Як зберігати душевний спокій після заяв Трампа? | Дайджест

Український інформаційний простір переповнений обуренням, зрадою, гіперболізацією заяв з Вашингтона і цим неодмінно користується ворог у Кремлі. Чимало сказаного представниками команди Трампа виривається з контексту, гіперболізується, доповнюється зрадофільськими коментарями псевдоекспертів. В результаті хтось з блогерів заробляє собі рейтинг переглядами та перепостами емоційного допису. А хтось витрачає останні гроші на пачку валідолу, читаючи  фантазії та суб’єктивні думки людей, котрі сидять з телефоном на унітазі за сусідньою стінкою їхньої квартири і вдають з себе експертів з інсайдів Білого дому, паралельно шукаючи роботу без особливих навиків.

Отже як пересічному українцеві сприймати потік новин з “нової реальності”, щоб не впасти у розпач.

1. Українські та європейські політики домовляються про прийнятні умови співпраці з Вашингтоном і не варто простим українцям копати помиральну яму. Якщо пересічний українець вважає, що “вся країна в руках олігархів”, то ж не варто одночасно вважати, що олігархи не використають всі свої потужні ресурси і зв’язки, щоб укласти вигідну, а не грабіжницьку угоду для них з Трампом. Ніхто там собі на шкоду не зробить. Якби Україну було так легко притиснути – переговори б не тривали так багато днів.
2. По-друге, під час переговорів завжди звучать різні інфовкиди, страшилки та завищені вимоги, щоб потім знизити ціну. Чомусь з озвучених Трампом 500 млрд на другий день стало 350, і це ще не межа. А Пентагон взагалі повідомив про 65,9 млрд допомоги Україні. Не виключено, що кінцева сума домовленості буде значно нижчою і ніхто з нас не піде з торбами по світу, як це розганяють в латентних проросійських пабліках. Україна не стала російською колонією, не буде й американською. На нас ще й не такі тиснули – і ми не прогнулися.
3. Історія про пограбунок українських корисних копалин явно перебільшена. Чомусь досі пересічний українець не цікавився, хто за його містом видобуває корисні копалини, кому належить та компанія і в якій країні мешкають її власники. Було б смішно, якщо б виявилося, що донедавна копалини біля вашого міста видобувала й вивозила російська чи китайська компанія, а ви скаженієте, коли дізнаєтеся, що завтра це буде американська. Чимало українців взагалі були не в курсі і не цікавилися цими питаннями, тож було б дивно зараз робити з цього непомірну трагедію, піддаючись на розгін зради в соцмережах.
4. По четверте, будь-яка угода щодо видобутку корисних копалин – це роки і десятиліття. А за цей час дууууже багато чого може змінитися і тож не варто посипати голову попелом. Варто пам’ятати – українці й не з такими проблемами давали собі раду.
5. США не припинять допомогу, але очевидно, більше зароблять на цьому, аніж заробляли за Байдена. Навіть за тих часів левова частка американської допомоги осідала у промислових виробників США, а дозоване постачання озброєнь вимагало додаткових переговорів і не виключено – торгів. Голослівні заяви представників команди Трампа є не більше аніж набиванням ціни. Нещодавні заяви Ілона Маска про те, що ніхто не погрожував відключенням “Старлінків” засвідчують, що Маск сам боїться публічного озвучення такого ганебного кроку.

5). Подальша військова підтримка України вигідна США. Вони вже багато років заробляють на постачанні озброєнь та обслуговуванні техніки в Європі, Південній Кореї, Ізраїлі, Тайвані і тд. За рахунок цього живе американська промисловість і пересічний американець.

6). І найважливіше – ми сильна нація, котра довела світу небачений героїзм. Жодна держава у світі успішно не воювала проти у 29 разів більшої імперії, а ми четвертий рік стримуємо її наступ і навіть перенесли бойові дії на територію ворога. В нас мільйонна армія і таку силу ніхто не ігноруватиме в міжнародних відносинах. У минулі десятиліття ті ж США не впоралися з тиском навіть на менші країни, а Україна – не відстала держава з армією на ослах. Ніхто нас на коліна не поставить, поки ми виявляємо твердість, патріотизм і допомагаємо ЗСУ – це найсильніший наш аргумент і союзник.

infolight.in.ua