14-09-2024 11:51
1272
Філософія вчить дивитися далеко вперед. А життя - собі під ноги. Проте все це ні до чого людині, яка не бажає розплющити очі.
Насправді жити за межею розуму - не страшно. Просто потрібно вибрати правильну сторону, бо розум - це завжди слуга людини, але ніколи не її раб. Якщо вас намагаються переконати в протилежному, то добре придивіться - навіщо і кому ви такі будете потрібні. Адже біженці від війни чи зі своєї країни - це ще не біда. Куди гірші втікачі від свого розуму і від свого часу.
За кожною недумаючою людиною завжди ховаються чужі очі і руки, які за всім доглядають. Бо чужі руки завжди були найкращим способом догляду за своїми.
Українські руки сьогодні потрібні всьому світові, а українські мізки - лише Україні.
Коли ви дивитеся на божевільного ви бачите лише відображення власного знання, що він – божевільний, а це означає, що ви вже не бачите самої людини, самого носія божевілля. Досить було комусь у правильний момент добре продуманим чином підказати - а насправді нав’язати - вам те саме божевілля. Це, як в опитуванні громадської думки, - завжди питають не тих людей. Тобто тих - у кого думки просто немає. А тих, у кого вона є, ніхто давно нічого в цій країні не питає. Їх винищують і вбивають.
Адже аби керувати країною без політичної культури, правової свідомості та інституту репутації - багато розуму не треба. Треба лише раз на п’ять років навчити бездумно заспівати: коровай, коровай, кого хочеш - обирай. Тільки обрати – а потім на сухарях спробувати дожити до наступного веселого приспіву....
Олег ФИЛИК, доктор філософії з політичних наук
