Команда Зубика надуспішно функціонує по усій Україні та за її межами. І все у них виходить так чітко, що напрошується логічне питання - як колишній ревізор зі Львові спромігся, у супернесприятливий час, вийти на такий рівень, хоч і незаконного, та все ж економічного розвитку?

І відповідь є - Богдан Губський. Саме цей товариш Володимира Зубика, став для нього натхненником та містком у світ розкоші та можливостей.

В 90-х Губський входив до сумнозвісної “Київської сімки” яка формувала еліту СДПУ, разом з Медведчуком, братами Суркісами та ін. Особа Губського залишається відносно темною конячкою у політичному та економічному житті України останніх років. Усі його публічні заслуги, навряд можна оцінити як позитивними для держави. Серед них і афери з крадіжками газу через промислово-фінансовий концерн “Славутич” і рейдерське захоплення "Черкасиоблгаз". Та цікавим епізодом діяльності Губського є ввід під своєю протекцією в 2007 у ВРУ десятків одіозних протеже, серед яких Андрій Портнов, Володимир Олійник, Олександр Шепелєв ну і звісно Володимир Зубик, та багато інших. До речі, якщо хтось забув Олександра Шепелєва визнали винним у замовленні вбивства полковника міліції, а потім він став міністром економіки ДНР, і вкінці кінців визнаний агентом ФСБ.

Та все це потім. Зараз 2004 рік., Лівела і зелений коридор через митницю приносять Зубику та його кураторам неймовірні статки. Та куди ж вони їх витрачають? Активна діяльність Лівели чітко збігатися з проведення передвиборчих компаній не лише 2004 року, але 2007 і 2010 років. Уся афера була створена під фінансування однієї конкретної цілі - перемога на виборах партії Регіонів!

Попри невдачу Януковича у 2004, успіх і старання Зубика оцінили та у 2007 він вже у перших рядах “регіоналів” з депутатською недоторканістю у кишені. Завдяки тушкам і схематозникам Медведчука та Губського у Верховній Раді, “Київська сімка” починає акумулювати шалені надприбутки. Та це брудні гроші, і комусь потрібно їх відмивати. Тут на сцені знову з'являється Володимир Володимирович з новим проєктом “будівельна компанія “Інтергалбуд””. Компанія розростається по Україні, наче ракова пухлина, створюючи безліч дочірніх підприємств, інвестиційних фондів та фірм.

Враховуючи делікатність поставленого завдання, Зубик не міг призначити на керівні посади людей з вулиці. На цю роль згодились вже перевірені кадри з “Тайстри”. Саме вони стали засновниками і першими керівниками Інтергалбуду. Однак, через шалений ріст “промислових потужностей” з приходом Януковича, дуже швидко стало зрозуміло, що потрібно долучати свіжу кров. Нагадаємо, що у Володимира Зубика офіційно є шестеро дітей, однак жоден не причетний на пряму, до сумнівних чи скомпрометованих організацій… негоже рідну кров та прямих нащадків піддавати ризику. Інша справа — племінники, брати Петро та Андрій Зубики, останній до речі, виявився розумнішим і змінив фамілію на Мазур. Оскільки Андрій є старшим з двох братів, йому судилось першому полетіти в казан, поки менший дорослішав та набирався досвіду. Лише в 2013 остаточно усвідомивши стан справ Зубик Андрій вирішив змінити прізвище на Мазур, і тим самим відмежуватись від спадщини Інтергалбуду, за якою на той момент вже тягнувся добрячий шлейф корупційних скандалів.

За роки діяльності, Інтергал пропустив через себе чимало менеджерів середньої ланки, та надовго з них в “сім’ї” залишалось небагато. Однією з тих, яка заслужила прихильність не лише Зубиків молодших, але й Володимира Володимировича Зубика, стала така собі Катерина Джичка.

Є різні припущення і чутки, як саме цій пані вдалось пробитись майже на саму верхівку, та про це, як і про “особливості” взаємовідносин квартету Зубіків і Джичко та їх нові корупційні проєкти, я розповім у наступній публікації… Далі буде… P.S. Про схеми фігурантів буду готувати і випускати комікси, щоб змалку всі діти України навчились розпізнавати шкідливі для держави і людей клани. Підписуйтесь на мої канали, там більше цікавого: https://t.me/SprynskyyInfo; https://youtube.com/@user-pv9we6yd2z.