logo
30/07
29/07
23/07
16/07
15/07
08/07
28/06
25/06
24/06
21/06
20/06
19/06
10/06
08/06
... 3
5 ...

Адвокатура проти НАЗК: Світлана Мисенко судиться проти вимоги декларації її статків

15-02-2022 15:145556

Адвокатура проти НАЗК: Світлана Мисенко судиться проти вимоги декларації її статків
Фото: ілюстративне

У Львівському окружному адміністративному суді (ЛОАС) суддя Зоряна Лунь слухає адміністративний позов Світлани Мисенко до Національного агентства з питань запобігання корупції. Пікантність цієї судової справи у тому, що Світлана Мисенко – це голова дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Ради адвокатів Львівської області. НАЗК хоче перевірити її матеріальні статки, проте адвокатка категорично цього не бажає.

 

Світлана Мисенко перебуває у лавах Ради адвокатів Львівської області ще з 1993 року. Зі своїм свідоцтвом адвоката за номером 102 вона майже увійшла в першу сотню реєстрових правників. Віддавна, під чуйною, а можна навіть сказати і батьківською опікою знаного не тільки у Львові правника Любомира Стрепка, Світлана Мисенко у статусі керівнички дисциплінарної палати здійснює діяльність, до якої є питання. 

Один із аспектів фінансової діяльності не тільки персонально Світлани Мисенко, а й Ради адвокатів Львівської області та Ради адвокатів України, полягає у тому, що адвокатські дисциплінарні палати незаконно вимагають кошти у громадян, які скаржились на несумлінність адвокатів загалом, а в Львівській області зокрема. За розгляд скарги на такого адвоката дисциплінарна комісія вимагає сплатити суму, яка відповідала прожитковому мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для непрацездатних громадян дисциплінарну палату не влаштовує.  

Більш ґрунтовно про фінансові вимоги Ради адвокатів Львівської області під егідою Любомира Стрепка і Світлани Мисенко можна дізнатись із публікації «Як адвокати за розгляд скарг на самих себе вимагають незаконну оплату»

Як працює незаконна адвокатська схема? Станом на вересень 2021 року в Україні зареєстровано майже 62 тисячі адвокатів. Серед такого числа правників трапляються і несумлінні адвокати, які беруть гроші з клієнтів, а свої професійні обов’язки належно не виконують. Ошукані люди йдуть скаржитись на таких адвокатів, сплачують адвокатській дисциплінарній палаті суму одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а далі здебільшого залишаються з нічим. Адвокат їм коштів не повертає і таких адвокатів практично не карають, права займатись адвокатською діяльністю не позбавляють.  

На сайті Національної асоціації адвокатів України нема статистики, на скількох адвокатів надходять скарги, за що саме і який результат розгляду таких скарг. Не вдалось знайти таку статистику і на сайтах обласних рад адвокатів. 

Про те, що в Україні таки існує глобальна проблема із несумлінними адвокатами, можна дізнатись із вимушено організованого «круглого столу» лише на одну тему: «Маніпуляції у сімейних спорах та етика сімейного адвоката. Можливі тактики та стратегії протидії з метою захисту найкращих інтересів дитини». 

Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк зауважив, що у сімейних справах трапляються випадки (Проте не навів статистку. – прим. авт.), коли «адвокати переймають сторону клієнта та вчиняють необдумані дії». Віктор Вовнюк дуже м’яко дає оцінку своїм колегам. Насправді «необдумані дії» адвоката – це протиправні дії. 

А модератор «круглого столу» Світлана Савицька висловила своїм колегам утопічне побажання: «На мій погляд, під час надання правничої допомоги клієнтам адвокат має вміти перемагати приватні інтереси, свої потреби, своє особисте “я”, яке інколи є найголовнішим конфліктогеном під час надання правничої допомоги». 

Рада адвокатів України кілька років активно відстоювала в судах різних інстанцій своє незаконне право «стригти фінанси» зі скаржників, аж поки Касаційний адміністративний суд Верховного Суду не позбавив адвокатів цієї комерційної сваволі. Верховний Суд зазначив, що «Закон №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантує кожному можливість звернутись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою або скаргою та, відповідно, встановлює процедуру дисциплінарного провадження. При цьому цей Закон не передбачає вимог щодо сплати коштів Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури регіону та Вищій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв чи скарг». 

Адвокати всія України не погодились із таким рішенням. Принаймні в деяких обласних Радах адвокатів продовжують вимагати незаконну оплату за розгляд скарг на адвокатів.  

Оскільки представники НАЗК також брали участь у вище зазначених засіданнях Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, тому вони й вирішили поцікавитись статками Світлани Мисенко. Незрозуміло, щоправда, чому агентство цікавиться виключно гаманцем Мисенко, а не гаманцями всіх решти членів дисциплінарної палати Ради адвокатів Львівської області. 

Отже, Світлана Мисенко обурилась, що НАЗК її потурбувала, і 14 червня 2021 року подала в суд позов до агентства. Позивачка вимагає:  

● визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення (визнання) Мисенко Світлани Анатоліївни суб’єктом декларування, а саме особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування або прирівняним до них; 

● визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо повідомлення Мисенко Світлані Анатоліївні про неподання декларації за 2020 рік шляхом скерування листа з повідомленням від 11.05.2021 №47-02/31116/21; 

● визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення обов’язку Мисенко Світлани Анатоліївни подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в порядку визначеному частиною першою ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»

Проти НАЗК на боці позивачки для солідності й солідарності підписались Недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, а також і Рада адвокатів Львівської області.  

Суд встановив, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому нема підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно положень статей 257, 260 КАС України суддя вирішила розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, а відповідно частини 5 статті 262 КАС України – за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін. 

Таке рішення суду не влаштувало Світлану Мисенко, вона надіслала клопотання, в якому просила розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, а отримавши відмову, заявила ще одне клопотання: 

● стягнути з відповідача Національного агентства з питань запобігання корупції на користь позивачки завдану немайнову (моральну) шкоду в розмірі 250 тис. грн. 

Таку справу суддя вже не могла розглядати за правилами спрощеного позовного провадження і задоволила побажання Мисенко. 

Ось ми і наблизились до найцікавішого. Через якийсь час, а саме 20 грудня 2021 року, суддя Зоряна Лунь ухвалила не розглядати позовну заяву Світлани Мисенко або, як кажуть судді, залишити без руху

Згідно із пунктом 3, частини 2, статті 4 Закону України «Про судовий збір», якщо фізична особа подає до адміністративного суду позов немайнового характеру, тоді судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено на рівні 2270 гривень.  

Суддя у своїй ухвалі від 20 грудня 2021 року, тобто через пів року від моменту подання позову, пише: «Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру. Таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 2724 грн (908 грн х 3)». 

І справді в ухвалі від 20 грудня 2021 року задокументовано три позовні вимоги, проте в судовій ухвалі від 23 вересня 2021 року позивних вимог було чотири, адже Світлана Мисенко подала додаткове клопотання про збільшення позовних вимог. Нема пояснення, чому в ухвалі від 20 грудня 2021 року нема вимоги стягти із НАЗК 250 тисяч гривень за те, що вони посміли потурбувати керівничку дисциплінарної адвокатської палати стосовно подання декларації? 

 

В Єдиному реєстрі судових рішень не зафіксована відмова Світлани Мисенко у її позові до НАЗК сплатити 250 тисяч гривень на емоційно-психологічне відновлення внаслідок завданої моральної шкоди. У Законі України «Про судовий збір» стосовно майнового адміністративного позову сказано: «За позов майнового характеру фізична особа або фізична особа-підприємець сплачують судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб». У цифрах, станом на 1 січня 2021 року, такий судовий збір становить 2500 грн, 908 грн або 4500 гривень.  

Будемо сподіватись, що суддя Зоряна Лунь уважніше попрацює з калькулятором і дбайливо поповнить державний бюджет додатковим стягнення зі Світлани Мисенко. Або в судовій ухвалі пояснить, чому з Єдиного реєстру судових рішень зникла вимога позивачки стягнути 250 тисяч гривень із НАЗК. 

Ярослав ЛЕВКІВ, приватний журналіст