Справжньою дзеркальною відповіддю могла б стати заборона на імпорт польських продуктів, зокрема, на поставки молочних та м’ясних продуктів, які є значними. Але таким чином ми розгорнемо економічну війну. Цього не варто робити на радість ворогам, третім країнам, а саме рф.

Якщо дивитися на присутність українських продуктів в ЄС, вона не така значна, але рф також присутня з можливістю реалізувати своє аграрне збіжжя, і рф сприймає нас як конкурента. Тому для України важливо на рівні технічних груп, які сьогодні сформовані фахівцями галузі і відповідними профільними міністерствами, досягнути порозуміння і почати працювати. Насправді, польські фермери не можуть не розуміти, що, якщо Україна програє війну, то Польща опиниться під загрозою російської агресїї. Тоді європейські фермери будуть думати не про ціни на зерно, а про те, як врятувати свої землі.

За очікуваннями, з врахуванням певних політичних чинників, конфлікт потребує тривалого часу на вирішення.

На жаль, вирішити польсько-український конфлікт за місяць чи два не вдасться. Ставки в перемовинах високі. Ситуація не вирішиться швидко. Ймовірно, весь 2024-й рік ми будемо спостерігати перемовини. Процес євроінтеграції, який стоїть перед Україною, вимагає низки питань, які мають вирішуватися на рівні Брюселю та Єврокомісії. ЄС виділяє 50 млрд євро на дотаціїї в агросекторі, на які буде претендувати і Україна. Відповідно, можна очікувати періодичні страйки від незадоволених європейських фермерів. Вибори в квітні до місцевих органів самоврядування та подальші вибори до Європарламенту також можуть загострювати протистояння на західних кордонах. Адже сьогодні на європейських страйках бачимо не лише фермерів, а й політичних діячів