Зустрілись якось на Водохреща два куми. І, як звично, вітаються християнським привітом: «Христос хрещається!» – вигукує один, «В річці Дніпрі!» – ще гучніше відповідає інший.

«Куме, - каже перший, ви що, теє то як його, перебрали нині – який Дніпро, завжди був Йордан?!» «Бігме, куме, - відповідає другий, ще рисочки в роті не мав і навіть не причащався. Але священник на Службі казали, що і до Нашої Церкви прийшла українізація. Синод встановив, що відтепер: Ісус Христос – українець, а українці – богообраний народ. Обрізання скасовується, і буде святитися не Ізраїль, а Україна! А всі біблійні назви отримують українські відповідники. Тобто, не Йордан, а Дніпро! Отож, Христос хрещається в Дніпрі, Дністрі, Десні та всіх українських ріках!»

«І нехай та священна Дніпрова вода змиє у море всіх москалів разом з їхніми посіпаками, отоді заживемо!» – вигукнули куми і пішли причащатись.