Проблем багато: і застарілий рухомий склад, і відсутність податкових пільг на внутрішні перевезення, і неефективна логістика, і одночасна робота тепловозів та пасажирських «швидкісних» поїздів, що робить подорож тривалою і некомфортною.

Однак головна проблема — це монополія, відсутність конкуренції, що заважає «Укрзалізниці» розвиватися та атрофує бізнес-підхід до процесів.

Наприклад, «Укрзалізниця» з 2019 року ввела плату за групові бронювання квитків, 200 грн за квиток. Ця плата не повертається, тож деякі квитки подорожчали майже удвічі. Тимчасом в інших країнах на групові перевезення діють знижки.

Коли я почала вимагати від керівництва «Укрзалізниці» скасувати плату за бронювання, отримала відповідь: зросли витрати, зарплати персоналу, тож перевезення залізницею стали збитковими.

Таку непрофесійну відповідь надав керівник «Укрзалізниці» пан Кравцов, зарплата якого разом з преміями та надбавками перевищує 3 млн грн на місяць. Тобто в рази більше, ніж заробляє, наприклад, канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Я не проти високих зарплат, якщо керівник ефективний. Однак в «Укрзалізниці» така логіка: наші високі зарплати роблять перевезення збитковими, тож піднімімо в шість разів вартість бронювання. Будь-який студент економічного факультету знає, що низьку рентабельність не можна рятувати шляхом зниження попиту.

Це шлях в нікуди, він існує доти, доки нема вибору. За такою логікою можна й залізничні перевезення скасувати, бо з появою великої кількості авіаперевізників квитки на літак зрівняються з вартістю квитків на потяг. Високі ціни, низький сервіс та неефективне керівництво — результат монополії на залізничні перевезення.

Це те саме, що встановити мільйонну зарплату менеджменту заводу з виробництва автомобілів «Запорожець» без модернізації продукту, а для компенсації витрат продавати «Запорожці» за ціною BMW. В українських реаліях це працює, бо «Укрзалізниця» має монополію на здійснення залізничних перевезень.

Спроби розбити цю монополію зупинив президент. У 2016 році Верховна Рада ухвалила законопроект про приватизацію «Укрзалізниці» на прозорому конкурсі, але президент наклав на нього вето. Після того криза лише поглибилася.

На будь-яку критику щодо поганого сервісу та логістики керівництво компанії відповідає так: «Дайте грошей». Я попросила Кравцова надати стратегію розвитку підприємства, підвищення ефективності перевезень та поліпшення логістики. На жаль, я отримала лише суху статистику і скарги на брак коштів.

З цього роблю висновок, що ні стратегії розвитку залізничних перевезень, ні елементарного бачення, що треба зробити для формування попиту на пасажирські перевезення в ринкових умовах, в «Укрзалізниці» нема.

Який вихід? Термінова ліквідація монополії «Укрзалізниці». Слід віддати на прозорий конкурс та приватизацію всю логістику та перевезення, як це зробили у туристичних Великобританії, Франції, Японії та інших розвинених країн.

Ми з колегами вже зареєстрували такий законопроект. До речі, приватизувати «Укрзалізницю» радив Україні МВФ. Там, де є конкуренція, там є розвиток.