logo

Самоврядне підсобне господарство | Блог Олександра Ганущина

15-06-2022 11:123967

Самоврядне підсобне господарство | Блог Олександра Ганущина
Фото: galinfo.com.ua

З часу розгортання  повномасштабної війни війни Львівська обласна рада  остаточно склала з себе головні функції. Висловлення політичної  позиції, провадження господарських ідей, плече допомоги громадам - все це зникло з порядку денного обласного самоврядного органу. Того органу, що свого часу задавав  темп і був прикладом для всієї країни.

Гора, що народила мишу

Засідання сесії  14 червня 2022 року,  з пустопорожнім порядком денним було скликано не задля вирішення нагальних питань області. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» зобов‘язує проводити засідання раз на квартал. Інакше голова обласної державної адміністрації отримує право готувати подання на розпуск обласної ради. Тож керівництво ради після кількох відчайдушних спроб таки «народило» скликання пленарного засідання. Інстинкт самозбереження спрацював, навіть в обхід законодавства, котре наготувало неприємний сюрприз.

То ж коли треба було збиратися?

З досвіду попередніх каденцій, обласний самоврядний орган ну просто зобов‘язаний був зібратися на позачергові засідання:

  • саме 24 лютого 2022 року,  після старту повномасштабної війни розв‘язаної путінською росією.. Закликати до опору, профінансувати тероборону та інші військові з‘єднання на половину обласного бюджету і створити в облраді пункт запису добровольців до лав ЗСУ. І питання не в сміливості, а саме в тому, що Львівська обласна рада була ЗОБОВ’ЯЗАНА зібратися. Була. Попередні депутатські скликання в час критичних для української державності подій робили такі засідання без тримісячних затримок.
  • 21 або 22 березня 2002 року, коли право мовити в ефірі обмежили для «Еспресо», «Прямого» і «5- каналу». Львівська обласна рада була ЗОБОВ‘ЯЗАНА відреагувати на незаконні і несправедливі утиски медіа. Вкрай комічним є той факт, що фракція партії «Європейська Солідарність» у Львівській обласній раді навіть не намагалася ініціювати позачергову сесію, хоча лише депутатів саме цієї найбільшої фракції вистачає на її скликання. Та, зрештою, і не про інтереси партії Порошенка справа. Бо сьогодні це вимкнення медій у Т2, а завтра - в кабелі, супутнику і інтернеті. 
  • До або після 27 травня 2022 року. Закриття резидентури РПЦ в Україні в умовах нового витку війни рівнозначно припиненню мовлення усіх російських супутникових каналів. Тригером точно могли бути результати Собору 27 травня Російської православної церкви в Україні, коли промосковські церковники так і не спромоглися остаточно вийти зі складу церкви, котра схвалює дії агресора. Тож і в цьому випадку Львівська обласна рада була ЗОБОВ‘ЯЗАНА  невідкладно зібратися і висловити  жорстку позицію щодо повної заборони РПЦ в Україні. Лише підстьобування місцевих журналістів дало результат, і то лише 14 червня 2022 року. А сама редакція заяви, що прийнята на запізнілому засіданні однозначно бажає кращого.

Чому самоврядний орган «П‘ємонту» майже зник ?

«Депутатська більшість» на базі полярних політичних сил «Європейської солідарності» і «Слуги народу» просто не змогла працювати інакше. Виявилося, що коаліція, яка так-сяк могла знайти «компроміс у господарських питаннях» (а насправді  працюючи на реалізацію ідей  Львівської обласної державноі адміністрації) неспроможна знайти жодної політичної точки дотику з грудня 2021. Тож незріле за досвідом політичне керівництво ради зайнялося приземленими питаннями - власними  зарплатами, пошуком «тихої гавані», словом усім, на що в мирних умовах можна було б і не звертати увагу. Наявність у діючому скликанні понад 70 % депутатів без досвіду сидіння «за партою» на Винниченка 18 лише підсилило перетворення Львівської обласної ради на непотрібну інституцію, «валізу без ручки». Дійшло до того, що  вихід на розпуск майже недіючого самоврядного органу, котрий міг удвічі підсилити присутність правлячої загальнонаціональної сили у Львівській обласній раді було визнано неперспективним шляхом. Нехай, мовляв, живуть собі, і так ні на які процеси не впливають.

То чи впізнати Львівщину?

Усі гучні обіцянки, схоже, виродилися.

Проте «Львівщину не впізнати!» Таки запрацювала, щоправда в доволі оригінальний спосіб. Замість драйвера господарських ідей, медіатора політичної позиції представницький орган перетворено на незрозумілий додаток, підсобне господарство Львівської обласної державної адміністрації.  Схоже, що така ситуація надовго, бо всім підходить рада, котра ні на що не впливає.