Київська фундація DEJURE (аналітичний центр прямої дії) повідомила, що усіх штрафів, які автовласники сплатили в бюджет України у минулому році, 2/3 від цієї суми надходять за статтею 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за нетверезе водіння транспортних засобів. Проте 42% водіїв, стосовно яких складено такі протоколи, не притягли до відповідальності. Доволі часто це є наслідком неналежного оформлення поліцейських протоколів або процедури фіксації правопорушення. Водночас і Громадська рада доброчесності дослідила, що значна частина автопорушників уникає відповідальності через сумнівні дії суддів. Є чимало і таких фактів, коли поліцейські та судді солідарно карали за вище зазначеною статтею невинуватих водіїв. Про один із таких випадків і буде мова.

27 грудня 2020 року о пів на п’яту ранку біля Оперного театру стояла група молоді й чекала на свого колегу, який повинен був під’їхати автомобілем і розвести їх по домівках. Колега під’їхав і припаркував авто. Компанія, ще поспілкувавшись між собою кілька хвилин, вже мала намір сідати в автомобіль, коли до них підійшли поліцейські та запитали, хто є власником авто. Фігурант, назвемо його так, сказав, що він власник і пояснив, що за кермом не був, бо того вечора дав свій автомобіль колезі, який таксував усю ніч, а тепер приїхав до Оперного театру, щоби розвезти своїх друзів по домівках.

Поліцейські відповіли, що не має значення, хто був за кермом, а власника запитали, чи не вживав він спиртних напоїв та чи погодиться пройти тест на алкотестері. Коли Фігурант сказав, що нема підстав проходити тест, тому що він не був за кермом, поліцейські пригрозили, що складуть на нього протокол за відмову від проходження медогляду на стан алкогольного сп’яніння. Тоді Фігурант погодився пройти тест у медичному закладі, тому що запідозрив поліцейських у службовій нечистоплотності, ймовірному застосуванні несертифікованого або некаліброваного приладу та бажанні маніпулювати обставинами інциденту.

Поліцейські посадили Фігуранта у свій автомобіль та повезли у медичний заклад. Зі слів Фігуранта, дорогою до медичного закладу поліцейські дослівно сказали таке: «Замість того, щоб їхати з нами і тратити свій час, можеш нам щось запропонувати, щоби вийти з цієї ситуації». На таку пропозицію Фігурант відповів, що алкоголь не вживав, за кермом не був, автомобіль вони не зупиняли, отож йому нема потреби виконувати поліцейське спонукання до неправомірних дій.

У медичному закладі на вулиці Кульпарківській Фігурант, під наглядом медичних працівників, пройшов психологічний тест на предмет виявлення алкогольного сп’яніння. Він пройшовся по прямій лінії вперед і назад, постояв на одній нозі, нахилявся у різні боки, утримуючи рівновагу. Проте ознак алкогольного сп’яніння не було зафіксовано.

Далі поліцейські запропонували Фігурантові здати сечу з метою виявлення наркотиків. Фігурант сечу здав, проте відразу почав вимагати адвоката, тому що запідозрив, що аналізи можуть сфальсифікувати, а водночас і медичні працівники несподівано почали до нього прискіпуватись, грубо ставитись. Наркотичних речовин в аналізі Фігуранта не виявили.

Після завершення медичних тестувальних процедур поліцейський Максим Дорош склав протокол, у фабулі якого зазначив, що у Фігуранта є «ознаки алкогольного сп’яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя та пройти у встановленому порядку медичний огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння відмовився в присутності лікаря-нарколога». Що не відповідає дійсності, оскільки Фігурант виконав всі вимоги медичного персоналу і здав сечу на аналіз.

У протоколі поліцейські не задокументували покази свідків, хоча біля Оперного театру таких було шість осіб. Поліцейські не взяли письмові пояснення у медичних працівників, а також не опитали знайомого Фігуранта, який від Оперного театру поїхав на ними у слід до медичного закладу та був свідком (знімав відео), як Фігурант проходив психологічний тест і здав сечу на аналіз. Затриманому не було надано адвоката на його вимогу. Крім того, у Фігуранта не вилучили посвідчення водія, що необхідно зробити у разі, якщо автовласник (водій) перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Галицький районний суд Львова

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №105482 браві патрульні поліцейські скерували на розгляд Галицького районного суду Львова. За розгляд справи взялась суддя Христина Мисько. Цю постанову судді іменем України доцільно внести в юридичні хрестоматійні анали, щоби студенти юридичних факультетів учились на ній, як не варто дискредитувати своє професійне реноме та громадянську гідність.

Суддя Христина Мисько не провела ретельного, професійного дослідження фактів, а взялась їх оцінювати за посередництвом персональної суб’єктивної віри. Протоколу поліцейських суддя вірила, а показам свідків Фігуранта не вірила. У своїй постанові Христина Мисько так і написала: «Суд не надає віри показам свідка ОСОБА_2, оскільки такий не був присутній в момент відмови ОСОБА_1 від проходження на огляд стану алкогольного чи наркотичного сп’яніння».

Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки свідок ОСОБА_2 знаходився в приміщенні медичного закладу та фіксував на мобільний телефон, як Фігурант проходить психологічний тест і здачу сечі на аналіз, про що свідок дав покази під час судового засідання. Також ОСОБА_2 засвідчив, що автомобіль Фігуранта поліцейські не зупиняли, а підійшли до стоячого авто, за кермом якого водія не було. Проте суддя, проігнорувавши прогресивні досягнення світового технічного прогресу, не надала віри відеозапису ОСОБА_2.

Під час судового засідання адвокат Фігуранта Богдан Чубик зазначив, що працівники поліції не підтвердили належними та допустимими доказами факт, що Фігурант керував автомобілем та що транспортний засіб знаходився в русі, а вони його зупинили. Проте суддя Мисько знову не повірила (не оцінила докази, а просто не повірила) жодному поясненню адвоката Богдана Чубика. Тоді навіщо потрібна інституція адвокатури, якщо суддя дозволяє собі так фривольно нехтувати аргументацією адвокатського захисту?

Суддя Мисько не допитала свідка, який керував автомобілем того вечора, хоча той і прибув у судове засідання для надання пояснень. Можемо припустити, що покази такого свідка не вкладались у концепцію суб’єктивного бачення та подальшої судової постанови Христини Мисько. Читаємо: «Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_5 та покази свідка, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях останнього наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, з наступних підстав».

Суддя вірить (sic!), що провина Фігуранта, якого притягли до адміністративної відповідальності, підтверджується:

● поліцейським протоколом, який імовірно сфальшований;

● поліцейським відеозаписом, який лише частково відображає інцидент;

● імовірно сфальшованою довідкою медичного закладу, що Фігурант відмовився від обстеження на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння;

● іншими матеріалами справи, які знаходяться у об’єктивному взаємозв’язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Якими такими іншими матеріалами справи? В якому взаємозв’язку і між чим? Якими іще доказами доповнені, уточнені та не спростовані? На ці питання нема відповіді у судовій постанові.

Чи суддя Мисько розуміє різницю між словосполученнями «відмовився від обстеження» та «відмовився від обстеження на наявність алкоголю в організмі за допомогою алкотестера без присутності адвоката»? Однозначно, що розуміє, проте цю різницю трактує на власний суб’єктивний погляд.

А поліцейський відеозапис? Хіба на ньому зафіксовані обставини інциденту біля Оперного театру? Чи на ньому зафіксований автомобіль Opel Astra біля Оперного театру? Чи зафіксована особа, яка перебуває за кермом автомобіля у той момент, коли підійшли поліцейські?

Поліцейський відеозапис, зі слів адвоката Богдана Чубика, починається у приміщенні медичного закладу, а в такому випадку, що він доводить? Так можна на вулиці затримати будь-яку особу, привезти на медичне тестування, а тоді скласти на неї протокол за статтею 130 КУпАП. І не обов’язково, щоби ця особа навіть мала автомобіль. Із суб’єктивно віруючої точки зору судді Мисько така особа все одно буде винуватою, тому що її затримали поліцейські.

У підсумку, внаслідок халатного дослідження обставин грудневого інциденту біля Оперного театру, суддя Христина Мисько постановила визнати Фігуранта винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти штраф 10,200 гривень, позбавити його права керувати автомобілем строком на один рік, а ще і сплатити судовий збір у розмірі 454 гривень на користь Державної судової адміністрації. Із судовим «шедевром» у виконанні Христини Мисько можна ознайомитись за цим посиланням.

Львівський апеляційний суд

Фігурант і його адвокат Богдан Чубик не погодились із заангажованим суддівським рішенням і оскаржили його у Львівському апеляційному суді, який скасував чудернацьку постанову судді Христини Мисько.

Суддя Львівського апеляційного суду Ігор Стельмах дослідив обставини справи, опитав свідка, якого відмовилась заслухати суддя Мисько, і дійшов висновку, що «зазначені у судовому рішенні (Галицького районного суду – прим. авт.) докази не свідчать про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та про винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні».

Суддя Ігор Стельмах зазначив, що:

● у матеріалах справи відсутній відеозапис із місця зупинки транспортного засобу;

● відеозапис поліції починається з моменту, коли Фігурант проходить огляд у медичному закладі;

● суддя Христина Мисько виклала у постанові зміст пояснень свідка ОСОБА_8, проте «не дала їм належної оцінки».

Апеляційний суд звернув увагу, що відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути покараний у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, які встановлені законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У завершенні постанови Львівського апеляційного суду сказано: «З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову судді (Христини Мисько – прим. авт.) скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП».

Суддя Львівського апеляційного суду Ігор Стельмах відновив справедливість в інциденті недобросовісних патрульних поліцейських із Фігурантом, а також утвердив довіру громадян до судочинства, яке спаплюжила суб’єктивно віруюча суддя Христина Мисько. Хоча віра завжди є суб’єктивною, а також і похвальною, однак не у той момент, коли особа одягає мантію судді.

Того дня, 27 грудня 2020 року, Фігурант мав конституційне право «напитись до чортиків», тому що не був за кермом автомобіля. Якби суддя Христина Мисько була добросовісною, то легко могла встановити цей факт, викликавши у суд пасажирів, яких тієї ночі розвозили на автомобілі Opel Astra, який належить Фігурантові. Якби у цій судовій справі була добросовісною...

Ярослав ЛЕВКІВ,

приватний журналіст, спеціально для Leopolis.news