logo
23/10
22/10
20/10
04/10
29/09
22/08
07/08
21/07
10/07
04/04
23/03
16/12
24/10
18/10

Курс – на убогість: споживчий кошик як дзеркало реального ставлення влади до народу | Блог Михайла Цимбалюка

10-07-2020 18:201116

Курс – на убогість: споживчий кошик як дзеркало реального ставлення влади до народу | Блог Михайла Цимбалюка
Фото: batkivshchyna.lviv.ua

Не більше двох кілограмів маргарину (навіть не масла), дві зубні щітки, чотири стрижки, десять шкарпеток, два жарознижуючих препарати – це лише частина з переліку споживчого кошику, який був дещо оновлений в 2016 році і до сьогодні він не зазнавав змін.

 

Ще і десять, і двадцять років тому споживчий кошик виглядав якимось трохи кумедним й уже надто скромним переліком необхідного для життя. А зараз, коли, без сумніву, життєві потреби українця, починаючи з 2000 року, суттєво зросли, існування саме такого споживчого кошику уже навіть не викликає ні сміху, ні злості. Формування набору товарів і послуг, які нібито мали б дозволити українцям жити, є черговим фарсом, що демонструє повну відірваність від життя і колишньої, і теперішньої влади, ба більше: її абсурдність.

Ще декілька років тому правозахисники довели в суді, що споживчий кошик, прийнятий в 2016 році в Україні, оновлено зі значними порушеннями законодавства та без будь-якого наближення до реальності. А відтак, прожитковий мінімум, який розраховується на основі цього кошика (по суті, його вартісна оцінка, базовий соціальний стандарт в країні,) є несправедливим. Зокрема, він свідчить про те, що у владних кабінетах вважають, що українці не повинні користуватися мобільним телефоном та інтернетом, мандрувати далі 50 кілометрів від свого дому і відвідувати заклади культури не більше шести разів на рік.

Погодьтеся, не кожен українець зможе не те, що жити згідно з цими стандартами, багато кому не вдасться навіть банально вижити, не втратити здоров’я через погане харчування, відсутність коштів на ліки тощо. Отже, варто розуміти, в нашій країні споживчий кошик - це радше бюрократичний показник, який немає нічого спільного із реальністю.

Прикладом для наслідування Україні можуть стати США – там склад кошика оновлюють щороку і розрахунки проводять за реальними цінами на товари і послуги. При цьому за основу береться середня сім'я з чотирьох осіб. А необхідним мінімумом там вважають і оплату комунальних послуг, і користування інтернетом та мобільними телефонами, і здобуття освіти.

У Франції склад «корзини» – показник нормального рівня життя, який також щорічно змінюється. До нього входить понад 500 найменувань товарів та послуг. Зокрема, до кошика француза входять вино, відвідування ресторану та перукарні, а також купівля їжі для котів і собак, витрати на таксі та оренду машин. Крім того, є обов’язкові витрати на купівлю лаків для волосся, гелів для душу та численних косметичних засобів, а також цілих 14 найменувань квітів.

Щодо нашої країни, то під споживчим кошиком розуміється набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, що задовольняють життєві потреби людини протягом одного року. Виходячи з його змісту формується величина прожиткового мінімуму. До речі, з 1 липня цього року він зріс на 91 гривню - до 2118 гривень за місяць.

Проте, якщо подивитися уважно на норми продуктів харчування, які вказані в основному в кілограмах, і розділивши ці значення на кількість днів у році, то отримуємо денні норми, які просто розчаровують… Складається враження, що прожитковий мінімум формується не на підставі складу споживчого кошика, а навпаки – значення норм в споживчому кошику підбираються під уже прийняту суму прожиткового мінімуму.

Водночас варто наголосити і на тому, що споживчий кошик українця визнаний незаконним. Так, у 2018 році Постанову Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року  «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» Верховний Суд визнав незаконною. Причиною стало невідповідність кошика нормам Закону України «Про мінімальний споживчий бюджет», де сказано,  що споживчий кошик для кожної з соціально-демографічних груп повинен включати «науково обґрунтовані, збалансовані за потребами стандарти наборів товарів і послуг, які засновані на мінімальних нормах і нормативах споживання, які розробляються науковими установами та організаціями відповідного профілю».

В цьому випадку такий перелік послуг і товарів, які входять в цю корзину, неможливо назвати «науково обґрунтованими» і «збалансованими». Також було порушено основоположну норму закону – кожні п'ять років необхідно переглядати прожитковий мінімум і споживчий кошик. В Україні він існував ще з 2000 року, і жодним чином не підходив до 2016 року.

Без сумніву, споживчий кошик в Україні потрібно переглянути за допомогою науковців, аби довести його показники до реальних. Насамперед слід розділити на три частини: перша – харчування, друга – ліки і непродовольчі товари, третя – послуги та одяг.

В майбутньому в Україні треба формувати держбюджет за допомогою науковців, виходячи з реального розміру споживчого кошику. Адже у нас прекрасна наука, яка, на превеликий жаль, фінансується за залишковим методом. Ми повинні залучати науковців до проведення широкої дискусії і формування бюджету. Хочу вірити, що бюджет на 2021 рік вже буде сформований на основі реального споживчого кошику, а працюватимуть над його створенням не лише політики, а й фахові та незалежні науковці, економісти та правники.

Бо теперішня ситуація нагадує якийсь сюрреалістичний балаган, який не має спільних точок дотику з реальним життям. А споживчий кошик, який існує в країні, - це один з головних символів цього довгого «свята» українського економічного абсурду, а ще символом справжнього ставлення влади до «дорогих українців»…    

Михайло Цимбалюк, народний депутат України, голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина»