Із приходом до влади Дональда Трампа, в Україні дедалі інтенсивніше заговорили про ймовірне проведення виборів. Подібні тези все частіше починають лунати в українському інфопросторі, а це, у свою чергу, означає, що настав час поволі підбивати підсумки діяльності українських нардепів.

Зважаючи на це, Leopolis.news за допомогою аналітичної платформи Вокс Україна проаналізував, наскільки високою є підтримка курсу держави на реформи з боку львівських депутатів за понад 5 років останньої каденції.

За критерій виміру ефективності роботи нардепів взято Коефіцієнт корисної дії депутатів (або Індекс підтримки реформ). Він демонструє, як кожний обранець чи обраниця голосували за реформені й антиреформені закони. Завдяки ККД громадяни можуть відстежувати, хто з їхніх обранців активно підтримує курс на реформи, а хто навпаки гальмує зміни.

Отож найбільший Індекс підтримки реформ (ККД) серед нардепів із Львівщини станом на момент останнього оновлення платформи 02.01.2025 року мають троє депутатів від «Слуги народу». Першу сходинку тут посідає Святослав Юраш, що має 94%. Нардеп найбільше підтримував напрямки антикорупційної діяльності, децентралізації, державної служби, адміністративних послуг та інші питання державного управління. Друге й третє місця займають Остап Шипайло (93%) і Юрій Камельчук (92%) відповідно. Шипайло найбільше підтримував децентралізацію та напрямки, пов’язані з фінансами, а Камельчук – питання держвидатків, адмінпослуг, децентралізації та ін. У цих сферах у всіх трьох депутатів індекс підтримки реформ складає аж 100%.

Інші нардепи із «Слуги народу» мають такі результати: Ростислав Тістик – 89%, Орест Саламаха – 68%, Євген Петруняк – 63%.

Далі розглянемо ККД депутатів найбільшої опозиційної фракції в парламенті – «Європейської солідарності» від найвищого до найнижчого показника. Отож ситуація тут така: Степан Кубів – 65%, Софія Федина – 65%, Михайло Бондар – 61%, Олег Синютка – 60%, Микола Величкович – 56%, Микола Княжицький – 50%, Андрій Парубій – 47% та Андрій Лопушанський – 41%. Що цікаво, напрямки, які найбільше підтримувала трійка перших від фракції, дуже співпадають. Найбільшу підтримку нардепи надавали культурі, освіті, держзакупівлям, енергетиці та зовнішній торгівлі. Однак, поглянувши на додані скриншоти, можна помітити, що результати депутатів тут є нижчими від результатів нардепів від «Слуги народу».

У обранців та обраниць від «Голосу» Індекс підтримки реформ є подібним до індексу «ЄС». Найбільше відсотків тут має Лозинський Роман – 77%, за ним йдуть Ярослав Рущишин – 75%, Галина Васильченко – 63% та Наталія Піпа – 50%.

Наступними під нашу аналітичну лупу потрапляють нардепи від депутатської групи «Довіра». Тут Львівщину представляють 2 нардепи: Павло Бакунець та Андрій Кіт. Перший здобув собі рейтинг, що складає 74%, другий – 65%. Загалом ці депутати найбільше підтримували напрямки, пов’язані з питанням фінансів.

Завершимо наш аналіз оцінкою роботи депутатів від партій «Батьківщина» та «За майбутнє». Михайло Цимбалюк, що є представником першої, отримав рейтинг 48%. Депутат Тарас Батенко із «За майбутнє» досягнув вищих результатів і має 74%. Однак колега Батенка Ярослав Дубневич значно понизив статистику результативності депутатів другої фракції. Політик має тільки 18%, що є абсолютним антирекордом серед усіх нардепів із Львівщини. Попри те, що напрямки соцзахисту та державних фінансів нардеп підтримував аж на 100%, то в питаннях зовнішньої торгівлі, адмінпослуг та державної власності результати є набагато нижчими та коливаються в межах 37-39%. Загалом, напрямки, які підтримував Дубневич, не були реформованими більше, ніж на 39%.

Наостанок вважаємо за необхідне зазначити, що ККД не може бути єдиним критерієм оцінки діяльності народного депутата чи депутатки. Щоб більше дізнатися про конкретного нардепа, ми спонукаємо використовувати різні джерела інформації, читати аналітичні матеріали та журналістські розслідування, тим самим підвищуючи рівень своєї політичної культури.

Максим ЩЕРБАК, для Leopolis.news