Зеленський і його уряд приготували закон для безвідповідальності перед суспільством

Ініціатор законопроєкту №6103 – львів’янин Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України. У ролі статистів під законопроєктом підписались: Андрій Герус, від Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Андрій Клочко, від Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Юрій Арістов, від Комітету з питань бюджету, Анастасія Радіна, від Комітету з питань антикорупційної політики та Іванна Климпуш-Цинцадзе, від Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроєкт універсально-лаконічний. Пункт 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнити абзацом про необхідність до 1 березня 2022 року провести конкурс із призначення управителів багатоквартирних будинків там, де станом на 1 січня 2022 року не створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або не прийнято рішення про інший спосіб обслуговування таких будинків. 

Отже, якщо мешканці якогось будинку або не визначились, або самі не створили ОСББ, або управляючі компанії відмовились брати такий будинок на обслуговування через його фізичну занедбаність, то з 1 травня 2022 року, на підставі законопроєкту Дениса Шмигаля, місцеві органи самоврядування примусово призначать управляючу компанію. Або ж, як у випадку Львова, ті самі ЛКП якось адаптують відповідно до оновленого законодавства і вони й далі будуть імітувати обслуговування будинків.

Експерти у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ) переконані, що новий закон «Про житлово-комунальні послуги» мало що змінює. Цей закон виписаний так, що тільки активні мешканці будинків зможуть із користю для себе застосувати запроваджені зміни у законодавстві. 

Дмитро Левицький, юрист у сфері ЖКГ, наголосив, що до 1 травня 2021 року передбачались три моделі надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку: а) за індивідуальним договором; б) за колективним договором; в) за договором із колективним користувачем. Індивідуальний договір іще мав два варіанти: а) із умовою про обслуговування внутрішньобудинкових мереж; б) без такої умови. Через це часом говорили про існування не трьох, а чотирьох моделей договорів для обслуговування багатоквартирних будинків.

Водночас із появою нового закону з’явилась потенційна загроза, що надавачі комунальних послуг (управляючі компанії, управителі) можуть протиправно змушувати мешканців укладати договори, які їм вигідні, наприклад, методом вибіркового укладання індивідуальних публічних договорів приєднання за новим законодавством. Тобто, де управляючим вигідно – вони можуть ініціювати укладання таких договорів, не зважаючи на модель надання послуг, яку раніше обрали співвласники будинку. А де індивідуальні договори управляючим невигідні – не будуть ініціювати. 

Залишилось неврегульованим питання оснащення будинків теплолічильниками. Відповідно до внесених змін, до серпня 2022 року в усіх будинках повинні бути встановлені вузли комерційного обліку теплової енергії. Однак старий механізм встановлення теплолічильників зруйнували, а нового механізму ще не створили. Юристи радять співвласниками будинків самим встановити теплолічильники, користуючись державними і місцевими програмами фінансової підтримки, а не покладатись на управляючих, які не мають такого обов’язку. Відразу виникає питання: навіщо тоді потрібні такі управляючі, без широкого спектру обов’язків перед мешканцями будинку? 

Не визначено у законі «Про житлово-комунальні послуги» і питання фінансів, що їх громадяни впродовж десятиліть платили ЖЕКам. Ці контори майже не обслуговували будинки і допровадили житловий фонд до занедбаного стану. 

Тепер уряд Зеленського хоче відсторонитись від цього питання. Згідно з новим законом, управляючі компанії також не будуть нести жодної відповідальності за капітальний ремонт будинків, у їхніх обов’язках це не передбачено. Обов’язок капітальних ремонтів відтепер буде покладено виключно на власників квартир. 

Законотворці не передбачили, щоби будинки передавати у приватне управління у більш-менш пристойному стані. Також не передбачено, що управителям скерують відповідні кошти з бюджету, щоби вони на першому етапі виправили недбальство ЖЕКів. Адже після десятиліть недолугого державного обслуговування будинків орієнтовно 75% житлового фонду потребує капітального ремонту. 

Юрист Тарас Никифорчук радить мешканцям будинків об’єднатись в ОСББ і самим дбати про свій будинок, не даючи змоги управляючим компаніям або приватним управителям (яких у народі прозвали наглядачами за будинками), реалізовувати безвідповідальність, передбачену оновленим законодавством. 

Треба розуміти, зазначив юрист Никифорчук, що управляючі не приходить у будинок служити його мешканцям, їхня першочергова мета – заробити гроші. «Успішна» модель цього бізнесу така: зібрати із власників квартир грошей чим більше, зробити для будинку чим менше, отриману маржу покласти у кишеню.

І останнє. Із введенням в дію закону «Про житлово-комунальні послуги» суттєво змінено і систему взаємовідносин, які виникають у процесі надання житлово-комунальних послуг. Відтепер ціни за послуги з управління багатоквартирним будинком, про які буде формально домовлено за згодою сторін, уже не підлягатимуть державному регулюванню. 

Отже, виконавчі державні органи (наприклад, Київська міська державна адміністрація) вже «позбавлені повноважень щодо встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій«. Тепер тарифи будуть встановлювати управляючі компанії (приватні управляючі), а якщо тарифи і будуть завищенні, то не буде можливості оскаржити їх у суді, тому що так прописаний закон, зазначили експерти у сфері житлово-комунального господарства.

Закон передбачає: «З дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, додатків і кошторисів (цін/тарифів) до них забороняється та вважається нікчемною». 

Натомість виконавець таких послуг або управитель «має право достроково розірвати відповідний договір, попередивши про це споживачів не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору».

Перефразовуючи широко відому цитату італійського профашистського диктатора Беніто Муссоліні, можна сказати, що «зелена влада» запроваджує новий стиль стосунків між виконавчою владою і платниками податків: «Управляючим – усе, мешканцям – закон».

Ярослав ЛЕВКІВ, приватний журналіст, для Leopolis.news