logo
26/06
22/06
18/06
16/06
13/06
06/06
02/06
01/06
30/05
26/05
10/05
25/04
2 ...

Фарбований лис, або Як нажитися на війні. Історія одного полковника

10-04-2022 17:314301

Фарбований лис, або Як нажитися на війні. Історія одного полковника

24 лютого 2022 року для України та цивілізованого світу розпочалась нова реальність. Повномасштабне вторгнення росії назавжди змінило наші життя. І поки столицю та інші регіони ворог прицільно обстрілював, по цілій країні активно формували сили територіальної оборони. Зокрема, і у Львові. І там, вважають волонтери, окремі люди вирішили заробляти на війні. 

Одне із добровольчих формувань територіальної оборони Львова організували  у Залізничному районі міста. Його командиром став полковник запасу Валентин Сухомлин. Вступив до лав цього формування і волонтер Роман Л. Разом із друзями хлопець у соціальних мережах збирав кошти на потреби ЗСУ та тероборони.

(Без)ПЛАТНІ рації

Одного разу, пригадує Роман Л., він звернувся до командира з пропозицією закупити для формування та ЗСУ найнагальніші речі.  Той дав йому необхідний перелік. Це, зокрема, медичні аптечки. Комплекти термобілизни. На це, каже Роман, витратив близько 30 тисяч гривень – кошти власні та друзів. Приблизно у той період йому ще раз зателефонував керівник районної тероборони та сказав, що його знайомі привезуть 10 рацій, які коштують півтори тисячі євро. І йому потрібні ці кошти. 

«У мене виник з ним конфлікт з приводу поділу тих рацій. Я не готовий був віддавати за них півтори тисячі євро. Я хотів за ті кошти закупити форму, якусь амуніцію. Я не був готовий до такого. Але він мене поставив перед фактом. Тому добре, я виділив йому ці кошти на рації. Він усі ці рації хотів віддати для територіальної оборони. Я сказав, що хочу забрати частину для академії сухопутних військ для воїнів на передову», – розповідає Роман.

Завдяки втручанню друзів частину рацій хлопець таки зміг забрати для військових – це 6 рацій. Після того до Л. подзвонили знайомі. Їм вдалось зв’язатися з закордонними волонтерами і ті розповіли, що передали рації для Львова безплатно.

«А Валентин Володимирович чітко сказав мені, що це чех везе рації і з ним потрібно розрахуватися в євро. Я хотів ті гроші сам передати. Але він сказав що віддасть особисто. Тоді я нічого не підозрював. Єдине, що мене трішки  насторожило, що він не хотів, щоб я сам ці гроші відвозив. Я не встигав конвертувати гроші з гривень в євро, бо у мене вони були на картці, багато друзів  і знайомих скирдували на картку. І він мені сказав, що його друг закладе гроші чеху за мене. А я, щоб передав йому. І я йому наступного дня передав півтори тисячі євро», – додає Роман Л.

Що рації для Львова передали абсолютно безплатно підтверджує і Василь Агопшук, українець, який понад 20 років мешкає у Чехії. Саме він організовував пошук і закупівлю цих рацій за кордоном. Їх було близько 30-ти для потреб, насамперед, захисників, що перебувають у найгарячіших точках. Зокрема, для прикордонників.  Та зосередимось на 10-ти, про які розповідав Роман. 

«Коли я спитався, що там щодо рацій? Мені кажуть так, взяли. Але заплатили. Я кажу «Як заплатили?». Якщо я від себе дав без ніяких коштів. І так ми це виявили», – підтверджує телефоном пан Василь.

Де шоломи?

Інший випадок, що теж викликає багато запитань, пов'язаний з шоломами для захисників. Про це розповіла вже інша волонтерка, яка збирала амуніцію для воїнів 24-ої механізованої бригади, пані Галина. До неї звернулися захисники перед тим, як виїжджали на передову. І сказали, що їм не вистачає шоломів й амуніції. З паном Валентином Галина колись разом працювали, тож сконстатували – і він передав волонтерці 30 шоломів. Два, наголошує Галина, вона віддала для потреб полку «Азов», а 28 отримала 24-а механізована бригада.

«Десь через тиждень він до мене перетелефонував і попросив сказати, що я взяла 40 шоломів. Я спершу не зрозуміла у чому причина. А наступного дня мені передзвонили і сказали, чим він займається, яка у нього репутація. І що ці шоломи, швидше за все, які він сказав, що я  взяла – він, напевне, продав», – обурюється Галина. Зізнається, якби виконала його прохання і сказала, що взяла 40 шоломів – крайньою була б вона. Адже змогла б підтвердити передачу лише 30 шоломів.

«Я б їм руки ламала за таке. Тому що хтось може залишитись без шолома, і може це вартувати йому життя. А вони тут сидять і гроші заробляють», – додає Галина.

Позиція полковника Сухомлина

У коментарі нашому виданню Валентин Сухомлин звинувачення у наживі на війні називає непорозумінням. Мовляв, усі шоломи, наприклад, що прийшли, він пороздавав і порозписував волонтерам куди і скільки.

«Та Ви що. Я кадровий офіцер, війну пройшов. Я буду наживатися на війні? Просто то десь люди на емоціях неправильно сприйняли. І кожен зрозумів так, як хотів для себе. Я вважаю, що це було непорозуміння», – заявив Валентин Сухомлин.

Ситуація не залишилась без уваги волонтерів

Як розповідають волонтери, загалом Валентин Сухомлин отримав кілька десятків шоломів. 12 із них так і не дорахувались.

ЗАПИС РОЗМОВИ ПОЛКОВНИКА З ВОЛОНТЕРОМ

Лише після того, як волонтери почали з’ясовувати що і як, Валентин Сухомлин таки повернув 5 шоломів, 1500 євро, які отримав від волонтера Романа Л., та решту гуманітарної допомоги, яку не встиг розподілити персонально. Щоправда, 7 шоломів, що мали б піти на потреби ЗCУ, і досі незрозуміло де, нарікають волонтери.

Усе повернуте Валентином волонтерські спільноти одразу ж передали для наших захисників на передову.

P. S. від волонтерів

Цю історію волонтери розповіли не просто так. Вони хочуть, щоб кожна допомога, яку українці та іноземці спрямовують для нашого війська чи переселенців, таки доходила до адресатів. І, звісна річ, якщо вона безплатна – то такою і повинна залишатися. А ті, хто пробують на цьому наживатися, повинні за це відповідати.

Волонтери вірять, що окремі негативні приклади охочих підзаробити на війні не зруйнують віру в усіх українців та іноземців, які нині роблять усе можливе і неможливе, щоб підтримати наших воїнів і наблизити День перемоги. А публічний розголос зможе посприяти тому, щоб таких випадків більше не було. 

Юрій ЛУЖНИЙ