logo
24/02
17/02
01/02
28/01
26/01
25/01
16/12
03/12
26/11
19/11
13/11
02/11
... 24
26 ...

Справа неповнолітнього «наркодилера», або Страшні гримаси українського правосуддя

09-02-2022 14:485263

Справа неповнолітнього «наркодилера», або Страшні гримаси українського правосуддя
Фото: ілюстративне

Телеканал «ЧП.INFO» мультимедійної платформи «Магнолія-ТВ» повідомив 5 лютого 2022 року, що Ратнівський районний суд Волинської області закрив резонансну кримінальну справу неповнолітнього «Волинського наркодилера», пильну увагу якій присвятила не тільки вітчизняна преса, а й Британська телерадіомовна корпорація. В Єдиному державному реєстрі судових рішень ще нема інформації про остаточне завершення справи, розгляд якої призначено у Волинському апеляційному суді на 30 березня 2022 року.

 

Публікація про звинувачення у кримінальному злочині старшокласника з Волині є прелюдією до власного журналістського розслідування ще однієї справи (неповнолітнього фігуранта Бродівського району або віднедавна вже Золочівського району). Його утримують у Львівському СІЗО впродовж року за злочин, якого він не скоїв. В обох публікаціях буде інформація про те, як українські органи так званого правопорядку фабрикують кримінальні справи, щоби (увага!) покращити показники розкриття злочинів. А неповнолітні є найслабшою ланкою в суспільстві, яких доволі легко можна змусити взяти участь у цьому кримінальному спектаклі та обмовити себе внаслідок психологічного або й фізичного пресингу.

У журналістському розслідуванні стосовно золочівського неповнолітнього, якого утримують в СІЗО з лютого 2021 року, будуть фігурувати прокуратура Бродів, поліція і прокуратура Золочева, керівник Львівської обласної прокуратури, генеральна прокурорка України, суддя Бродівського районного суду, судова колегія Червоноградського міського суду, регіональний представник Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини у Львівській області, представниця Уповноваженої Верховної Ради України з питань дотримання прав дитини та сім'ї, безпосередньо й сама Людмила Денісова, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, а також і українське відділення Amnesty International.

До цієї когорти чиновників від правосуддя ще можливо долучимо і начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області, якщо до того часу генерал впорається із розслідуванням вбивства у селі Давидів, з яким поліція і прокуратура Львівської області солідарно вовтузяться ще з 2016 року.

Будемо сподіватись, що Британська телерадіомовна компанія приділить належну увагу і кримінальній справі неповнолітнього ув’язненого Львівського СІЗО, яка буде більш резонансною, аніж примітивний збут наркотичної коноплі. Тим паче, що на відміну від 16-річного волинського «наркодилера», золочівського неповнолітнього ув’язнили у віці 14 років і два місяці. Наркотиками він не торгував і сексуального злочину, який йому інкримінують, не вчинив. Про це в суді заявила «жертва зґвалтування», але для нашої правоохоронно-судової системи свідчення «потерпілої» в суді хіба є аргументом?

Деформована українська юстиція

Віталій Жуковський, адвокат неповнолітнього волинського «наркодилера», розповів журналістам «Суспільного», що стосовно його підзахисного поліція почала фабрикувати справу заздалегідь. Ще коли хлопцеві було 15 років, із ним почав спілкуватись інформатор Денис, який працював на поліцію. Цей агент начебто тривалий час заохочував хлопця спробувати наркотики, а коли той відмовився, почав психологічно тиснути, щоби старшокласник хоча б узяв на зберігання три грами канабісу.

Через певний час інформатор зателефонував хлопцеві та попросив передати наркотики двом дівчатам, які до нього звернуться: вони візьмуть наркотики і заплатять за них. Таких задокументованих епізодів було два, хоча під час другого епізоду навіть на неякісному поліцейському відео видно, що наркотики реалізовував хтось інший, а старшокласник лише стояв поруч.

Адвокат Жуковський переконаний, що поліція вчинила не оперативну закупівлю наркотиків, а провокацію злочину, адже інформатор Денис і дві дівчини-закупниці, які теж, як з’ясувалось у суді, є таємними агентками поліції, своїми діями і телефонними дзвінками спонукали хлопця вчинити злочин. А такі дії поліції порушують позицію Європейського суду з прав людини. Окрім того, адвокат наголосив, що справу на його підзахисного завели ще тоді, коли йому було 15 років, хоча кримінальну відповідальність за збут наркотиків можна призначати лише із 16 років.

Василь Лях, голова Ратнівського районного суду, який слухав справу волинського старшокласника, вирішив, що хлопець дійсно вчинив кримінальний злочин. Водночас свій вирок суддя не проілюстрував практикою Європейського суду з прав людини і навіть не згадав про такий.

Суворим рішенням судді Василя Ляха були приголомшені в обласній Службі у справах дітей. За аналогічних обставин іншому неповнолітньому збувачеві наркотиків, якого теж судили вперше, суд присудив два роки умовно.

Слідчий ратнівської поліції Іван Костючик припустив, що суддя присудив шість років ув’язнення за те, що хлопець відмовився співпрацювати зі слідством і відмовився визнати, що він початкуючий «наркодилер». Проте адвокат Жуковський наполягає, що його підзахисний правомірно реалізував своє законне право не давати свідчення проти себе, а поліція це сприйняла як зухвалу відмову співпрацювати з досудовим слідством. Можливе й інше: поліція пропонувала хлопцеві також стати інформатором, проте він відмовився і за це поплатився реальним строком ув’язнення.

Планова злочинність

Аналізуючи судову справу щодо неповнолітнього волинського «наркодилера», журналісти телеканалу «ЧП.INFO» та експерти, яких вони опитали, дійшли невідрадного висновку. Річ у тім, що сьогодні прокуратура керується таким арифметично-кримінальним принципом:

  • число затриманих повинно дорівнювати числові підозрюваних;
  • число підозрюваних повинно дорівнювати числові справ, скерованих до суду;
  • число справ, скерованих до суду, повинно дорівнювати числові засуджених.

Зазначений новітній принцип боротьби зі злочинністю підтверджує мізерний відсоток виправдувальних судових справ, який становить від 0,4 до 1,5% від усіх відкритих кримінальних проваджень.

Правозахисники неоптимістично прогнозують: якщо ви вже стали офіційним підозрюваним, тоді каральна система зробить усе, що від неї залежить, щоби ви отримали обвинувальний вирок. Або ж, у кращому випадку, вже надто відверто сфабриковану справу в суді закриють з технічних причин, як це відбулось у ситуації зі старшокласником із Волині.

Ольга Фазан, суддя того ж таки Ратнівського районного суду, яка свого часу для розширення суддівського кругозору взяла участь у семінарі «Судова практика, пов’язана із захистом прав і свобод неповнолітніх», вирішила застосувати методику «соломонового рішення». Суддя постановила: «Кримінальне провадження №12020030170000170, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2020 року, про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, закрити  на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України». Тобто суддя закрила справу через пропущені процесуальні строки. При цьому залишила відкритим питання: неповнолітній винний чи таки не винний? Мовляв, нехай суспільство само додумає фінал цих тривалих перепитій.

Отож експерти і стверджують, що для сторони обвинувачення наразі головне – це результат для «галочки». Адже у правовому середовищі саме прокурор повинен довести провину, а якщо довести не може, тоді людина апріорі не винна. Інакше хтось таки має понести відповідальність за утиски, за фізичні та моральні страждання, які колишні підозрювані зазнали за увесь час незаконного утримання в неволі.  

А тим часом адвокат Віталій Жуковський уже підготував позов у Європейський суд із прав людини. Він твердо налаштований домогтись виправдувального вироку для свого неповнолітнього довірителя, історія якого почалась, як переконаний захисник, «через сухі цифри статистики, виконання планів і гарних показників, якими працівники правоохоронних і судових органів звітують про свою роботу на користь суспільства».

Коментарі адвоката та експертів

Віталій Жуковський пояснив журналістам телеканалу «ЧП.INFO» причину неправомірної діяльності досудового слідства. Адвокат зазначив: «Це звичайна статистика. Все дуже просто. Є відділ боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин. Вони дивляться статистику за минулі роки. У минулому році, наприклад, за такий-то квартал вони розкрили умовно 100 злочинів. А за цей місяць не розкрили жодного. І кому потрібний такий начальник відділу? Або організовуй роботу як слід, або шукай собі інше місце праці. На моє глибоке переконання, поліцейські відвикли розкривати злочини, вони самі вже їх фабрикують. І злочини, які створили, самі ж і розкривають».

Прокоментував захисник і процес одного із п’яти судових процесів зазначеної кримінальної справи, під час якого головувала вже згадана суддя Ольга Фазан: «Перше судове засідання відбулось 13 квітня 2021 року. Повністю справу розглядали з 13 квітня по 25 листопада, тобто понад 7 місяців. Увесь цей час прокурор всіляко намагався затягти розгляд кримінального провадження. Двічі суд виносив ухвалу про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Це було пов’язано як із неявкою прокурора в суд, так і не надання суду належних доказів у справі».

Відомий юрист-експерт Ростислав Кравець констатував: «У Кримінальному процесуальному кодексі зазначено, що розслідування будь-якої справи повинно відбуватись у розумні строки. У зв’язку з тим, що за пропущені строки відповідальності нема, то слідчі і прокурори зловживають, фактично, і не виконують ті обов’язки, які на них покладені. Не виконують їх своєчасно і в повному обсязі».

Микола Голомша, ексзаступник Генерального прокурора України, також розчарований стилем роботи нинішніх правоохоронних органів. Він зазначив: «Дуже вагома роль органів прокуратури. Однак органи прокуратури позбавили, фактично, нагляду. Залишили тільки прокурорський нагляд у вигляді процесуального керівництва. Я вважаю це доволі великим прорахунком. Якщо людину незаконно притягнули до кримінальної відповідальності, то раніше міг бути звільнений прокурор із займаної посади. Не кажучи вже про оперативні служби, працівників яких обов’язково притягли би до відповідальності – аж до кримінальної. А станом на сьогоднішній день я не чую про такі випадки, я не чую взагалі розмов про дотримання прав людини».

У вільному доступі не вдалось знайти статистику за 2020-2021 роки, скільки було ув’язнено неповнолітніх, а в попередніх роках ці цифри були вражаючі.

Журналісти «Суспільного» задались питаннями: «Як складеться доля неповнолітніх після відбуття покарання?»; «Чи націлена пенітенціарна система на перевиховання підлітків?»; «Про що думають правоохоронці, коли запроторюють дітей за ґрати, – про показники своєї роботи чи про зменшення злочинності?».

А в Службі у справах дітей Волинської області, коли говорили про підзахисного адвоката Журавського, були у розпачі: «Ми сподівалися на умовний термін і, звісно, у суді підтримували свою позицію. Це зараз йому 16, а через два роки піде у звичайну колонію – і яким він вийде з ув’язнення?».

Наївні. Вони не знають, що підліткові краще відразу потрапити в дорослу зону, що місця ув’язнення для неповнолітніх – це справжнє пекло на землі. Там здебільшого перебувають підлітки зі зламаною психікою. У цьому середовищі культивуються цькування, жорстоке поводження, побиття і моральне приниження.

Один із ув’язнених, який півтора року відбував покарання у зоні для неповнолітніх, якого потім перевели етапом у зону для дорослих, звідтіля радісно написав: «Добре тут, на дорослій зоні, тут порядок. А на «малолітці» таке свавілля! У концтаборах фашистів такого, напевно, не було».

Ярослав ЛЕВКІВ, приватний журналіст