logo
15/06
10/06
09/06
05/06
02/06
01/06
30/05
28/05
21/05
15/05
13/05
2 ...

Усі деталі про статус політично значущої особи

18-10-2023 17:252375

Усі деталі про статус політично значущої особи
Фото: Forbes.ua

Що треба знати про довічний статус політично значущої особи (PEP) тим, хто думає йти в політику, держпідприємства чи уряд. Великий гайд від Forbes /Forbes.ua/

 

Статус політично значущої особи, або PEP, тепер присвоюватиметься чинним та колишнім держпосадовцям довічно. Такою була вимога ЄС та МВФ. Що це означає та навіщо це потрібно? На кого він поширюється? Як до таких клієнтів ставляться банки? Forbes пояснює все, що треба знати про стару/нову норму.

17 жовтня нардепи підтримали законопроєкт №9269-д, який повертає довічний статус політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕР) топпосадовцям, їхнім родичам та бізнес-партнерам. Це було останньою умовою для початку перемовин про вступ України до ЄС.

Сама норма зʼявилася в українському законодавстві ще в 2019-му, але минулоріч нардепи скоротили дію статусу PEP до трьох років. Відновлення більш жорсткої редакції закону викликало значну дискусію. «Як пояснити людині, яка йде на державну службу або в наглядову раду державної компанії, що їй та її близьким родичам до кінця життя підпадати під регулювання PEP?» – написала у Facebook член наглядової ради «Укргідроенерго» та ексзаступниця міністра економрозвитку Наталія Микольська.

Подібних коментарів від колишніх чи чинних посадовців і нардепів досить багато. Чи нова це норма? Що означає статус PEP? Чи дійсно він діятиме довічно незалежно від терміну на посаді? Чому ЄС вимагає цього від України? Та як саме банки перевіряють клієнтів із таким статусом?

Forbes пояснює всі аспекти законодавства про PEP.

Як Україна міняла закони про політично значущих осіб

Норма про РЕР зʼявилася в українському законодавстві після того, як Україна ухвалила великий закон про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Він вступив у дію у 2020-му. 

Наприкінці 2022-го парламент вніс зміни до документа та обмежив термін дії статусу РЕР на три роки після завершення терміну повноважень топпосадовцями. Це відбулося під час голосування за закон №2736, який гармонізував прийняте у 2020-му законодавство зі стандартами Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), на які орієнтується більшість країн світу.

Законопроєкт не стосувався РЕР, однак уже під час голосування в другому читанні нардеп Григорій Мамка (депутатська група «Платформа за життя та мир», раніше – «Опозиційна платформа – За життя») вніс з голосу кілька поправок. Раніше вони були відхилені профільним комітетом, але підтримані більшістю нардепів у залі ВР.

 

 

Верховна Рада /Getty Images

Верховна Рада Фото Getty Images

 

Це не повною мірою випадковість: скасування ВР довічного статусу РЕР дійсно підтримує значна кількість нардепів через бажання уникнути посиленого контролю, кажуть чотири нардепи з фінансового та антикорупційного комітетів Ради. 

 

Зміни не відповідали стандартам FATF, також це було вимогою для початку перемовин щодо вступу України до Європейського Союзу (ЄС) та структурним маяком меморандуму про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ). Україна мала закрити це питання ще до кінця вересня 2023 року. 

Хто з топпосадовців вважається РЕР

«Йдеться не лише про чинних, а й про колишніх топпосадовців», – попереджає заступник голови Антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин. Це приблизно 10 000–15 000 осіб, уточнив він у Facebook.

Хто матиме довічний статус «політично значущої особи»

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

У законі вказано, що політично значущими особами є фізособи, які виконують «визначні публічні функції». Це:

  • президент, прем’єр-міністр, члени Кабміну та їхні заступники;
  • керівники та заступники постійно діючого допоміжного органу, утвореного президентом (зараз – Офіс президента) та Держуправління справами;
  • держслужбовці, керівники апаратів держорганів, що не є держслужбовцями, посади яких належать до категорії «А»;
  • секретар та заступники секретаря РНБО;
  • народні депутати;
  • голова та члени правління НБУ, члени Ради НБУ;
  • голови та судді Конституційного Суду, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів; члени Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
  • генпрокурор, голови СБУ та НАЗК, директори НАБУ, ДБУ, БЕБ та їхні заступники; керівники органів прокуратури, обласних територіальних органів СБУ, голови та судді апеляційних судів;
  • голова та члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, Рахункової палати, ЦВК та інших державних колегіальних органів;
  • посли;
  • вищі військові посади;
  • керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств або компаній із часткою держави понад 50%;
  • члени керівних органів політичних партій.

Також статус РЕР отримують їхні найближчі родичі – батьки, чоловік/дружина, діти (в тому числі усиновлені), зять/невістка. 

Ще одна категорія – повʼязані особи, які мають спільне з РЕР (або створене задля його вигоди) бенефіціарне володіння юридичною особою, трастом тощо, а також які мають будь-які інші тісні ділові зв’язки з РЕР.

Чому більш жорсткий закон про PEP був вимогою ЄС та МВФ та чи можна було вчинити інакше

Ключова позиція у вимогах ЄС та МВФ – пункт про відповідність українського законодавства стандартам FATF. «У FATF немає прямої вказівки щодо довічного статусу РЕР, але зазначається, що він не має обмежуватися певним часом і повинен діяти якомога довше», – каже Юрчишин. Схоже формулювання містить і директива ЄС від 2015 року щодо боротьби з відмиванням коштів, додає нардеп. 

Теоретично уряд або нардепи могли запропонувати партнерам помʼякшити умови щодо PEP, зазначає Юрчишин. «Але враховуючи, що парламент рік тому без поради з міжнародниками вирішив обмежити термін дії статусу PEP, такі перемовини не були б успішні», – вважає він.

 

 

Ярослав Юрчишин («Голос») /Getty Images

Нардеп Ярослав Юрчишин (фракція «Голос») Фото Getty Images

 

Ситуація навряд чи могла завершитися більш мʼякою редакцією законодавства щодо PEP через не надто значний прогрес України в антикорупційній реформі, певен юридичний радник Transparency International Ukraine Олександр Калітенко. «Там, де є високі ризики, потрібні більш жорсткі механізми», – пояснює він.

 

Як статус PEP впливає на життя людини

Після появи статусу РЕР в українському законодавстві посадовці почали стикатися з проблемами з обслуговуванням у банках. Фінустанови можуть або затримувати операції або ж взагалі відмовляти в обслуговуванні чи навіть блокувати рахунки. Про це розповіли пʼять нардепів із фінансового, антикорупційного та економічного комітетів ВР. «Для банків це додаткове навантаження, тому вони просто відмовляють в обслуговуванні РЕР», – каже нардеп з економічного комітету в ВР Олексій Мовчан.

Головна проблема – непередбачуваність, зазначає один із колишніх членів уряду, що попросив не згадувати свого імені в цій статті через сенситивність теми. «Прилетіти» може в будь-який момент. Не буде проходити платіж, не дадуть відкрити рахунок, не дадуть кредит тощо», – каже він.

У побутових питаннях із цим цілком можна жити, якщо мати «запасний варіант» (наприклад, кілька карток), але людям, які займаються бізнесом, дійсно стане значно складніше, додає колишній посадовець. «Потрібно мати цілу команду юристів/бухгалтерів, які враховують і керують ризиками, повʼязаними зі статусом PEP», – зазначає він.

Чи дійсно посилена перевірка для PEP буде довічною

В оновленому законі є низка запобіжників, які мають покращити ситуацію, каже Калітенко з Transparency International Ukraine . Наприклад, у документі є норма, що посилений моніторинг застосовується до особи лише впродовж першого року після звільнення з посади.

Далі, якщо банк не бачить ризиків, повʼязаних із РЕР, така людина має обслуговуватися як звичайний клієнт. «Якщо людина може пояснити походження своїх коштів, у неї немає офшорів тощо, банку немає сенсу проводити щоразу посилену перевірку», – додає Калітенко.

Також закон передбачає, що у разі неправомірної відмови в обслуговуванні на банк можна подати скаргу. У випадку підтвердження порушення Нацбанк зобовʼязаний накласти штраф: до 1,7 млн грн до небанківських фінансових установ та до 10 млн грн до банків, повідомив у Facebook голова НБУ Андрій Пишний.

«Нацбанк ретельно рішуче вживатиме заходи впливу в разі виявлення фактів необґрунтованого дискримінаційного підходу до клієнтів зі статусом PEP», – додав він.

 

 

Андрій Пишний /надано пресслужбою

Голова НБУ Андрій Пишний Фото надано пресслужбою

 

Як саме банки перевіряють PEP та наскільки це жорстко

Нацбанк обіцяє діяти в обох випадках – і якщо фінустанова ігнорує ознаки належності клієнта до PEP, і якщо, навпаки, безпідставно відмовляє у послугах через цей статус. 

Як саме фінустанови діють у випадках із клієнтами PEP? Саме вони за законодавством є субʼєктами первинного фінансового моніторингу. Це означає, що банк зобовʼязаний аналізувати фінансові потоки своїх клієнтів. У кожному банку є власна служба фінмоніторингу, яка аналізує будь-які операції на суму понад 400 000 грн.

Приклад стандартної практики банків у цьому сенсі – вимога до усіх клієнтів декларувати приблизну суму коштів, що проходить через рахунок упродовж певного періоду, каже керівник юридичної компанії Winner Ігор Ясько. Останнім часом банки стали ретельніше слідкувати за цим. «Якщо ваші обсяги виходять за межі цієї суми, банк починає вимагати документи, які підтверджують походження коштів: договори купівлі-продажу, акти виконаних робіт тощо», – пояснює він.

Для РЕР діє перелік процедур, що описаний в окремій постанові НБУ. Зокрема, банки повинні аналізувати реальний майновий стан політично значущої особи не лише на основі документів, поданих таким клієнтом, та враховувати, що політичний вплив посадовця може зберігатися і після того, як він офіційно залишить посаду.

«Якщо по звичайному громадянину банки перевіряють доходи від 400 000 грн та застосовують ризик-орієнтовний підхід, то у випадку з PEP джерела перевіряють від копійки. До того ж підтвердження має бути документальне», – пояснює ексчлен правління одного з системних банків, що попросив не вказувати його прізвища в цій статті через сенситивність теми.

У вересні Нацбанк помʼякшив вимоги постанови. По-перше, в частині, яка дозволяє не застосовувати посилену перевірку для зарплатних рахунків, було розширено ліміт щодо суми коштів: замість 200 000 грн на квартал тепер це 400 000 грн на місяць. По-друге, НБУ окремо прописав відповідальність за безпідставне завищення рівня ризикованості для PEP банком. Установи можуть присвоювати таким клієнтам різні рівні ризиковості. Високий означає, що банк розцінює як суттєву ймовірність, що власник рахунку використовує його для відмивання коштів.

«Статус PEP не означає, що клієнт апріорі високоризиковий. Проте низка банків, у тому числі один із державних, вважали за краще просто відмовитися від обслуговування таких осіб», – розповідав у інтервʼю «Інтерфаксу» заступник голови НБУ Дмитро Олійник.

У перехідних положеннях ухваленого Радою закону зазначається, що НБУ має три місяці, щоб привести власну нормативку до вимог оновленого закону, вказує голова «Ліги банків України» Олена Коробкова. Чи буде щось змінювати Нацбанк, поки не відомо. «Припускаю, що перший період може бути непростим, якщо банкіри не матимуть доволі чітких розʼяснень від регуляторів. Однак, сподіваюся, такого не буде», – каже Коробкова.

Ще одна структура, яка може особливо цікавитися операціями PEP, – Держфінмоніторинг. Ця установа може отримувати від банків інформацію про транзакції понад 400 000 грн, якщо вони відповідають ще хоча б одному критерію ризиковості. Статус PEP може вважатися таким критерієм, каже Ясько з юркомпанії Winner. Далі – передача інформації правоохоронцям, у разі якщо Держфінмоніторинг вважає певні операції підозрілими, додає він.

Як PEP з України перевірятимуть у Європі

Відновлення довічного статусу PEP співпало з ще одним нововведенням: з 2024-го українські банки почнуть обмінюватися з європейським колегами інформацією про операції своїх клієнтів. Це стосується й податкової служби. Раніше такого обміну не було.

Це може суттєво ускладнити життя українцям, які хочуть відкрити рахунки чи мати активи в Європі. «Законодавство щодо протидії відмивання грошей там значно жорсткіше, ніж в Україні», – каже Ясько.

У підготовці матеріалу брали участь редактор Forbes Ukraine Сергій Шевчук та репортер Павло Калашник.