 людей і разом із залізничниками очистили 8 км зарослої колії з Перемишля до лінії державного кордону у Мальховичах. З’ясувалося, що за 20 років цю колію не розікрали, бо вона йде паралельно лінії державного кордону, а збереглася на такому рівні, що нею могли їздити технічні дрезини. Саме наприкінці 2016 року цією колією знову проїхав польський поїзд який привіз подарунки дітям у Нижанковичі у рамках акції «Миколай без кордонів». Ця акція щорічно відбувалася до 2019 року включно, однак пандемія ковід-19 припинила цю активність.

Окрім того, по обидва боки кордону волонтери зареєстрували дві громадські організації: linia102.pl - у Польщі і Лінія102.ua - в Україні. Ці організації провадять системну діяльність з промоції відновлення залізничного руху, але вже як пасажирського міждержавного, для того, щоб створити спосіб швидкий, безпечний і дешевий перетнути державний кордон Євросоюзу, потрапити з Польщі в Україну і навпаки.

Олена ВРУБЛЕВСЬКА для Leopolis.news