05-08-2019 17:037340
Нашим співрозмовником є голова Львівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», віце-президент Львівської обласної асоціації спортивної боротьби України, заслужений тренер України Віктор Первачук.
Отримавши редакційне завдання взяти інтерв’ю в пана Віктора, заготував собі перелік запитань і склав приблизний план розмови. Утім, домашні заготовки не знадобилися: співрозмовник одразу скерував розмову в бажане русло, кореспондентові Leopolis.news довелося лише зрідка ставити уточнювальні запитання.
Багатьом здається, що в нас усе дуже добре, – розпочав Віктор Анатолійович. – У те, що ми називаємо львівським спортом, вкладено дуже багато зусиль багатьох поколінь. У нас найпрекрасніші умови, маємо першокласних фахівців, усю інфраструктуру. Маємо училище фізичної культури – найкраще в Україні. Маємо університет фізичної культури. Тому всі негаразди, які нині є, ховаються і поки що не всім видимі. Адже, щоб це розвалити, треба десятиліття. Але, думаю, теперішні спортивні чиновники роблять це швидкими темпами і воно за декілька років дасть про себе чути.
За їхнім баченням, усі спортивні організації, школи повинні перейти в комунальну власність. Але комунальна власність – це не результат. Результат – це рейтинги спортивних шкіл, організацій, які чомусь в області перестали підбивати. Якщо когось нагороджують, то з огляду на те, хто кому подобається. Але це не сталі показники. Сталі показники – це досягнення, кількість чемпіонів… На основі цього повинно бути фінансування.
З 1 липня нас (ЛОО ФСТ «Спартак» – авт.) припинили фінансувати (надання фінансової підтримки на функціонування апарату Львівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» – авт.) – згідно з рішенням сесії обласної ради від 11 грудня 2018 року №767. Як й обласну організацію Спортивного товариства «Україна». За якими критеріями? Думаю, це сталося за поданням управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації. На цей рік з обласного бюджету нам було виділено близько 441 тисячі гривень (тільки на зарплатню), і ці кошти нас зобов’язали використати до 1 липня 2019 року. Далі в нас фінансування не передбачено. Аргументованих пояснень ніхто не давав. Сказали, нібито триває оптимізація.
Але візьмімо, для прикладу, наше училище фізичної культури. Приймають багато учнів з інших областей, ми їх кормимо з обласного бюджету. Вони навчаються в нашому училищі, але представляють інші області й на змаганнях випереджають команди Львівщини. То кого ми готуємо?
Про спортивні товариства нині навіть не згадують. Я взяв диплом, яким нас нещодавно нагородив Національний олімпійський комітет України як обласну спортивну організацію ФСТ «Спартак». Виходить, НОК України нас нагороджує, а у Львові не помічають. Вони не помічають, що спортивне товариство виховує спортсменів.
Хочу конкретизувати: «вони» – це управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації чи управління молоді та спорту Львівської міської ради?
Управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації. Але я вам скажу, що нині обидва ці управління виступають у тандемі з розвалу львівського спорту.
Вважаю, що наша організація потрібна. У нас є план спортивно-масових заходів, це одна з найкращих спартаківських структур у державі. Тепер ми другий місяць без фінансової підтримки, хоча є підписана угода до 2021 року між нами й управлінням фізичної культури та спорту облдержадміністрації, в межах якої надходило фінансування. Було ухвалено Державну програму до 2020 року, якою передбачено наше фінансування. Нам кажуть, нібито депутати змінили цю програму. Відбувається якесь шоу, а страждатиме, на жаль, ціла система, вертикаль розвитку спорту в країні. Це ж безслідно не проходить! Хочеться, щоб з цим було наведено лад. Ми писали листа на ім’я прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, описали ситуацію. Цей лист скерували Міністерству молоді та спорту України, звідти – в управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації. Урешті відповідь надала дівчинка, яка працює в центрі «Спорт для всіх».
Треба оцінювати роботу за здобутками. У рейтингу спортивних організацій серед спартаківських ми – четверті в Україні, хоча нам дуже сильно заважають. Ліквідували дві спортивні школи. Важкоатлетична, яка працює під егідою міста, теж перебуває в структурі «Спартака». Ми на неї маємо обмежений вплив, на жаль. Це все в підвішеному стані. У залі тренуються діти, олімпійці, з якими фотографуються всі начальники, а нам виставляють борги. То нам спортсменам виставити борги, яких вони обіймають і яким вручають щось? Це спортсмени повинні заплатити, виходить. Не я ж там тренуюся. Беріть більшу відповідальність на себе! Або не заважайте нам брати відповідальність. Дайте нам потрібне фінансування! Визначте за якоюсь схемою, формулою. Не може бути весь бюджет у ручному режимі.
Я розмовляв з Олександром Ганущиним (голова обласної ради – авт.), він мене скерував до Романа Хім’яка (начальник управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації – авт.). Розмова з ним вийшла непродуктивною. Що нам залишається? Чекаємо на зміну влади в Міністерстві молоді і спорту. Побачимо, яка буде її реакція, діяльність.
Нині знову «будоражать» забуту історію з Марійкою Стадник (вихованка львівської школи боротьби, триразова олімпійська призерка у складі збірної Азербайджану – авт.). Марійка нині в залі у Львові проводить з нашими дітьми тренування. Діти із задоволенням тренуються, вона приносить нам користь. З нею стільки наших українських спортсменок поліпшують майстерність – вона їх причепом потягнула наверх. Але створюють конфлікт, що наш тренер Андрій Стаднік секундував своїй дружині Марійці (Стадник – авт.) у Мінську у фіналі Європейських ігор (проти українки Оксани Лівач, яку теж тренує Андрій Стаднік – авт.). Можна по-різному до цього ставитися, але це його сім’я. А Оксана Лівач – це вихованка Олега Сазонова, свого батька, Андрія Стадніка і також Марії Стадник. Вона зробила колосальний стрибок угору саме завдяки Марії Стадник. Кажу професійно, бо бачу цей процес. І Марія ж не поїхала в Азербайджан по гроші, а тому, що так склались обставини. Це казано-переказано. Вона своєю кар’єрою, вважаю, принесла славу й Україні. Чимало спортсменів виїхало з Львівщини, зокрема за кордон. Значить, треба питати з себе. Спортсмени хочуть відповідних життєвих умов, щоб чиновники були патріотами, а не вимагали тільки від них патріотизму. Насамперед чиновники повинні бути патріотами і робити все, щоб спортсмени мали тут гідну увагу.
Як вважаєте, в тому, що «Спартак» потрапив у список організацій, яким припинили фінансування, є упереджене ставлення до вашого спортивного товариства?
Так, безумовно.
Можливо, причина в тому, що провідні спортсмени, тренери вашого товариства покидають Львівщину, зокрема представляють Азербайджан?
Не думаю. Тут зовсім інші причини, прагматичні. Місцеві чиновники хочуть більше контролювати кошти, розподіляючи їх, освоювати.
Антон Нікулін (начальник управління молоді та спорту Львівської міської ради – авт.) – часто в поїздках за своїм видом діяльності – карате (Нікулін – головний тренер збірної України з карате – авт.). Як людина, яка постійно в роз’їздах, може ефективно керувати таким обсягом коштів і приділяти увагу багатьом видам спорту? Але це може недовго тривати. Ми можемо втратити провідних тренерів, спортсменів з тих видів спорту, до яких немає належної уваги. Я переглядав рейтинг серед областей за 2018 рік. 31 тисячу очок Львівщині принесла тільки вільна боротьба. Для порівняння, усі разом ігрові види спорту набрали 27 тисяч очок.
Але це довго не триватиме! Нині дають результат ті, які років 10-12 тому почали займатися: Юлія Ткач, Юлія Благіня, Оксана Лівач, Алла Черкасова. Хто за ними? Що зараз зроблено для того, щоб цей потік ішов рівномірно сильно? Завтра нам скажуть: у вас уже нічого немає. Ви ж усе зробили, щоб у нас нічого не було!
З одного боку, мені дуже приємно, що багато наших наставників отримали звання «Заслужений тренер України», але цей потік закінчиться, тому що порожнє місце не заповнюється.
Якщо так і не буде фінансування, як далі може розвиватися ситуація? З яких джерел співробітники отримуватимуть зарплату?
У нас є СДЮСШОР «Спартаківець», яку надалі фінансують: і директор, й адміністрація, і тренери отримують зарплату тут. ЛОО ФСТ «Спартак» є засновником цієї школи. Тому вони і намагаються вивести її в комунальну власність, а нас «спихнути з гори».
Надіюся, в глобальному масштабі держава знайде правильний вихід з цієї ситуації. Має відбутися реформа – швидка і з хорошими результатами. Так, треба міняти багато чого, але потрібно залишати найкраще. Ми повинні відчистити шлаки і здоровий, сильний продукт давати «на-гора».
Очевидно, наше інтерв’ю прочитають керівники спорту в Україні, області, місті. Маєте можливість через наш сайт звернутися до них.
Потрібно чітко визначитись, яка в нас система і що ми хочемо в державі досягти своєю діяльністю. Якщо нам потрібні високі досягнення, то треба вибудувати чітку модель спорту. Вона повинна бути зрозумілою всім, бо якщо її немає, кожен робить, що хоче. Професіонали повинні сформувати чітке бачення того, що ми робимо і куди рухаємось, які очікуємо результати від того.
У нас дуже багато невирішених проблем, які мають конфліктний характер. Через це в мене спорт відходить на другий план, мушу постійно займатися тими проблемами, які потрібно вирішувати. Недавно в Івано-Франківську відбувся чемпіонат України з боротьби. Здається, близько проїхати, але мені було нецікаво туди їхати! Бо маю безліч проблем, які мене поглинають. У мене відпадає бажання займатися саме спортивними процесами.
Розмовляв Василь ТАНКЕВИЧ, для Leopolis.news