logo
15/06
10/06
09/06
05/06
02/06
01/06
30/05
28/05
21/05
15/05
13/05
... 3
5 ...

Як чеські бджолярі, мисливці та рибалки передають досвід молоді

12-12-2023 14:041739

Як чеські бджолярі, мисливці та рибалки передають досвід молоді

Рибалки, мисливці, бджолярі – як чеським товариствам вдається передавати своє захоплення наступним поколінням? /Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь/

Мисливство, рибальство, бджільництво. Чи є місце цим хобі, пов’язаним із природою, у надтехнологічному майбутньому? Чи дбають про них сучасні діти та молодь?

Мисливці, рибалки, бджолярі. За своєю суттю вони належать до колориту життя чеського села, де їхні громади продовжують спадщину своїх предків і займаються не лише управлінням фауною та охороною природи, але й формують культурні та соціальні події в селах.

Оскільки учасники цих об’єднань за інтересами поступово старіють, виникає потреба передавати любов до природи, а також набутий досвід і вміння наступним поколінням. Та чи варті цього сучасні діти та молодь? Як окремі громади намагаються їх залучити та навчити? Чи знайдуть ці захоплення своє місце навіть у сучасну епоху одержиму цифровізацією?

Ми звернулися до чотирьох організацій, які об’єднують чеських мисливців, рибалок і бджолярів – Чеської Моравської мисливської спілки (ČMMJ), Чеської асоціації рибалок (ČRS), Моравської асоціації рибалок (MRS) і  Чеської асоціації бджолярів (ČSV). ) поділитися своїм досвідом роботи з молоддю, викликами, з якими вони стикаються, та своїм баченням майбутнього розвитку.

Попри все

Сучасна молодь має набагато більше можливостей для дозвілля, ніж попередні покоління. Окрім комп’ютерів, мобільних телефонів і соціальних мереж, за їхню увагу змагаються всілякі види діяльності, від популярних групових видів спорту до різноманітних адреналінових занять. Особливо в містах можливості отримати насолоду та розваги величезні.

Тому ідея проводити час на природі та працювати з тваринним світом може здаватися непривабливим хобі. Проте й сьогодні є діти та молодь, які схиляються до такого способу життя. І інтерес навіть зростає.

«Інтерес і кількість молодих людей зростає з кожним роком», — підтвердив Вацлав Хабан, секретар Асоціації моравських рибалок (MRS), яка об’єднує приблизно 76 тисяч рибалок з Моравії, дев’ять тисяч з яких — діти до 15 років.

Його колега з Чеської асоціації рибалок, речник Лукаш Мареш, має такий самий досвід. «Останніми роками членська база CRS постійно збільшується, що є відображенням того факту, що інтерес до риболовлі не тільки зростає, але й зростає в найважливішій категорії — діти». Молодь у його спілці становить цілих 14% із майже 265 тисяч членів.

Інтерес серед молоді викликає також бджільництво та мисливство, де попит перевищує пропозицію. «Проблема більше у відсутності викладачів, місць проведення занять з гуртком та у фінансах, які також важливі для придбання конкретних навчальних матеріалів і посібників», – пояснює Андреа Ґюттлерова, PR-спеціаліст CMMJ.

Наприклад, мисливцям у Празі було важко знайти вільні місця для гуртку. «Тож людина, зацікавлена ​​очолити гурток, зверталася до шкіл, влади та дитячих закладів, але ніде не знайшла розуміння, тому, на жаль, гурток, так і не виник. І інтерес дітей був величезний, навіть батьки дзвонили, чи буде створено гурток і як вони можуть допомогти», – пояснила Великій Епосі прес-секретар Німрода.

За її словами, у великих містах діти, які захоплюються полюванням, обмежанні віддаленістю від природи. Рибалки, навпаки, стверджують, що клуби у великих містах функціонують «по суті так само, як і в менших містечках і селах», каже Мареш, додаючи, що в одній Празі CRS має близько 40 місцевих організацій. Адже у великому місті легше дістатися до водойми, ніж до справжнього лісу.

Найбільше тяга до риболовлі

Як підтвердили всі групи інтересів, з якими ми контактували, любов до свого хобі зазвичай передається з покоління в покоління. Тому нових членів найчастіше набирають із сімей, які вже займаються рибальством, полюванням або бджолярством.

«Але у нас також є багато дітей, які потрапляють до бджільницьких клубів через початкові школи, молодіжні групи та церкви, які є засновниками бджільницьких клубів», — зазначає Ярміла Махова, президент Чеської асоціації бджолярів (ČSV).

«Діти з рибальських сімей також залучать інших друзів», — зауважує Хабан. Адже рибалка – найпопулярніше з усіх захоплень на природі. Це пояснюється його відносною доступністю, в тому числі фінансовою, і нескладними умовами вступу до Асоціації, вважає Мареш.

Приєднатися до рибалок може кожен бажаючий з початку початкової школи. Тому не дивно, що чеські та моравські рибалки мають близько 46 000 членів віком до 15 років. Ще 12 тисяч дітей відвідують їхні гуртки та готуються до вступу.

Жертва заради природи

Навпаки, полювання вимагає і часу, і професійної підготовки. Молода людина має пройти річний курс, отримати теоретичну та практичну освіту та здати мисливський іспит. Лише тоді, якщо йому виповнилося 16 років, він отримає ліцензію на полювання. За деякими винятками, дозвіл на вогнепальну зброю можна отримати з 18 років, і претендент повинен знову пройти відповідний іспит.

Мисливцям також доводиться стикатися з деякими упередженнями. Як каже представник CMMJ, «прогресивна ідеологія» дивиться на це хобі зверхньо, ​​«частково через зброю, частково через полювання як таке».

Він зазначає, що всі ці фактори сприяють тому, що якщо у старших дітей і молоді немає вдома в сім’ї мисливців, «набагато важче» підтримувати або пробуджувати у них інтерес до полювання. Водночас у полюванні є що запропонувати. У складі CMMJ можуть працювати кінологи, сокольники, фотографи дикої природи, мисливці-лучники та інші.

За словами Ґюттлера, традиційне полювання – це передусім жертвувати часом природі, а не собі. Це не хобі, а корисний спосіб життя. «Ми любимо говорити, що полювання – це практична екологія. На відміну від багатьох так диванних природоохоронців, щодня десятки тисяч мисливців охороняють і допомагають природі», – зауважує єгер.

«Сучасні діти та молодь часто не розуміють основних законів функціонування природи, а також того факту, що смерть є природною частиною життя, необхідною для того, щоб м’ясо було на нашій тарілці», — каже Андреа Ґюттлерова, прес-секретар Чехо-Моравської мисливської спілки.

Як приклад хибного сприйняття природи він наводить старий міф, поширений як серед дітей, так і серед дорослих, які хочуть навесні «врятувати» начебто покинутих дитинчат, яких мати не прийме через людський запах. Представник мисливців зазначає, що озброєні оманливою інформацією діти «живуть у віртуальній реальності», яка не базується на правді.

Хоча завдання мисливців полягає насамперед у догляді за дичиною, нині досить поширеним є те, що мисливські товариства самі організовують або беруть участь у турботі про природу – озеленюють, охороняють або облаштовують джерела води, відновлюють водозабори, утилізують звалища після безвідповідальних відвідувачів природи та ін.

Знання на найвищому рівні

Усі зацікавлені організації вважають освіту майбутнього покоління пріоритетом і підходять до цього відповідально. Підхід у всіх організаціях дуже схожий. Навчання здійснюється як через одноразові заходи, такі як бесіди в дитячих садках, школах чи на різних регіональних заходах, так і через систематичне навчання через гуртки.

«Діти, які пройшли рибальські гуртки, зазвичай володіють набором рибальських знань і навичок, які часто перевершують дорослих рибалок. Вони знають, як поводитися з природою, знають основні принципи її функціонування», – каже Мареш з Чеської асоціації рибалок. Це тому, що рибальські клуби знаходяться на «відносно високому рівні», додає Хабан з Моравської рибальської асоціації.

Діти, які пройшли рибальські гуртки, зазвичай володіють набором рибальських знань і навичок, які часто перевершують дорослих рибалок.

Іншою формою промоції можуть бути освітні виставки, як, наприклад, організована цього року з нагоди 100-річчя заснування CMMJ. Він називається «Розкрийте таємничий світ мисливця» , і його вже відвідали майже півмільйона дітей, зазначає Гюттлер. Тут діти мають змогу зблизька побачити, наприклад, оленя, кабана, лисицю чи фазана, а для деяких дітей міста вони вперше побачили таких тварин поза екраном. Рибалки ж готують десятки популярних рибальських таборів і регулярні місцеві турніри для дітей.

Влітку об’єднання організовують республіканські фінали олімпіад практичних знань для дітей у гуртках. Золоту вудку мають рибалки , Золоту козулю – мисливці, Золоту бджолу – пасічники .

«Діти, які сьогодні беруть участь у конкурсі, знаходяться на набагато вищому рівні, ніж 10 і більше років тому», — каже Мареш. Навіть серед молодих бджолярів можна побачити «найвищі знання», — каже президент ČSV і додає. Про це свідчить, наприклад, успіх наших бджолярів на міжнародному конкурсі IMYB у Любляні. У змаганнях з 30 країн наша команда Чехії посіла 1 місце».

Три найкращі фіналісти національного конкурсу «Золота бджола» потраплять на цей престижний конкурс, де представники Чехії регулярно збирають успіхи.

Обмежені фінанси

Як зазначає Machová, успішні результати є «передусім заслугою наших провідних бджільницьких кіл. Вони бджолярі зі стажем і зазвичай все життя присвячують дітям». Вони намагаються підтримувати пристрасть цих волонтерів в усіх асоціаціях за інтересами шляхом навчання, надання якісних навчальних матеріалів і частково фінансового забезпечення.

Як правило, про ці гуртки також думають муніципалітети, міста та регіони, які більшою чи меншою мірою сприяють їх організації. Однак це далеко не всі витрати, тому часто звертаються за допомогою до приватних донорів.

«Оскільки ситуація в дотаційній політиці держави така, то переважну більшість витрат на діяльність наших гуртків і конкурс «Золота бджілка» ми оплачуємо за рахунок власних коштів за допомогою спонсорів», – каже голова пасічників .

«Ми можемо багатьма способами залучити нове покоління мисливців, але як некомерційна організація ми обмежені фінансами та межами ентузіазму наших волонтерів. Вже другий рік ми обмежені загальними дотаціями у 2 мільйони, які щороку видає наш засновник – Мінагрополітики. Нам довелося призупинити або значно скоротити багато заходів. З цієї суми ми не маємо шансів покрити витрати, пов’язані з освітою та вихованням молоді на природі», – коментує ситуацію Гюттлерова.

А як же майбутнє?

Усі організації, до яких звернулися, сприймають майбутній розвиток позитивно. Незважаючи на конкуренцію з боку цифрових технологій, вони не проти їх використання і йдуть в ногу з часом. Мисливці мають добре продуманий і добре організований веб-сайт www.zaprirodou.cz для дітей , щоб охопити молодь, вони співпрацюють з авторами мисливських мобільних додатків Jdu lovi або Hunterra та готують аудіовізуальний проект Za prirodou, призначений для підлітків.

Нещодавно бджолярі запровадили бджільницький портал для своїх членів, а рибалки з CRS з 2024 року запустять нову інформаційну систему, яка обслуговуватиме не лише адміністрацію асоціації, а й самих рибалок, які можуть отримати доступ до неї через мобільний додаток. Усі групи також мають сильну присутність у соціальних мережах.

“Наша любов до бджіл з нами споконвіку і не зникне просто так. Тому я не переживаю за майбутнє чеського бджільництва”, – переконаний секретар MRS Habán. – Традиція риболовлі виживе навіть у сучасну модернізовану епоху. Подібної думки дотримуються й інші.