У складних умовах війни українська педагогіка працює, розвивається. Значну роль у цьому відіграє підтримка партнерів, зокрема, Німецької Служби академічних обмінів (Deutsche Akademische Austauschdienst, DAAD) та ініціаторки одного з таких спільних українсько-німецьких проєктів – директорки Інституту фізіології Тюбінгенського університету, професорки Ольги Гаращук.

Упродовж багатьох років, ще задовго до початку повномасштабної війни Німецька служба академічних обмінів (DAAD) підтримувала молодих українських науковців. Саме завдяки роботі DAAD вони мали можливість проходити стажування, їздити на конференції, виконувати дисертаційні роботи, знайомитися з провідними вченими, оволодівати сучасними методами та методиками у провідних наукових установах світу.

Війна призвела до суттєвих змін в системі освіти загалом, та вищій зокрема - від фізичного знищення будівель навчальних закладів до необхідності перебудовувати підходи до викладання, збільшення частки дистанційного навчання, адаптації до нестабільних режимів доступності світла, інтернету, можливості перебувати в аудиторіях тощо. Проте, незважаючи на виклики сьогодення, DAAD надалі продовжує активно допомагати українським освітянам. Серед таких кроків реальної підтримки – започаткування програми «Україна цифрова», що сприяє українським закладам вищої освіти у впровадженні цифрового викладання та допомагає українським студентам продовжувати навчання в цифровому форматі.

Серед проєктів, підтриманих DAAD , – спільний проєкт Інституту фізіології Тюбінгенського університету (Німеччина) та кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Ініціатор проєкту – директорка Інституту фізіології Тюбінгенського університету, професорка Ольга Гаращук, координатори проєкту з української сторони – професор Володимир Лущак та доцент Володимир Швадчак.

У межах проєкту, що стартував 2022 року, для українських студентів-біологів був розроблений освітній онлайн-курс «Інтегративні науки про життя».

Він надав можливість слухачам з різних навчальних закладів України, а також студентам, аспірантам, молодим науковця, які перебувають за кордоном, набути нових навичок та заповнити викликані війною прогалини у навчанні на якісно новому рівні.

За час реалізації проєкт зарекомендував себе лише з найкращої сторони.

На цьому наголошують слухачі, які, взявши участь в одному курсі, охоче записувалися на інші. Нині вони зауважують: «Ми рекомендуємо ці курси нашим друзям, які неодмінно відгукуються і готові навчатися разом із нами».

Основними курсами цього проєкту є «Біоінформатика», «Мікроскопія та інструментальні методи в біології», інтегровані курси «Науки про життя: біофізика, біохімія, молекулярна біологія, біохімія та фізіологія» та «Мікроби, віруси та інфекції».

Цьогоріч був доданий курс «Вищі функції центральної нервової системи», розроблений викладачами Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (проф., д.б.н., декан біолого-екологічного факультету) та Львівського національного університету імені Івана Франка (доц., к.б.н. Іккерт О.В.), метою якого є ознайомити слухачів з біологічними основами поведінки людини, структурами та механізмами, які впливають та забезпечують поведінку людини (що є досить актуальним в умовах сьогодення).

Слід відзначити, що слухачі курсу, окрім того, що здобувають нові знання, які неодмінно знадобляться їм у повсякденному житті, також мають можливість отримати стипендію. Так, це ще один плюс від Німецької служби академічних обмінів, яка не лише сприяє проведенню курсів, але й підтримує українську молодь фінансово. За результатами навчання стипендію на кожному курсі отримають до 50% слухачів, які на неї претендували. Серед них насамперед ті, що перебувають у складних умовах. Слухачі, які добре навчаються, теж мають високу ймовірність здобути стипендії.

Анна Врублевська, для Leopolis.news