В українських Карпатах зараз мешкає 370-380 ведмедів. Це – офіційна статистика. Проте фахівці, котрі досліджують життя клишоногих, вважають, що цих тварин є трохи менше – 250-280.

Про це Leopolis.news розповів старший науковий співробітник Інституту еколог Карпат Андрій-Тарас Башта.

За його словами, така розбіжність між числами виникає через здатність ведмедів до міграції. Хоча самки і молоді ведмеді не відходять далеко від своєї території. А ось статевозрілі клишоногі у пошуках пари долають великі відстані.

Фахівець зазначає, що під час спільного україно-румунського проекту з дослідження ведмедів у дикій природі, вдалося відстежити міграцію тварин.

«Один з ведмедів пройшов понад 80 км з Румунії до нас, на Говерлу, походив собі та повернувся», – говорить зоолог.

На його думку, ведмідь міг подолати за добу територію трьох лісових господарств. І у кожному лісгоспі лісник робив собі помітки, що на його території мешкає ведмідь. То ж на папері порахували трьох ведмедів. А насправді – то був один, котрий собі бродив.

«Завдяки повномасштабному вторгненню чисельність ведмедя не знизилася. Навпаки, їх стає трохи більше. Адже зараз на будь які вистріли відразу реагують відповідні служби», - каже Андрій-Тарас Башта.

Чому ведмідь не спить взимку

За його словами, цього року зима була доволі теплою. То ж частина ведмедів не залягала у сплячку.

«Зараз ми говоримо про самців. Cамки залягають спати взимку, тому що вони народжують ведмежат. А ось самці взагалі можуть не залягати спати взимку. Хіба що дуже-дуже суворі зими», – уточнив він.

Зоолог каже, що цим ведмедям вистачає корму. Вони їдять все, що знаходить: падаль, яка залишилася від полювання вовків, корінці, шишки, жолуді та фрукти, які не позбирали люди.

«Ведмідь здатен бігати по снігу. У нього широка лапа і він менше провалюється, ніж козуля або олень. Знаю випадок, коли ведмедиця у Бескидах вполювала зубра. Він провалився у сніг по груди, йому було важко йти. А вона пробіглася по снігу, наздогнала, вдарила по голові та зламала йому шию», – говорить Андрій-Тарас Башта.

І застерігає, що у ведмедя дуже сильний удар. Попри те, останні кілька десятків років немає свідчень аби клишоногий нападав на людей через голод.

Фахівець наголошує, що сучасні ведмеді у природі навчилися жити поруч з людьми і навіть вміють отримувати з цього вигоду. Всіх агресивних ведмедів, котрі нападали на людей, люди вже вистріляли і таким чином відкорегували цю агресивність.

Хоча варто пам’ятати, що ведмідь – дика тварина. І ведмедиця всіляко захищатиме своїх ведмежат, навіть якщо їй доведеться напасти на людину. Також небезпечним є поранений ведмідь.

Андрій-Тарас Башта зазначає, що ведмідь занесений до Червоної книги і полювання на нього заборонене.

Попри те зараз клишоногі активно шукають їжу та підходять близько до людських осель.

Що їсть ведмідь

Щодо смакових уподобань ведмедів, котрі мешкають в Карпатах, то він не любить свіжого м’яса. Тварина спеціально прикопує впольовану дичину аби вона трохи засмерділася. І тільки тоді він це їстиме.

«Влітку ми поставили фото пастки коло вбитого ведмедем оленя, то ведмідь жив коло нього. Він спав, прокидався, їв і знову лягав там спати», – розповідає зоолог.

Фахівець також згадує історію, якою з ним поділилися колеги з ЛНУ імені Франка. Вони літо проводили у наукових експедиціях в горах. І там поруч розташували форельник.

«Форель – хижак. Її годували м’ясом. Брали у селі здохлого коня чи корову, привозили тушу на стаціонар. І вже потім з того виготовляли корм для риби. Аби тушу не патрати, пішли на своєрідну співпрацю з ведмедем: примотували здохлу тварину до стовпа тросами, ведмідь приходив, розпорював живіт тварині і виїдав нутрощі. І працівникам добре, і ведмедеві теж. Але одного разу ведмідь, вочевидь, був голодним, віддер тушу тварини від стовпа, завдав її собі на плечі і поніс кількасот метрів вгору по крутому схилові», – говорить Андрій-Тарас Башта.

Також зоолог згадує випадок, як клишоногий господар лісу хазяйнував у людських стайнях.

Чоловік, котрий вийшов на гамір, побачив, що коло стайні хтось стоїть. Подумав, що то – злодій.

«Крикнув на нього і тут побачив, що то – ведмідь. Йде собі на двох задніх лапах і під пахвою несе свиню. Живу. Свиня верещить. Ведмідь не звертає ні на кого увагу, йде вперед, на паркан. Повалив той паркан і пішов собі далі», – розповідає зоолог.

А на десерт – сливку

Також, за словами фахівця, ведмеді полюбляють ласувати фруктами.

«Відомі невеликі міграції ведмедів до покинутих садів. Такі сади є вздовж кордону з Румунією по Тисі. На схилах гір є покинуті сади. І ведмеді восени приходять поїсти яблука та сливи. Але якщо є можливість обирати між сливами та яблуками, то оберуть сливи», - говорить Андрій-Тарас Башта.

Мешканці гірських сіл розповідали про бурмила, котрий підстерігав жінок, коли вони збирали малину. Ведмідь дочікувався поки вони назбирували повні відра і виходив їх лякати. Жінки, звісно, лякалися, кидали відра з ягодою та тікали. А клишоногий сідав ласувати. І поки все не виїв, то забирався геть.

«Одній бабці це набридло і вона пішла сваритися на ведмедя: «Куди до моєї малини!» І замахнулася на нього рукою. Сутичка завершилася перемогою тварини: він її вкусив за ту руку», – розповідає зоолог.

Іншим разом Андрій-Тарас Башта зустрівся з жіночкою, котра щоосені мала гостя з лісу – ведмедя. Він приходив до сливки у її садку, обережно обтрушував деревце, збирав плоди в траві та й їв їх.

«Від порогу її хати до сливки метрів 30. Вона сідає коло хати, дивиться на ведмедя і наказує йому: «Тряси легко, щоби не зломив. Бо як зломиш – то на другий рік не будеш мати», - згадує він.

До іншої мешканки у садок ведмідь ходив грушки їсти. Вона почула шум та й вийшла з хати аби нагнати злодія. Ведмідь налякався й втік.

«Жінці так шкода стало тварини. Вона так за нам приказувала: «Та якби я знала, та де би я тобі того шкодувала, та вернися і їж. Я думала, що то – злодій. А то – ти», - розповідає зоолог.

Фахівець вважає ведмедів дуже розумними тваринами. Часом розумнішими, ніж люди.

«Ведмідь – дуже розумна тварина. Кожен ведмідь має свій характер і свої особливості. Хтось розриває мурашник та смакує личинками. Інший – розбиває пеньки та їсть жаб чи личинки. Ще котрийсь може внадитися до овець. Є ведмідь, котрий любить малину. Вони – дуже індивідуальні тварини», – зазначає Андрій-Тарас Башта.