Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позов до Господарського суду м. Києва проти власника акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго про відшкодування збитків банку та його кредиторів на суму майже 46 млрд грн.

Про це повідомляє пресслужба Фонду.

Як пояснили у Фонді, черговий крок для захисту кредиторів банку став можливим у тому числі завдяки отриманим документам та доказам, зібраним під час підготовки і розгляду Високим Судом Англії та Уельсу справи за позовом Фонду проти власника банку. У цій справі суд дійшов висновку, що він не має юрисдикції для розгляду справи через потребу застосування українського законодавства, утім визнав наявність достатніх підстав для всесвітнього арешту активів Жеваго і отримав його письмове зобов’язання не ухилятись від участі у судовому процесі в Україні.

«Ми отримали фінальні висновки від лондонських юристів влітку цього року і почали готуватись до процесу в Україні, – зазначив заступник директора-розпорядника Фонду Віктор Новіков. – У нас міцна доказова база – понад 7000 оригіналів і копій документів - листів, описів схем і матеріалів кредитних справ загальним обсягом близько 300 тисяч сторінок».

Нагадаємо, головною причиною неплатоспроможності Банку та нестачі коштів для повного розрахунку з його кредиторами стали значні збитки від схемного виведення коштів шляхом кредитування пов’язаних з власником Банку компаній. Ці компанії не повернули отримані кредити та у більшості виявились неплатоспроможними.

Фактично вдалось встановити, що у схемах виведення коштів (заподіяння шкоди), окрім Банку були задіяні пов’язані компанії-позичальники, майнові поручителі та нерезиденти – постачальники товарів, і всі ці юридичні особи, включно з Банком, контролювались в кінцевому підсумку Жеваго.

При кредитуванні згаданих позичальників Банк використовував схему перехресного забезпечення (сross-collateralization) – приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов’язаного позичальника, переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю (в окремих випадках - в сотні разів).

Яскраві приклади прийнятої банком застави за кредитами: відходи збагачення залізних руд (частина державного фонду надр, який належить народу України і згідно з законодавством не може виступати заставою); права на отримання неіснуючих товарів за контрактами пов’язаних з Жеваго позичальників з його ж іноземними компаніями; права вимоги товарів/ грошових коштів за контрактами, яких ніколи не виникало; акції пов’язаних із Банком компаній-позичальників із завищеною вартістю, тощо.

Пов’язані позичальники як мінімум з 2011 року перераховували значну частину отриманих в Банку кредитних коштів на користь низки компаній-нерезидентів. Кошти перераховувались як передплата за поставку товарів. Жодної поставки товарів за цими контрактами не було.

Звітність компаній-нерезидентів свідчить про їх підконтрольність власнику Банку і неспроможність апріорі виконати укладені контакти через незначний розмір бізнесу, відсутність потрібних виробничих потужностей, запасів готової продукції чи активів, тощо. Окремі компанії взагалі не здійснювали діяльності та не відображали у звітності надходження коштів за контрактами.

Пропри це, Банк видавав позичальникам нові і нові транші за кредитами, які знову перераховувались нерезидентам. На підставі нових контрактів повертались кошти за попередніми. Схема працювала до серпня 2014 року, коли компанії-нерезиденти припинили повернення коштів. Права вимоги до цих компаній було передано Банку у заставу за новими кредитами.

Через систематичне кредитування пов’язаних з Жеваго позичальників та перерахування коштів належним йому ж компаніям-нерезидентам за фіктивними контрактами з Банку було виведено понад 223,1 млн дол. та 18,4 млн євро. Вигодонабувач у цій схемі – безпосередньо Жеваго. Загальний розмір заподіяних Банку збитків від кредитування пов’язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд грн.

Зазначимо, що у березні 2016 року ліквідатор банку звернувся до правоохоронців із заявою про злочин через списання з коррахунків в Meinl Bank AG та Bank Frick & Co AG коштів банку на 113 млн дол. нібито за неповернення компанією Nasterno Commercial Ltd. кредитів цим банкам під заставу грошей на коррахунках АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

За цим епізодом у вересні 2019 року ДБР оголосило підозру колишньому власнику банку, а у липні 2021 повідомило про його міжнародний розшук. У грудні 2022 року Жеваго затримали на гірськолижному курорті Куршавель у Франції.

За даними слідства, до цієї схеми причетні колишній власник та посадові особи банку. Матеріали щодо одного з фігурантів, Демченка О.І. (колишній помічник Жеваго у Верховній Раді та номінальний власник Nasterno Commercial Ltd.), виділено в окреме провадження. Цивільний позов банку до Демченка про стягнення 2,5 млрд грн задоволено в повному обсязі.

У 2021 році Жеваго купив 5 спиртзаводів, у тому числі на Львівщині.

Згідно з рейтингом Forbes, на кінець 2022 року Костянтин Жеваго — п'ята найбагатша людина України. Правда, з лютого його статки впали з 2,1 мільярда доларів до 1,4 мільярда.

Підготував Олександр Чамара, Leopolis.news