16-02-2024 15:391662
Воїн і захисник майор Степан Буняк з Городоччини, добре знаний на Львівщині своєю активною життєвою позицією. Він один з тих 10 депутатів Львівської облради, які взяли зброю до рук після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Степан Буняк – учасник АТО ще з 2015 року. У свій час очолював Мостиську РДА і своєю працею заслужив повагу у районі. Зокрема, залучав успішні проєкти для соціально-економічного розвитку регіону.
Коли розпочалася повномасштабна війна, з перших днів був мобілізований і, як капітан, призначений на посаду командира взводу мотопіхотного батальйону 24 ОМБр ім. Короля Данила. Нещодавно Степан Буняк отримав високу нагороду «Срібний Хрест» – Відзнаку Головнокомандувача ЗСУ. Цю відзнаку йому вручив генерал-полковник Олександр Сирський.
Степан Буняк і зараз стоїть на захисті Вітчизни. Про фронтові будні, настрої воїнів розмовляємо з ним через доступну мережу.
«Відразу після 24 лютого 2022 року був мобілізований. Мій позивний «Гордій» на честь мого онука Гордійчика. Брав участь в обороні Попасної, 8.04.2022 року отримав важке комбіноване поранення лівого коліна, легень та серця. Осколок в серці залишився. Те, що я живий, вдячний побратимам, які винесли з поля бою. Наші лікарі неймовірними зусиллями врятували мені життя. Довго проходив лікування, з 25 травня по 2 жовтня перебував у Німеччині, в німецький клініці мене кликали Glücklich – «Щасливчик», з огляду на те, що вижив з осколковим пораненням серця.
Після проходження ВЛК та МСЕК 27.05.2023 був призначений на посаду заступника командира батальйону з озброєння. У липні мені було присвоєно військове звання майор.
Моїм командиром зараз є той, з ким я служив ще у 2015 році. За той час він пройшов шлях від солдата до командира батальйону.
03.10 2023 року отримав друге важке поранення. Проходив лікування до 29.11.2023. 30.11.2023 повернувся на службу. Зараз виконую бойові завдання разом з побратимами на Донеччині, біля Часів Яру, села Богданівка. Сухопутні війська, тероборонівці, мотопіхотинці першими приймають бій, ідуть на штурм, звільняють наші території від окупантів. Така їх місія – бути попереду. Але найбільше тут втрат. Тому так важливо узгоджувати всі дії, підтримувати та підстраховувати один одного, бо найголовніше – це зберегти найцінніше – життя кожного воїна».
«Який настрій у наших воїнів-земляків?»
«Нормальний настрій! Бойовий! Готові давати ворогу відсіч кожної хвилини. Ніякої паніки, розчарування і зневіри у побратимів нема. З лютого 2022 року я на фронті і захоплююся нашими воїнами-українцями! Таких фантастичних, стійких людей Бог послав в Україну і підтримує нас, бо протистояти величезній ординській навалі могла тільки Україна. У нас, українців, фантастична єдність! Між воїнами звучали різні мови, у багатьох своє віросповідання, але всіх об’єднала боротьба і захист рідної землі, держави. Україна, як єдина нація, фактично, на мою думку, сформувалася після 24 лютого 2022 року. Це спільне усвідомлення, того що нас прагнуть знищити, і народ об’єднався, щоб захистити державу, зупинити московського окупанта».
«Як воїни ставляться до подій в тилу? Адже інколи посадовці почали забувати, що йде війна...»
«Випадки корупції чи розкрадання коштів – болять кожному воїну. Не дуже маємо час відстежувати такі інформаційні повідомлення, але те, що потрапляє на очі, просто вражає. Воїни на передовій кожного дня ризикують своїм життям, а десь там, в тилу, деякі чиновники цинічно розкрадають бюджетні кошти. Волонтери, родини військових віддають останнє для фронту, а корупціонери багатіють і наживаються на тендерах чи на нецільовому використанні бюджету. Так не повинно бути. Держава, уряд, правоохоронні органи повинні жорстко припиняти такі корупційні дії і винних притягати до відповідальності».
«Що скажете про мобілізацію, зараз йде обговорення цього законодавства»?
«Насамперед, ми всі повинні зрозуміти, що війна стосується кожного. Хто, як не я? Дуже потрібні на фронті вмотивовані, добре підготовлені військові, які б могли поповнити ряди наших захисників. Замінити їх, щоб пройшла ротація і ті, хто на фронті вже два роки, мали змогу перепочити.
Треба бути готовим кожному до захисту Вітчизни. Проходити навчання, освоювати військові спеціальності. Тільки навчені, вмотивовані люди можуть перемогти! Вся економіка, весь експорт, імпорт, всі громади, бюджет – все має бути спрямоване на підтримку ЗСУ, нашого війська. Тоді буде Перемога!
Треба розуміти, що Україна протистоїть величезному монстру і легкої Перемоги не варто чекати. Слід готуватися до тривалого протистояння. Це змагання військового, економічного потенціалу двох країн, дипломатичних зусиль цілого світу. Треба консолідувати, об’єднувати суспільство, готувати його до тривалої боротьби, до важкої праці.
Кожен має віддати свою частку – працею, волонтерством, службою у ЗСУ – на вівтар Перемоги. Адже іншого виходу у нас немає! Ми мусимо перемогти і ця Перемога буде яскравою. Ми в Бога заслужили на цю Перемогу! Господь бачить, які рішучі, відважні, мужні українці, як воюють зі світовим злом та демоном.
Перемога буде за нами – віримо в ЗСУ і у підтримку у цій боротьбі від Бога».
Галина СОРОКА, Leopolis.news