08-11-2021 15:229118
З сьогоднішнього дня в Україні почали відстороняти від роботи працівників, які підлягають обов’язковій covid-вакцинації, – зокрема, чиновників та освітян. З огляду на резонанс, який викликала ця ситуація в країні, редакція вирішила розібратися з юридичними нюансами цього питання.
У частині 1 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» чітко говориться, що «профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов’язковими».
У ч. 2 цієї ж статті вказано: «Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я».
На виконання цієї норми закону 04.10.2021 р. МОЗ видав наказ № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», який вступив в дію з 8 листопада. Як результат – невакцинованих проти COVID-19 працівників державних органів та освітян почали відстороняти від роботи.
Проте як бути з тими, хто начебто як підлягає відстороненню, але може виконувати роботу дистанційно? Ч. 1 ст. 94 КЗпП передбачає виплату зарплати за виконану роботу. Тобто, якщо відсторонений від роботи працівник не виконує своєї роботи, то і зарплата йому не нараховується. Але ж не вакциновані педагоги можуть працювати дистанційно. Як тут бути !? Питання залишається відкритим і законодавчо не врегульованим.
Необхідно також звернути увагу на те, що відповідно до ч. 6 ст. 12 згаданого закону «профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань». Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. І тут виникає запитання – що означає «об’єктивна інформація про щеплення та можливі поствакцинальні наслідки», якщо офіційно вакцинація у нас проходить вакцинами, які не внесені в Державний реєстр ліків?
Сьогодні усі 6 вакцин, що використовуються на території України на підставі іноземних дозволів на екстрене застосування і які не пройшли всіх необхідних фаз клінічних випробувань (досліджень), мають статус експериментальних. Стосовно них немає позитивного висновку Державного експертного центру, зробленого на підставі належним чином отриманих результатів, які містили б в сукупності науково обґрунтовані докази, у тому числі дані адекватних та добре контрольованих досліджень, які давали б змогу вважати, що саме ці вакцини (імунобіологічні препарати) можуть бути ефективними для профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19) та є достатньо безпечними для широкого застосування. Саме це, на думку експертів, і є основною причиною небажання більшості населення України брати участь в експериментальному їх дослідженні в якості добровільно-безправного піддослідного матеріалу!
У Держпраці прокоментували процедуру недопуску працівників без наявності документів про вакцинацію, про що можна ознайомитись за посиланням.
У ст. 46 Кодексу законів про працю визначений вичерпний перелік підстав для відсторонення від роботи. Якщо роботодавець відсторонить працівника від роботи у зв’язку з відмовою вакцинуватися від COVID-19, працівник може оскаржити таке відсторонення в суді. Чинним законодавством про працю не передбачена така підстава для відсторонення як відсутність у працівника щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 або відмова від вакцинації.
Відповідно до статті 46: «Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством». Наказ МОЗ не входить до законодавства.
Разом з тим виявляється, що Міністерство охорони здоров’я несе відповідальність, згідно з Постановою КМУ від 31 березня 2021 р. № 371 «Деякі питання державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», за негативні наслідки для здоров’я громадян внаслідок вакцинації.
Так, у разі встановлення особі групи інвалідності, пов’язаної із ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, виплата згідно з цією постановою проводиться разово у таких розмірах:
У разі смерті особи, що настала внаслідок вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, членам сім’ї, батькам, утриманцям померлого проводиться виплата згідно з цією постановою в 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
Цікаво, скільки таких випадків зафіксовано в Україні?
Юристи очікують, що відсторонені від роботи масово подаватимуть до суду позови про незаконність таких дій. Окрім того, при юридичних оскарженнях люди посилатимуться саме на неналежний статус цих вакцин, що пропонуються для реалізації Наказу МОЗ.
Ситуації з відстороненням працівників особливо побоюються в освіті. Хто відповість за ненадання якісних освітніх послуг студентам? Особливо перед тими, які вчаться на стаціонарах на платній основі. У Львові керівники окремих закладів освіти, побоюючись судових позовів, не відстороняють працівників, а пропонують йти їм у відпустки. Катастрофічна ситуація з освітянами старшого віку, які вже отримують пенсію, не хочуть вакцинуватися і є відсторонені. Керівники закладів не мають ким їх замінити. Як і працівників бухгалтерії, обслуговуючий персонал, який воліє сидіти вдома, ніж вакцинуватися.
Виходячи із цієї ситуації окремі експерти пропонують організувати для освітян та чиновників проведення тестування кожного дня перед роботою, оскільки як вакциновані так і не вакциновані можуть переносити вірус.
Маркіян ВОЙТОВИЧ, Leopolis.news