29-12-2021 11:427359
У нещодавній політичній історії було чимало випадків, коли найвищих державних посадовців – президентів та прем’єр-міністрів судили і саджали за грати. Зокрема, у XX столітті 11 державних лідерів були страчені й більше трьох десятків державних керманичів були засуджені переважно за державну зраду, корупцію чи військові злочини. У контексті оголошення підозри у державній зраді п’ятому президенту України та лідеру партії «Європейська солідарність» Петру Порошенку редакція Leopolis.news вирішила пригадати своїм читачам, за які провини судили очільників країн та урядів.
У 1970-ті роки були засуджені та страчені за злочини проти народу два прем’єр-міністри Ефіопії та президент Конго Альфонс Массамба-Деба (1963-1968) – за інспірування змови з метою путчу проти чинного президента.
Наприкінці 1970-х років був страчений президент Екваторіальної Гвінеї Масіас Нгема, який обіймав посаду в 1968-1979 роках.
За вбивство політичного діяча був засуджений до смертної кари президент Пакистану Зульфікар Алі Бхутто (1971-1973 роки).
За шпигунство та фальсифікацію виборів смертний вирок отримав прем’єр-міністр Ірану Амір Аббас Ховейда (1965-1977 роки).
За державну зраду, геноцид, масові вбивства та розкрадання держмайна т смертний вирок отримав диктатор-людожер Центрально-Африканської Республіки Жан-Бедель Бокасса, який, щоправда, уникнув покарання і тюремного ув’язнення, і навіть був посмертно виправданий.
І вже в ХХІ столітті у Киргизстані засудили колишнього президента Алмазбека Атамбаєва до 11 років і двох місяців в’язниці за звинуваченнями в незаконному звільненні кримінального авторитета Азіза Батукаєва у 2013 році.
У 2019 році в Судані засудили колишнього президента та багаторічного диктатора Судану Омара аль-Башира до 2 років тюремного ув'язнення за корупцію та відмивання грошей.
На одному з найулюбленіших місць відпочинку українських політиків – Мальдівах суд засудив колишнього президента країни Абдуллу Яміна до п’яти років позбавлення волі та штрафу у розмірі 5 мільйонів доларів за корупційні дії. Мальдівський експрезидент «відмив» 1 мільйон доларів США через свій банківський рахунок і отримав мінімальний тюремний строк згідно з антикорупційним законодавством.
У Єгипті суд засудив колишнього прем’єр-міністра і двох міністрів часів експрезидента Хосні Мубарака у справі за звинуваченнями в корупції – в «незаконному збагаченні» на виробництві й продажу автомобільних номерних знаків. Колишній прем’єр Ахмед Назіф отримав рік умовно, ексміністр внутрішніх справ Хабіб аль-Адлі засуджений до п’ятирічного ув’язнення, а колишній міністр фінансів Юсуф Бутрос-Галі, засуджений заочно – 10 років ув’язнення. Показово, що Хабіб аль-Адлі вже відбуває 12-річне покарання за іншою корупційною справою.
Колишні єгипетські керманичі несуть також й відповідальність за спроби придушення протестів в країні – зокрема Хабіб аль-Адлі, Ахмед Назіф і і Хосні Мубарак уже оштрафовані на суму в 90 мільйонів доларів США за «завдання шкоди економіці країни» внаслідок вимикання телефонного зв’язку і доступу до інтернету під час масових виступів. Щоправда, попри звинувачення у корупції, привласнення державних коштів і масові вбивства під час акцій протесту президент Єгипту Хосні Мубарак був виправданий у 2017 році.
Екс-президент Ізраїлю Моше Кацав, який керував країною з 2000 до 2007 року, став першим державним лідером, засудженим за сексуальні злочини – зґвалтування підопічних. В 2011 році Верховний суд остаточно присудив експрезидентові 7-річний строк ув’язнення.
У Південній Кореї суд засудив колишнього президента країни – першої жінки, що стала президентом – Пак Кин Хе до 24 років ув'язнення у справі про корупцію. Колишня державна лідерка звинувачувалася за численними фактами корупції, хабарництва, зловживання повноваженнями і розголошенні державної таємниці.
Зайнявши президентський пост в 2013 році, вже у 2017 році Пак Кин Хе була усунута від влади рішенням Конституційного суду на фоні корупційного скандалу і масових акцій протесту, учасники яких вимагали її відставки. Вирок отримала і близька подруга південнокорейської президентки, яка де-факто контролювала роботу глави держави, мала доступ до секретної інформації та змушувала великі корпорації робити грошові внески у пов'язані з нею фонди.
У Європі чимало лідерів демократичних держав також сіли на лаву підсудних. Зокрема, у 2021 році у Франції суд визнав винним експрезидента Франції Ніколя Саркозі у незаконному фінансування виборчої кампанії і засудив його до трьох років ув'язнення, два з яких – умовно. Главі Французької республіки також висунуто обвинувачення в корупції та торгівлі впливом. Щоправда, експрезидент Франції буде відбувати термін з електронним браслетом, вдома, поза в’язницею,
Це перший випадок у новітній історії Франції, коли під слідством опинився експрезидент за обвинуваченням у корупційних злочинах, вчинених під час виконання президентських обов’язків. Більше того, у Франції ведуть розслідування обвинувачень на адресу Саркозі, за якими політик брав значні суми грошей на виборчу кампанію 2007 року від лівійського диктатора Муаммара Каддафі та причетний до приховування вкрадених лівійських активів.
Не оминула рука правосуддя й іншого колишнього французького лідера – Жака Ширака, який упродовж 1995–2007 рр. обіймав посаду глави держави. У 2011 році Ширак постав на лаві підсудних. Серед обвинувачень – привласнення політиком грошей на створення фіктивних робочих місць, незаконне фінансування з бюджетних коштів своєї партії в роки, коли Ширак був мером Парижа (1977–1995 рр.). Суд визнав французького експрезидента винним і засудив до 2 років позбавлення волі умовно.
У Румунії Вищий суд засудив екс-прем’єр-міністра Адріан Настасе, який займав пост прем’єра з 2000-го до 2004 роки, до 2 років тюремного ув’язнення через корупційні обвинувачення. Політик незаконно отримав 1,7 млн дол. США на виборчу кампанію, коли балотувався в президенти Румунії. Ще четверо інших фігурантів справи отримали по 6 років ув’язнення.
Судові розгляди проти найвищих осіб держави не оминули й одну з найдемократичніших держав – Німеччину. Колишній канцлер Гельмут Коль в роки свого правління (1982 –1998 рр.) отримував незаконні пожертвування від невідомих спонсорів, імена яких відмовився розголошувати. Отримані кошти в розмірі 2 млн марок були використані для фінансування партії ХДС. Справа набула такого значного розголосу, а її розслідування тривало майже рік, що Коль був змушений залишити пост почесного глави партії. Згодом суд зобов’язав ексканцлера Гельмута Коля виплатити штраф у розмірі 300 тис. марок.
Чи не найпоказовішим прикладом притягнення до відповідальності державних лідерів стала Італія, де на лаві підсудних опинився один з найвпливовіших політиків та бізнесменів країни – Сільвіо Берлусконі. У березні 2011 року прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі постав перед судом за обвинуваченням у корупції та зловживанні службовим становищем. У загальному за свої 74 роки життя Берлусконі був у ролі обвинувачуваного на майже 50 судових процесах. У 2012 році Берлусконі засудили до 4 років позбавлення волі умовно (під домашнім арештом та призначивши громадські роботи) за ухилення від сплати податків. Проте, впливовий медіамагнат й кількаразовий прем’єр-міністр Італії невдовзі добився виправдання, був реабілітований у 2018 році і повернувся в політику.
Першим українським ув’язненим високопосадовцем був Павло Лазаренко, який посідав посаду прем’єр-міністра у 1996-1997 роках. На початку 1999 року політика було затримано в аеропорту Нью-Йорка з панамським паспортом та висунуто обвинувачення в здирництві, шахрайстві та відмиванні коштів. У серпні 2006 р. у Сан-Франциско Лазаренка було засуджено за фінансові зловживання до 9 років ув’язнення із зобов’язанням виплатити штраф у розмірі 10 млн доларів США.
У роки правління Віктора Януковича стався перший вітчизняний приклад судово-кримінальної розправи над політичним опонентом – в 2011 році Печерський районний суд Києва оголосив про засудження експрем’єрки Юлії Тимошенко до семи років позбавлення волі з подальшою забороною обіймати посади в органах державної влади на строк три роки. Хоча справа набула величезного міжнародного резонансу, Тимошенко все-таки сіла до в’язниці, попри скарги на стан здоров’я.
Вийти на волю Юлія Тимошенко змогла лише в лютому 2014 року після втечі Віктора Януковича з України і ухвалення парламентом спеціальної персональної постанови «Про виконання міжнародних зобов’язань України щодо звільнення Тимошенко Ю. В.». Народні обранці також ухвалили зміни до законодавства, які декриміналізували статті, за які була засуджена Юлія Тимошенко.
Отримав заочне засудження й колишній український президент-втікач Віктор Янукович, якого засудили за державну зраду і допомогу ворогу у веденні агресивної війни до 13 років позбавлення волі. А поки адвокати Януковича перманентно намагаються оскаржити рішення суду й прагнуть розвалити справу, сам Янукович проживає на території РФ.
Враховуючи світовий досвід та українські судово-політичні реалії, цілком ймовірно, що цей список українських президентів та прем’єрів на лаві підсудних не є вичерпним. Тим більше, що всі насправді чудово розуміють, що практичного кожного з гарантів дійсно «є за що».
Валерій МАЙДАНЮК, політолог, для Leopolis.news