18-08-2022 14:31
1113
Щоби зберегти українську державу, важливо зберегти культуру, – у цьому переконані студенти УКУ, співзасновники благодійної організації Save Art UA Ірина Кречковська та Микола Кривий.
Співзасновники благодійного фонду «SaveArtUA» – Ірина Кречковська (4 курс, соціологія) та Микола Кривий (3 курс, ІТ та Бізнес аналітика)
Партнерами проєкту стали Український культурний фонд, Міністерство культури та інформаційної політики України, Архітектурна палата НСАУ та British Council (Британська рада).
Про ідею створення проєкту, його мету та цілі, а також важливість збереження культурної спадщини, – читайте в інтерв’ю зі співзасновниками проєкту Save Art UA Іриною Кречковською та Миколою Кривим.
Ірина Кречковська: У нас велика історія пов’язана з громадською діяльністю, тому що ми обоє з Уряду студентів УКУ. Коли розпочалась війна, в нашому уряді паралельно почав діяти волонтерський штаб швидкого реагування. Ми працювали місяць у цьому штабі, але, окрім того, думали над тим, щоб зайнятися громадською діяльністю на міському та державному рівнях. 30 березня ми сиділи в укритті під час повітряної тривоги і до Миколи прийшла ідея зробити проєкт пов’язаний з культурою. Багато культурних об’єктів в Україні цілеспрямовано руйнують росіяни, але ніхто на цьому не зосереджує уваги зараз під час активної фази війни. Вже наступного дня ми мали зустріч з технічним відділом і почали працювати над сайтом.
Микола Кривий: Збереження культурних пам’яток є дуже важливим для України, оскільки це наша спадщина. Ми покликаними зберегти її для нащадків, пронести крізь те пекло війни, у якому опинилася Україна є зараз. Культура – це основа будь-якої нації. Росія – наш «сусід» постійно наголошує на тому, що російська й українська культура – одне і те саме. І століттями російська культура намагалась українську придавити, говорячи, що Україна – це малоросія. Тому для нас дуже важливо говорити про свою ідентичність, зберігати її. показувати світові та комунікувати наскільки сильно ми відрізняємось, які два різних світи представляє Україна та росія.
На початку проєкту ми думали, що збиратимемо кошти на фізичне відновлення пам’яток культури. Але після зустрічей із заступником міністра, директором Українського культурного фонду, зрозуміли, що процес реставрації та відбудови архітектурних пам’ятників України дуже складний, забюрократизований. І зараз, коли наші міста і села бомблять, – це не на часі. Бо, наприклад, ми щось відбудуємо, зберемо той мільйон гривень, а завтра туди, не дай Боже, прилетить ракета. Як сталось у Харкові з музеєм Григорія Сковороди, куди було пряме влучання. Тож ми зосередились на збереженні культурних артефактів у тих музеях, які є або були в гарячих точках. Це споруди Київської області, Чернігівської, Миколаївської, Харківські тощо. Деякі з них постраждали: там вибиті вікна, порушені температурні режими, немає нормальних бомбосховищ. Тобто працівники музею не можуть зняти зі стіни картину, якій понад 200 років і покласти її у підвал, оскільки через рік її можна буде хіба що на макулатуру здати. Тому потрібні спеціальні ящики, матеріали для збереження.
Ірина Кречковська: Нещодавно партнером нашого проєкту стала Британська рада. Ми стали національним переможцям у їхньому конкурсі під назвою BigIdeaChalenges, який проводять у 7-ми країнах. Ми перемогли у категорії «Креатив» й отримали 2000 фунтів стерлінгів – підтримка від лондонської ІТ-компанії та можливість взяти учать у школі стартапів. Крім того, нам надали менторську підтримку. Нашим ментором став Крістофер Норріс – британський серійний підприємець (понад 15 бізнесів), експерт у видавництві книг, ЗМІ, наставництві, письменництві, маркетингу, краудфандингу, соціальних підприємництвах та комерційних стартапах. Крім того, після конкурсу з нами зв’язався британський вчений, професор Кінгстонського університету Алан Флаверс. Вони дуже зацікавлені в нашому проєкті. Пан Алан вже агітував людей, аби вони надсилали нам кошти на декількох заходах у Великобританії, попри те, що ми бачились лиш один раз.
Зараз ми оголосили про першу ціль збору – на Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана, який розташований зараз в Чернігівській області. Це один із об’єктів, який був пошкоджений власне під час війни. Там вибито близько 30 вікон. Ми збираємо зараз кошти на захисні матеріали для артефактів цього музею. Перша ціль – зібрати 65 тис. грн.
Микола Кривий: Ми вже маємо перші успіхи. Є маленькі приватні внески від людей як з України, так і з інших країн. Вже отримали перший вагомий внесок від викладача УКУ Метью Кеневіца. Ці кошти Метью виділив нам зі свого збору на допомогу Україні. Також він передав 10 000 грн на Волонтерський штаб Уряду студентів.
Наразі у нашій команді задіяно близько 20 людей. Звісно, такий час, що хтось може приходити, а хтось йти. Але цей проєкт був би неможливий без людей. Вони котрий місяць працюють на волонтерських засадах. Це студенти зі всієї України: Дніпро, Львів, Київ. Зокрема у команді є також студенти Факультету суспільних наук УКУ Анастасія Звір, Юрій Ломіковський, Марта Шаваровська, Каріна Рудницька, Олександра Онистюк, Софія Маруняк, Галина Бенцак, Вікторія Польшина, Орест Коханевич, Ані Саакян, Олеся Василюк, Евеліна Хімяк; студенти Факультету прикладних наук Софія Минтюк, Яна Мулярська, Софія Киба та Ярослав Бровченко; студентка Факультету наук про здоров’я Анна Кущак. А також студенти та випускники інших ЗВО України: Сергій Єрмаков, Артем Сах, Богдан Решетник, Влад Морозов, Марія Зубенко, Дар’я Савінкіна, Надія Парапустякова
Ірина Кречковська: Нам важливо показати, що українська культура не є маленькою, як вважають навіть деякі діячі в Україні. Ми хочемо показати її цінність, що вона не є частиною російської культури. Нам є чим пишатися.
Микола Кривий: Нас хвилює те, що буде після війни й що ми будемо робити, щоби зберегти нашу згуртованість. З самого початку ми мали дуже амбітну ідею: реставрувати архітектурні будівлі й зробити у них культурні простори для людей, які живуть там. Тобто зробити так, щоби навколо них люди гуртувались. Бо мені здається, що ми як суспільство, згуртувалися тільки з початком війни. А нам хочеться, щоби у людей було щось спільне, аби ми залишались такими ж об’єднаними, якими є зараз. І культура є дієвим способом це втілити.
Ірина Кречковська: росія цілеспрямовано руйнує українську культуру, оскільки розуміє, що це велика частина творення нашої державності. Росіяни займаються цілеспрямованим викраданням, руйнуванням музейних артефактів, культурної спадщини, оскільки хочуть бути частиною давньої української культури. Вони прагнуть, заборонити нам зараз творити. Бо якщо не буде української культури, не буде й української держави.
Leopolis.news
