Перший рік восьмого скликання Львівської обласної ради збіг 25 жовтня. Як і щороку, обласні обранці звітувати публічно не надто спішать. Благо ще – «червона зона» карантину на Львівщині, масові заходи краще не збирати. Відтак, одиниці згадують, що перед виборцями варто і прозвітувати. Зрештою, таку опцію передбачає закон. Один із тих, хто його знає, – заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод.

Політик - молодий, йому всього 30 років, але встиг побути понад рік заступником голови Львівської обласної державної адміністрації. До того – успішний підприємець. З Юрієм говоримо про рік у раді та плани на майбутнє.

Минулого тижня Львівська обласна рада проголосувала за дофінансування вартості газу для комунальних установ області. Попри попередній спротив деяких фракцій. Юрію, розкажіть зсередини: ви на чиєму боці були у протистоянні облради та ОДА щодо дофінансування енергоносіїв на 49 мільйонів?

Я на боці пацієнтів лікарень і керівників закладів, які не могли розпочати опалювальний сезон, а тепер можуть. Не треба робити заручниками політичних протистоянь звичайних людей, працівників різних комунальних закладів, а також, як не дивно, самі приміщення.

Адже за останні роки ми багато мільйонів вклали у будівництво, ремонт і реконструкцію багатьох приміщень. Дуже шкода, якщо навіть десь “піде” вологість по стінах або грибок.

А якщо це ще й приміщення музею чи бібліотеки, то шкода може бути набагато більша, адже в колекціях музеїв, в архівах ми маємо дуже дорогі речі. Саме тому я був за дофінансування. Криза виникла з вини зовнішніх сил - з вини Росії. Криза стосується цілого світу, а ринкову ціну на газ в Україні визначають за формулою закону, який прийняли 2015 року. Державі вдалося цю суму зменшити вдвоє. Але якщо хтось каже, що ще й це дофінансування мало бути з казни держави, то я вам скажу: що з обласної, що з державної - це ж ті самі гроші платників податків. Це наші з Вами гроші. Це ми так чи інакше, всі разом, дофінансовуємо комунальні установи. Дякую всім, хто прийняв це мудре рішення і голосував “за”, а також і всім нам, хто чесно сплачує податки.

Давайте до року роботи в раді. Ви прийшли сюди з державної адміністрації. Змінили посаду заступника на заступника. Все було якось дуже стрімко. Чи не закидають вам недосвідченості?

Ви самі зауважили: я прийшов в обласну раду з Львівської обласної державної адміністрації. Я вам більше скажу: я зумисне пішов у владу на рік раніше, щоб не експериментувати в обласній раді, щоб відразу діяти. За півтора року я координував роботу всіх департаментів, часом заміняв голову. Це був рік напруженої роботи, з надзвичайними викликами, з величезною відповідальністю, а також із результатами, за які мене підтримав мій округ кількістю голосів, які перевищили квоту. А потім колеги-депутати різних фракцій обрали заступником облради.

Фото Олени Алексієвич

Попри нетривалий у часі досвід політики, я маю переваги: у мене за плечима величезна історія побудови власної справи, понад 100 завершених навчальних курсів, дві вищі освіти і кілька магістерських програм, я досі вчуся в Українській школі політичних студій. А ще - той рік координації найважливіших галузей в області дав такий досвід, якого не мають, на жаль, деякі депутати кількох скликань. Бо я розумію весь процес: від прийняття рішень на депутатських комісіях та на сесії – до етапу втілення на місцях. І наперед можу сказати, де слабкі, а де сильні сторони будь-якого рішення. Ті люди, які приходять з виконавчої влади у місцеве самоврядування, мені здається, більше зацікавлені у результаті, бо вони розуміють, як усе працює.

І знаєте, молодість – це також перевага. Я – ровесник України. Я виріс при незалежності і не уявляю себе без України. Вірю, що маємо рухатися тільки вперед і розвивати Львівщину та Україну.

Давайте одразу до того, що вдалося зробити на окрузі за рік. Це найбільше цікавить людей. Що змінилося у Львівському районі?

Найперше: з’явився сам Львівський район, якого не було торік ще. Це величезний район, 23 громади, серед яких - Львівська. Мій округ - всі, крім Львівської. Так було поділено на виборах 2020 року. І я можу сказати, що за рік сюди вдалося залучити понад 200 мільйонів гривень з державного бюджету. Також з обласних програм десятки проєктів стосуються саме цих громад.

Наприклад, найбільші проєкти: Жовківський замок, школи у Братковичах, Пасіках-Зубрицьких, садочки у Волі-Висоцькій, В’язовій, басейн у Давидові, реконструкція НВК у Підберізцях, Північна об'їзна Львова… Також провели конкурс та розробляють документацію для Свірзького замку. Дуже хочу, щоб наступного року вдалося йому здобути фінансування з програми “Велика реставрація”, адже такі великі об’єкти потребують десятків мільйонів, які з місцевих бюджетів не зможемо виділити.

Дуже важливі об’єкти, які вдалося запустити цього року у Львівському районі, - це індустріальні парки. Завдяки першим вагомим змінам до законодавства, два індустріальні парки стартували у Львові та один у Кам’янці-Бузькій. Нам вдалося здобути фінансування на створення інфраструктури останнього: у квітні Кабінет Міністрів України прийняв рішення про виділення на будівництво першої черги інфраструктури Кам’янка-Бузького парку 9,67 млн грн. Ще 10 млн грн ОДА заклала як пропозицію для облаштування парку наступного року за кошти Державного фонду регіонального розвитку.

Мені здається, той час, в якому ми зараз живемо, - це такий складний період, коли дороги, школи, лікарні, народні доми і пам’ятки архітектури дійшли своєї межі старості і занепаду. Ми мусимо діяти вже і негайно. Тут важливо розуміти, що фінансувати кожен об’єкт можна з різних бюджетів. А часто - з усіх трьох: місцевого, обласного і державного.

Якщо порівняти з минулими роками чи надходженнями з державного бюджету, то бюджет області – невеликий, всього 5 млрд грн. За ці гроші фінансують обласні програми. Але це, навіть супроти бюджетів деяких громад, є надто малі гроші. Тому, практично, всі програми та проєкти вимагають співфінансування. Наприклад, той самий басейн у Давидові, для якого в обласному бюджеті закладено 5,5 млн цього року, з держбюджету додатково співфінансують ще на понад 5 мільйонів.

Однією з найбільших проблем для громад досі залишається стан доріг. Напевно, про це люди часто звертаються до обласного депутата.

Так, часто. Один такий випадок особливо пам’ятаю. Звернулися не голови громад, не зверненнями до депутата, а особисто - при відкритті едамбулаторії у Сулимові. І нам вдалося цього року відремонтувати відрізок шляху між селами Віднів і Сулимів та Гребінці-Віднів. Загалом зараз триває будівництво Північної об'їзної Львова, ремонт дороги з Жовкви до Кам’янки-Бузької. Крім того, в межах обласної програми співфінансуємо дороги місцевого значення, нещодавно прийняли рішення зменшити частину суми співфінансування від громад вдвоє. За 9 місяців цього року на ремонт доріг обласного і місцевого значення скерували з обласного бюджету, відповідно, 24 та 18 мільйонів гривень.

Окремо хочеться сказати про міст Монастирець-Поляна через Дністер. Це аварійний об’єкт в Комарнівській громаді, який не могли зрушити з місця останні кілька років через заборгованість у 2 мільйони гривень. Я не раз звертався щодо цього моста та постійно тримаю ситуалію на контролі. Зараз з бюджету області ми погасили заборгованість, через яку тривали суди. Вже є ПКД, проведена експертиза. У 2022 році треба обов’язково закласти співфінансування в обласну програму і починати будівництво нового мосту. Замовником буде місцева громада.

У вас було багато ініціатив, які ви озвучили в сесійній залі. Розкажіть про кілька з них.

Те, що найбільше болить: реформу інтернатів зупиняти не можна. І ті тривожні дзвіночки, те сповільнення темпів - дуже насторожує. Європа давно розпрощалася з такою жорстокістю, як інтернати. В нас також до торішнього року все йшло дуже добре, Львівщина була серед областей, де реформу впроваджують найкраще. Ми побудували і відкрили дитячі будинки сімейного типу в Золочеві, в Наварії, тривають роботи в Раві-Руській… І навіть більше: у Бірках ми торік збудували малий груповий будинок. Таких є 10 в Україні.

Тут, разом із вихователями, мають проживати до 10 дітей з інтернатів, які, через фізичні чи психічні вади, не мають великої надії знайти повноцінну родину. Однак досі нема інструменту фінансування таких будинків. Тому я ініціював, щоб обласна рада знайшла спосіб його задіяти для потребуючих дітей, можливо, знайшовши кошти з різних джерел. Зараз ми створили комісію і працюємо над цим. Залишати споруду неопалюваною всю зиму означає її нищити. А це - понад 9 мільйонів гривень з наших податків!

Інші ініціативи – це потреба правильного поводження зі сміттям у громадах, особливо, з небезпечними відходами з лікарень. Цього майже ніхто не контролює. А в часі пандемії байдуже ставитися до того, де викинуті медичні шприци, рукавиці чи маски - ще більше небезпечно.

Також я ініціював відшкодування втрат малих фермерів, якщо урожай чи техніка постраждали від негоди. Ми напрацювали ці зміни з самими господарями, зараз намагаємося закласти під цей напрям гроші на наступний рік.

Також мене цікавить розвиток туризму в області. Послуги приносять левову частку бюджетам у всьому світі. Тому ми маємо підтримувати галузь туризму, пропонувати нові напрями розвитку, розробити спеціальну стратегію гостинності для арабських туристів. Започаткованих ініціатив дуже багато.

І ще з головного – реформа комунального майна області. Нам потрібна прозорість в управлінні спільною власністю і чітке розуміння, що ми робимо. Те, що відбувається зараз, – не сприяє ані наповненню бюджету розвитку, ані ефективному розвиткові комунальних підприємств.

Спілкувався Андрій ФИЛИК, для Leopolis.news