Сьогодні у Європі активно обговорюють заяви президента Макрона про військовий контингент Франції в Україні. Звісно, нам потрібна підтримка у будь-якій формі, але зараз хочу нагадати контекст українсько-французької військової співпраці. Тим більше, що маємо невеличкий ювілей.

380 років тому під час Тридцятилітньої війни, знаменитий військовий інженер Боплан запропонував французькому послу в Речі Посполитій запросити на службу козаків. Передусім, аби відбити в іспанців фортецю Дюнкерк, з чим французи не могли собі дати ради понад 10 років.

Після серії перемовин за участю Богдана Хмельницького та Івана Сірка, вже наступного року понад дві з половиною тисячі козаків під їхнім проводом вирушили підкорювати неприступну твердиню. Похід був успішним, за що козацькі провідники отримали шану від французів і нагороди від короля.

У цій історії ще багато білих плям, стосовно яких сперечаються історики. Але доконаним фактом є успішний похід козаків і їхній вплив на події Тридцятилітньої війни.

І було б дуже символічно, якби річницю спільного воєнного здвигу Франція відзначила не лише добрими словами, але й новою зброєю та навіть військом. Зрозуміло, що сучасна геополітика не схильна до історичних сентиментів, але, схоже, у Франції вже серйозно усвідомили, що нинішня війна – це не лише історія України, це історія європейської цивілізації. І це в нинішній непростій ситуації на фронті дає нам додаткові надії.