Журналістка Leopolis.news вирішила провести невелике опитування серед знаних львів’ян, щоб дізнатися, які, на їхню думку, пам’ятники варто встановити в місті.

Думками, міркуваннями та ідеями ділились ті небайдужі львів’яни, які причетні до культурного життя міста. Їхні відповіді кардинально різняться. Є з-поміж них лаконічні та однозначні, однак є й такі, які заслуговують на увагу та втілення.

Василь РАСЕВИЧ, незалежний історик і публіцист:

«Наступні десять років – нікому. Жодного пам'ятника. Я б іще кілька демонтував».

Тетяна КАЗАНЦЕВА, лекторка та екскурсоводка Школи архітектури Львова:

«Вважаю, взагалі не варто ставити пам'ятники... Краще виділити кошти на збереження пам'яток тощо».

Богдан МАРЦИНЯК-ВОЛОШИН, письменник, дослідник локальної історії:

«Варто поставити пам’ятник Станіславу Лему, Іванові Крип’якевичу, Антінові Манастирському».

Вікторія КОВАЛЬЧУК, вільна художниця:

«Насамперед – Артуру Гроттгеру, Ігореві Калинцю, Францу Йосифу, львівському автобусу, вишиванці, рогулю».

Роман ЗІЛІНКО, художник, історик мистецтва:

«Спершу я би декілька забрав з міста, а вже тоді...»

Оксана ДУМАНСЬКА, письменниця:

«Навіть не знаю. Усіх згадала і врешті виокремила дві постаті: Іван Тиктор та Василь Сліпак (у сквері його імені). Питання місця для Тиктора – осідки його видавничої фірми – від пл. Ринок, 10, Староєврейської, Костюшка до «Нового світу», де була редакція «Нашого Лемка». Але є фахівці, які знайдуть місце хоч на погруддя... Іван Тиктор, так».

Орест ЦИМБАЛА, співак:

«Вважаю, що варто поставити пам’ятник Володимирові Шухевичу».

Андрій СКОП, журналіст:

«Саме у Львові треба поставити пам'ятник Роману Шухевичу».

Оксана КІСЬ, докторка історичних наук, президентка Української асоціації дослідниць жіночої історії, ст. наук. співробітниця Інституту народознавства НАН України:

«Насамперед маю сказати, що я взагалі проти встановлення нових пам'ятників. Я не вважаю цей спосіб вшанування подій чи осіб добрим і сучасним – нині є куди кращі можливості для гідного збереження пам'яті, насамперед – створення доброчинних фондів для культурницьких чи освітніх проектів, іменних стипендій для талановитої молоді, хай навіть парків чи скверів імені певної особи, як-от парк Франка). Якби йшлося про такий вибір, то маю заявити, що у Львові немає ЖОДНОГО пам'ятника талановитим і знаним львів'янкам, яких було чимало! Тут далеко ходити не потрібно, та мій особистий вибір – Мілена Рудницька.

Наталя КРИНИЧАНКА, авторка й виконавиця пісень у жанрі співаної поезії, екскурсоводка:

«Варто познімати деякі пам’ятники. Або встановити пам'ятник Львову, якого вже нема».

Катерина НЕМИРА, скульпторка, письменниця:

«Вважаю, що тільки С. Крушельницькій треба ставити. Просто соромно: за останні роки жодного пам’ятника гідного у Львові не з’явилося. Й от знову знаю, як таки візьмуться створювати пам’ятник С. Крушельницькій, то це буде жіноча фігура з вигнутим стегном і з ХІХ ст., а не голос України, який лунав на найбільших сценах світу».

Фото авторки

Оксана КРИШТАЛЕВА, для Leopolis.news