Садовий знущається з мешканців вулиці Винниця?

Спочатку нагадаємо читачам попередню публікацію про незаконно вилучені два гектари землі комунальної власності. Ці два гектари кодифіковані як землі запасу Львівської територіальної громади. Два львівські суди – Шевченківський і Апеляційний – Іменем України зобов'язали Андрія Садового вилучити землі запасу із приватного незаконного користування. 

Ні рішення Шевченківського районного суду (головуюча суддя Галина Білінська), ні ухвалу Львівського апеляційного суду (головуюча суддя Надія Шеремета) міський голова не виконав. Імовірно, сподівається, що Касаційний цивільний суд Верховного Суду, куди звернулись львівські земельні конфіскатори з метою захисту своїх нелегітимних прав, стане на бік правопорушників при вірогідному мовчазному сприянні недобросовісних чиновників Ратуші. Принаймні жоден із підлеглих міського голови не прийшов на засідання апеляційного суду. Схоже, що інтереси Львівської територіальної громади не співпадають із інтересами Андрія Садового.  

Головуючий суддя Касаційного суду Андрій Зайцев оголосив ухвалу 28 січня 2025 року, щоб повернути Романові Бардину, адвокатові викрадачів земель запасу, його юридично некомпетентну (необґрунтовану) скаргу на рішення Шевченківського районного суду та постанову Львівського апеляційного суду. Адвокатові дали 10 днів для усунення встановлених юридичних недоліків. Почекаємо й подивимось, чим завершиться ця касація. 

Протистояння львів'ян із недобросовісним мером і яловими депутатами 

Тим часом активістка Валентина Поліщук із вулиці Винниця і група її сусідів паралельно із судовою справою щодо незаконно захоплених земель запасу, понад шість років років борються із Андрієм Садовим і його підлеглими, щоби міський голова навів лад і демонтував незаконно встановлені приватні споруди для органічних випорожнень. Однак Андрій Садовий категорично не хоче цього робити. Йому більше до душі демонтувати законно встановлені кіоск із квітами на площі Соборній, кафе «Цісарська кава» або ресторан «Язиката теща». Навіщо? Можна припустити, щоби захопити комерційно привабливу територію Львова для чиїхось приватних інтересів. 

Група активістів із вулиці Винниця неодноразово зверталась зі своєю проблемою до Андрія Садового, до його підлеглих, до міських депутатів, проте нічого не домоглась. Найперше звертались до депутата від «Європейської солідарності» Петра Адамика, проте відповіді не отримали. Тоді звертались до депутата своєї виборчої дільниці євросолідариста Михайла Дідуха, той також проігнорував звернення своїх виборців, яких агітував його обрати. Та найсмішніше – розповіла Валентина Поліщук – що під час позачергових виборів у парламент у 2019 році до двох туалетів приїхав рано-вранці, о 6:30, маститий євросолідарист із Олег Синютка із трьома своїми помічниками. Постояли, подивились, розписались у партійно-політичній імпотенції та й поїхали геть. Депутати інших партій у Львівській міській раді теж виявились неспроможними допомогти мешканцям навести лад із незаконно встановленими клозетами.  

Ба більше, Андрій Садовий вважає себе настільки великим галицьким перцем, що навіть нехтує відповідати на письмові звернення львів’ян стосовно важливих громадських питань. На прохання мешканців вулиці Винниця журналіст Leopolis.news 11 лютого зателефонував у приймальню міського голови, щоби напоумити його, що термін відповіді на звернення давно минув. Помічниця Садового, чи то Христинка, чи Надійка, прізвища свого принципово не називають, адже ходять у Ратушу як на вечорниці, пообіцяла повідомили міському голові про необхідність відповісти на письмове звернення. Не допомогло. Андрій Садовий уже нездатний напоумлюватись. На звернення від 29 січня 2025 року станом на 14 лютого зумисне не відповів.  

Профнепридатний помічник Андрія Садового

Не менш одіозним є і заступник Андрія Садового з питань містобудування Любомир Зубач, доларово-гривневий мільйонер і латифундист. На неодноразові звернення активістки Поліщук чиновник Любомир Зубач відповів, що «власникові будинку №129 на вулиці Винниця не створюються перешкоди для користування заїздом».  

Посадовець також повідомив, що «рішенням Шевченківського районного суду від 14.11.2023 року [...] зобов’язано звільнити землі запасу від сільськогосподарських культур та огорож».  

Кого зобов’язано? Ім’я, прізвище, посада? Андрія Садового, Любомира Зубача, технічну працівницю Ратуші? Якщо судове рішення зобов’язало, то чому від 2023 року землі запасу не звільнені, незаконні огорожі довкола комунальної землі не демонтували? Хто перешкоджає? Якщо Шевченківський районний суд і Львівський апеляційний суд ухвалили однакове рішення, отож і Верховний Суд не узаконить самовільного захоплення комунальної землі. Чи не так, містобудівний спеціалісте? 

Любомир Зубач наполягає, що «власникові будинку №129 на вулиці Винниця не створюються перешкоди для користування заїздом». По-перше, не заїздом, а проїздом, бо згідно плану там має бути вулиця поміж будинками. По-друге, поглянемо на фото цього проїзду і поміркуємо, чи може там проїхати автомобіль «Швидкої допомоги», вантажівка або авто асенізаторів?  

Ліворуч на фото видно стіну будинку із білої цегли, з правого боку видно телевізійні антени сімейного гуртожитку від Фанерного заводу, а між ними – на проїжджій частині вулиці, згідно із Генеральним планом Львова – встановлені самовільно збудовані сарай для господарських потреб і дерев’яний туалет. На задньому плані фото видно дерева, які вже виросли на дорозі за роки протиріч із бездіяльністю Андрія Садового, його чиновників і львівських депутатів. 

Ще одне фото для кращої орієнтації. Із лівого боку імпровізований паркан із шиферу, а з правого – розвалений і зарослий паркан гуртожитку. А посередині забудована дорога, по якій, як стверджує Любомир Зубач, можуть проїхати автомобілі.  

Виникають логічні питання: 

1) Чи Любомира Зубача можна вважати цілком придатним чиновником? 

2) Чи така людина, із підозрою на інтелектуальну неповноцінність, може перебувати на важливій для Львова посаді чиновника з питань містобудування? 

Турківський самородок серед Ратушних прислужників 

Не одним Зубачем славиться ретельно підібране чиновництво Андрія Садового. У цій добірній когорті є й посадовець зі славної Турківської землі – Микола Бегей, заступник голови Шевченківської районної адміністрації з питань комунального господарства.  

Цікавий факт. Видання Leopolis.news писало про скандальну історію, як Андрій Садовий і його клеврети незаконно звільнили з посади начальницю Галицької УДЮМК Олену Лазірко-Горпинюк, тому що вона разом із дочкою працювала в одній структурі. Хоча перед тим, Андрій Садовий нагородив Олену Лазірко з десятком грамот і преміями за добру роботу. Натомість подружжя Бегей – Микола і Христина – преспокійно працюють собі в купочці разом у Шевченківській адміністрації, звільнення і судові переслідуванням їм не загрожують. Вочевидь тому, що подружжя Бегей не дотичні до приміщень восьми дитячих клубів у центральній частині Львова, які можна перепрофілювати для офісів і продати грошовитим підприємцям, попередньо витуривши звідтіля дітей. 

На відміну від гонористого Андрія Садового чиновник Микола Бегей все ж таки відповідає, хоча й своєрідно, на звернення громадян. Для прикладу візьмемо дві останні його відповіді, датовані 11 груднем 2014 року та 16 січням 2025 року.  

У грудневій відповіді Микола Бегей написав, що «ухвалою Львівського апеляційного суду від 16.08.2024 року відкрито апеляційне провадження на рішення Шевченківського районного суду від 14.11.2023, справа №466/10296/23», а далі – «Шевченківська районна адміністрація не має права приймати будь-яких рішень щодо спору, який розглядається судом».  

Чиновник, який знає і розуміє, що прибудови до гуртожитків і туалети зведені незаконно, замість виконати свої прямі посадові обов’язки, стоїть собі збоку й очікує, чим завершиться справа в суді.  

У січневій відповіді Микола Бегей написав повторно, що не має повноважень приймати будь-які рішення поки тривають суди. А далі визнав, що окремо стоячий туалет таки є, тому що ним користуються мешканці однієї з квартир будинку №85 вулиці Холодної, бо вони не забезпечені вигодами. 

При цьому чиновник не пояснив, як це так трапилось, що всі квартири сімейних гуртожитків від Фанерного заводу забезпечені вигодами, а одна квартира раптом залишилась без туалету, хоча раніше його мала. Хіба будинок сімейного типу могли прийняли в експлуатацію без сантехнічних вигод? 

Микола Бегей не повідомив і не показав документів, чи депутати Львівської міської ради надали дозвіл квартирі №5 цього будинку приватизувати частину комунальної землі та встановити на ній туалет. 

А ще чиновник Бегей ймовірно є або аферистом, або ошуканцем. Двічі поспіль – 11 грудня 2014 року та 16 січня 2025 року – він пише, що не здатний нічого вдіяти, бо справу розглядають в Адміністративному суді. Проте в Апеляції позов до земельних правопорушників  розглянули раніше його облудної писанини, ще 9 грудня 2024 року. 

Однак увесь чи то цинізм, чи йолопізм чиновника полягає в іншому: Микола Бегей стверджує, що без рішення Верховного Суду, де сьогодні знаходиться зазначена судова справа, Шевченківська адміністрація не демонтує незаконно встановлені туалети. А хіба у рішенні або постанові львівських судів бодай словом згадано про незаконно встановлені туалети? 

У своїй хворій уяві чиновник і справді вважає, що Верховний Суд таки буде займатись туалетами Садового-Зубача-Бегея? Верховний Суд розгляне справу (або залишить без розгляду) стосовно двох гектарів комунальної землі, яку втратили або й імовірно незаконно її «спихнули наліво» недобросовісні посадовці Ратуші, на чолі якої вже занадто довго перебуває Андрій Садовий. Настільки довго, що вже цілком відсторонився від львівських реалій.  

На завершення пропонуємо відповідь на звернення Валентини Поліщук у Державну інспекцію архітектури та містобудування Україні (ДІАМ). Перша заступниця голови ДІАМ Ірина Гіоане відповіла: «Шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності за параметрами пошуку вулиця Холодна №№ 81, 83, 85 інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих або будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання станом на дату надання відповіді не виявлено».

Недобросовісним чиновникам Андрія Садового потрібно було лише зазирнути у єдиний Реєстр будівельної діяльності України і довідатись, що саме законно збудоване за адресою вулиця Холодна, а що є самобудом. І не потрібно очікувати ніяких судових рішень, адже судді першочергово подивляться у цей Реєстр. Врешті, ЛКП «Варшавське-407» (директорка Оксана Гадьо)  та Шевченківська районна адміністрація (голова Ірина Джурик) повинні мати у своєму розпорядженні витяги із містобудівної документації.  

Незабаром, 20 лютого, депутати міськради зберуться на сесію. Отож на прохання мешканців вулиці Винниця доручимо їм вирішити питання демонтажу двох туалетів, поміж якими заплутався Андрій Садовий зі своїми нетямущими  чиновниками.  Будемо сподіватись, що персонально Петро Адамик, Вікторія Довжик, Віталій Троць, Орест Печенко, Руслан Кошулинський зуміють повторити депутатський подвиг, як це вже зробили раніше, ставши на прю супроти зловредного Андрія Садового, який бажав нашкодити Юрієві Путасу, добросовісному львівському підприємцеві.  

Іще будемо сподіватись, що депутат Ігор Зінкевич посприяє оголошенню тендеру на демонтаж двох деревних туалетів і допоможе не лише своїм сусідам із вулиці Окуневського, а й багатостраждальним мешканцям вулиці Винниця, захистить їх від цинізму Андрія Садового і його поплічників. А дякувати чиновникам за те, що вони виконують посадові обов'язки за вчасно отриману заробітну платню,  є нічим іншим, як запопадництвом та приниженням статусу народного обранця і місцевого законодавця. 

Ярослав ЛЕВКІВ, Leopolis.news