12 яскравих фактів про Оксена Лісового

1. Воїн з народження

За словами Оксена Лісового, війна з рф для нього почалася не 24 лютого. І не у 2014 році. А у 1972-му. Можна подумати, йдеться про те, що людина бореться все своє життя. Але перебільшення та метафор тут немає. «Участь у війні проти імперії, не по своїй волі, я почав брати за тиждень до свого народження», пояснював ЗМІ Оксен Лісовий. Саме тоді заарештували, а згодом на 11 років ув’язнили його тата, відомого дисидента, організатора українського самвидаву в 1960-1970-х роках Василя Лісового. Він, фахівець Інституту філософії, виступив з відкритим листом на захист заарештованих шістдесятників. За це у ще ненародженого Оксена не лише забрали тата, а й звільнили та залишили без засобів існування маму з 6-річною сестричкою на руках. Мама допомагала родинам політв’язнів, тож хлопчик зростав серед обшуків та допитів. «Я ріс в атмосфері війни у формі інтелектуального спротиву імперському суїцидальному абсурду», – казав пан Оксен.

У ФБ він написав: «… дисидентів називають «постраждалими від радянського (тепер путінського) режиму». Хіба може бути постраждалим воїн, який першим кидається в атаку в протистоянні злу?

У 2022-му році Оксен Лісовий воїном став у прямому сенсі: пішов добровольцем захищати Україну та майже рік бере участь у бойових діях у складі 95-ї бригади Десантно-штурмових військ.

2. Вдруге тата відібрали через Афганістан

Коли після тривалої розлуки батьківська родина мала возз’єднатися на засланні у Сибіру, батька заарештували… за кілька годин до їхньої зустрічі. Через те, що філософ Василь Лісовий протестував проти введення радянських військ до Афганістану. Згодом родина таки 2 роки прожила на чужині, де Оксен ходив у 3-4 класи. «Там, звісно, не було телевізора, не було ніяких розваг…, і мені залишалося лише читати книжки, дуже-дуже багато книжок. Саме завдяки читанню я став тим, ким є…»

3. Це не перший несправедливий арешт у родині

Найтрагічніші сторінки історії України вплинули на життя цього роду. Мати маленькою вижила у Голодомор лише завдяки тому, що старші сестри, як й інші односельці, виносили колоски з полів. За це вони отримали по 2,5 роки ув’язнення.

4. Матір звільняли за… любов до Тараса та Лесі

З Інституту педагогіки Віру Лісову звільнили за покладання квітів до пам’ятника Шевченка. З видавництва «Наукова думка» – за занадто палкі слова до ювілею Лесі Українки. У 70-ті вона ходила в вишиванці – одне це розцінювали як виклик та ознаку націоналізму.

5. Він – з учительської династії

Зазвичай батьків пана Оксена згадують лише як дисидентів. Але навіть батько, філософ та правозахисник, після заслання зміг знайти роботу лише у сільській школі, де сам колись навчався: Великодмитрівській школі на Київщині. Він був учителем групи продовженого дня.

А ось майже все життя матері пана Лісового пов’язане зі школою. Вона працювала у Києві вчителькою української мови та літератури, доки через репресії не заборонили викладати. Відтак вела групи подовженого дня та була шкільною бібліотекаркою. Вистави за творами українських авторів, концерти з народними піснями, літературні вечори у Спілці письменників, поїздки незнаною Україною, шкільний етномузей, конкурси, обрядові свята – ось яким яскравим та насиченим робила вона життя учнів.

6. Методики Віри Лісової близькі до НУШ

За її принципами вчителювання чоловік, Василь Лісовий, склав філософію етнопедагогіки: «скільки б не повторювали дитині, «что такое хорошо и что такое плохо», — це не здатне виховати… Симоненкове «заглядає в шибу казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима» ці вчителі перетворили в діючий принцип: дитина приходить у світ духовності і краси, коли її вести крізь поезію, яку місить в собі самобутня культура».

Чимало ідей педагогині перегукуються зі сучасними. Наприклад, у 80-ті роки вона дозволяла малювати, писати вірші, збирати факти за темою – фактично перетворювала зошити у популярні нині лепбуки.

7. Вища освіта була під питанням

Нащадкам політв’язнів усіляко заважили отримати вищу освіту. Сестру, попри знання, шість разів «зрізали» на іспитах.

Оксен Лісовий спочатку закінчив Решетилівське художнє училище народних промислів за спеціальністю «художник–кераміст». Він має фах гончара з присвоєнням 3-го професійного розряду.

Вже після реабілітації батька юний пан Оксен опановував у Київському державному інституті культури спеціальність «бібліотечно–інформаційні системи».

8. Вчив дітей з 17 років

Потребу у педагогічній діяльності за прикладом мами відчував ще з підліткових років. З 17-ти пан Лісовий вже вів художні гуртки при школах, як тренер навчав фехтувати в скаутській організації «Січ», історичному клубі КНУ імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянському колегіумі.

9. Кинув бізнес заради науки

На сторінці МАН у соцмережах є цікава інформація про те, що у 23 роки Оксен Лісовий зайнявся бізнесом. Автозаправну станцію відкрив на позичені у батьків 200$, й надалі вона стала прибутковою. У інтерв’ю він пояснював, чому пішов до науки: «… у мене були кіоски, магазини… Я побудую будинок, обнесу його високим парканом, і в мене там все всередині буде дуже добре. Але я ж буду виїжджати за межі цього будинку… Мало прибрати у своєму подвір’ї, треба прибрати свою вулицю, своє місто. А для цього треба прибрати безлад в голові тих людей, які живуть у цих містах. Тому найцікавіше і найперспективніше, власне, прибирати безлад у головах людей».

Згодом, у 2012 році, Оксен Лісовий захистив кандидатську з філософської антропології та філософії культури. Також у 2012 році за освітню діяльність став лауреатом Держпремії України в області освіти. А у 2021-му отримав почесне звання «Заслужений працівник освіти України».

10. Майже 20 років опікується юними талантами

У 2004 році Оксен Лісовий очолив Малу Академію Наук, яка на той час, за його словами, мала погану репутацію. Дублікат олімпіад зі шкільних предметів, де найкращі місця отримують не найталановитіші, а «чиї треба» діти. Тож одразу розпочав боротися за створення системи прозорості Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких проєктів учнів-членів МАН. У 2010-му МАН отримує статус Національного центру. Тоді ж пан Лісовий став ініціатором проведення літніх наукових шкіл для талановитої молоді. Наразі щоліта проводиться понад 150 літніх шкіл в різних регіонах країни та за різними науковими напрямами. 

11. Намагається дати світові ресурси українським школярам 

У 2018-му діяльність МАН отримала світове визнання: статус Центру наукової освіти II категорії під егідою ЮНЕСКО. А ще статус Академії Copernicus, що дає українським школярам доступ до даних 29-ти європейських супутників. 

У 2020 році пан Оксен став одним із ініціаторів створення першого Музею науки в Україні. А два роки тому Україна отримала від США ліцензію на проведення національної Олімпіади геніїв – Genius Olympiad Ukraine. 

12. Байкер, тато байкерів?

Пан Лісовий має різноманітні спортивні захоплення та навички: фехтування, стрільба з рекурсивного та лонгбоу луків. А ще у мирні часи кожне літо разом зі своїми двома синами їздить кататися у Карпати, до Пилипець-байкпарку на траси, відомі як байкерські. Йдеться не про мотоцикли, а про гірські велосипеди, для яких тут прокладено екстремальні професійні доріжки та проводяться змагання. 

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news